З перелічених вище видів монологу найпростішими з погляду на структурну побудову є опис, розповідь і повідомлення. Під структурою монологічного висловлювання, слід за М.С.Балабайко, ми розуміємо побудову всього тематичного висловлювання, включаючи послідовність його частин і тип смислового зв`язку між компонентами. В зачині говорячий використовує фрази, спрямовані на привертання уваги слухача, а також указуючи на предмет і ціль висловлювання. Основна частина висловлювання ретельно розкриває тему і складається з одного або декількох понадфразових єдностей. Його цілісність досягається завдяки засобам зв`язку як між фразами, так і між єдностями. Матеріал в основній частині викладається за певною логічною основою. Так в описі логічною основою буде не стільки порядок розташування предметів чи ознак в просторі, скільки ступінь їх важливості. В розповіді логічною основою буде хронологічна послідовність подій. Заключення — це короткий висновок із сказаного в основній частині. Таким чином можна зробити висновок, що таким видом монологічного мовлення як опису, розповіді і повідомленню необхідно навчати як на базі загальноосвітньої тематики для закладів середньої освіти, так і в професійно спрямованому мовленні. Згідно з принципом посильності і доступності спеціалізацію монологічного мовлення необхідно починати з найлегшого виду даного мовлення — опису, який доцільний на етапі формування основ володіння монологом по спеціальності. В нашому випадку це можуть бути навчальні тексти, які описують фізичні або математичні явища, процеси та ін. Наступними по складності є розповідь та повідомлення, якими в нашому випадку будуть біографії відоміх математиків, розповідь про участь в олімпіадах, конференціях або науково-дослідницьких конкурсах, повідомлення про здобутки в дослідницькій роботі. Щодо більш складних видів монологу, за структурно-композиційним оформленням (роздум, оцінка, доказ), то доцільно навчати їм на другому етапі навчання морологічного мовлення по причині їх структурної складності і високими вимогами володіння мовним і мовленнєвим матеріалом. Так І.В.Самойлюкевич відмітила такий структурний склад вище згаданих відів морологічного мовлення. (Див. табл.2)

Таблиця 2

Вступ | Основна частина | Висновки

Оцінка | Зачин

Констатація

факта | Аналіз

Виділення основи для оцінки, тобто,

доводів | Характер оцінки

вираження точки зору на факт | Заключення

висновок із сказаного

Роздум | Постановка питання

Відносно нові знання про об`єкт | Логічні посилки

Процес получення нового знання за допомогою системи логічних

операцій | Висновок

повне або згорнуте умозаключення

Доказ | Теза

Думка, яка потребує доказу | Аргументи

Думки, істену яких вже перевирено або факти, дані про об`єкт | Демонстрація

Шлях, яким вказують на істиність або хибність тези з опорою на аргументи | Висновок

про істеність або хибність тези

Як видно з таблиці роздум і доказ виконують спонукальну функцію — переконання слухаючого в чомусь, і інформативну — донесення певних фактів до слухача, тому ми вважаємо, що за комунікативною функціональністью роздум і доказ однакові, і ліцеїстів старших класів доцільно навчати роздуму як різновидністю доказу.

Таким чином ми визначили, що на першому етапі — формування основ володіння ліцеїстами старшокласниками професійно спрямованим морологічним мовленням — доцільно навчати опису з подальшим ускладненням видів монологу (розповідь і повідомлення).

На другому етапі — розвитку професійно спрямованого монологу — доцільно навчати оцінці і доказу з роздумом, як його різновидом. Основою усномовленнєвого висловлювання служить прочитаний текст по спеціальності, який є мовним, логіко-смисловим і структурним еталоном.

В зв`язку з цим вважаємо доцільним уточнити типологію навчальної одиниці при навчанні монологічного мовлення. Слід за І.А.Зимньою ми вважаємо первинною комунікативною одиницею — висловлювання як результат акта говоріння, яке представляє комунікативно закінчене вираження думки (І.А.Зимня 1977 : 83). Висловлювання об`єднює в собі граматичні, смислові і прагматичні ознаки.

Монологічне висловлювання є продуктом мовленнєвої діяльності, і в ньому відображається зміст цієї діяльності, її умови, а також індивідуально-психологічні особливості говорячого, які впливають на структурну характеристику висловлювання і на його об`єм. Щоб знайти засоби навчання для учнів з різним рівнем навченості, необхідно виділити рівні монологічного мовлення, характерні для конкретного етапу розвитку мовленнєвого вміння.

Питання типологізації навчальних одиниць при навчанні монологічного мовлення висвітлено в ряді досліджень (М.С.Балабайко, А.Е.Мельнік, Л.Н.Смірнова, М.О.Соловйова, І.В.Самойлюкевич). Аналіз літеретури показав, що найбільш доцільною для індивідуалізованого навчання є розподіл монологічних висловлювань по критерію об`єма і складності на елементарне висловлювання, складне висловлювання і повідомлення по темі.

Елементарне висловлювання складається з декількох речень, об`єднаних однією комунікативною метою і пов`язаних предметно-логічним планом. Це висловлювання не має певних меж і кількість речень залежить від індивідуального досвіду говорячого і ступені складності об`єкта (Л.Н.Смірнова, М.С.Балабайко).

Складне висловлювання є продуктом синтеза двох або більше елементарних висловлювань, пов`язаних між собою логічними і синтаксичними зв`язками.

Повідомлення по темі є повноцінне висловлювання, яке складається з поєднаних елементарних і складних висловлювань на основі загального плану повідомлення і теми.

Вищезгадані типи монологічних висловлювань розташовані по принципу оволодіння ними від простого до складного.

Індивідуалізація навчальної діяльності з оволодіння монологічним мовленням реалізується шляхом розробки системи диференційованих завдань, що поступово ускладнюються, які спрямовані на розвиток знань і вмінь учня, його психічних процесів і особистісних якостей. При дотримуванні послідовності поетапного оволодіння основними типами монологічного висловлювання різних рівней передбачається ранжирування мовних і стилістичних труднощів, подолання яких приводить до опанування учнями конкретними навичками і вміннями, необхідними для здійснення