Мати-алкоголічка частіше буває з дітьми лагідною, але вона ніскільки не турбується про організацію побуту сім'ї. Тому діти недоглянуті, голодні, хворі, кинуті напризволяще. Вони облаш-товують життя на власний розсуд. Дорослі їм нічого не заборо-няють, не контролюють, не переймаються їхніми проблемами. їм просто ніколи цим займатись. Діти виростають агресивни-ми, їм властиве прагнення помсти; в житті вони прагнуть від усіх негараздів захищатися самостійно. Яскраво вираженим є прагнення якомога раніше порвати стосунки з сім'єю. Дівчат-ка рано виходять заміж, часто за будь-кого; хлопчики шукають роботу, що пов'язана з переїздом в інше місце.

Діти страждають від того, що їхні батьки п'ють. Вони това-ришують тільки з дітьми із подібних сімей, можуть вдаватись до втеч із дому.

Робота соціального педагога з сім'єю алкоголіків передба-чає кілька етапів. Спочатку потрібно переконати членів сім'ї, що їм хочуть допомогти. Це буває непросто, оскільки всі вони живуть зі сформованим недовір'ям до навколишнього світу. Настирливість, толерантність, уміння переконувати допомо-жуть соціальному педагогу похитнути стереотипні уявлення, що сформувалися в такій сім'ї. Більш активно слід взаємодіяти з тими членами сім'ї, які першими виявлять зацікавленість вис-ловленими пропозиціями співпраці. Це може бути мати, котра потерпає від знущань чоловіка-алкоголіка і намагається відго-родити дітей від його впливу. Це може бути батько, який не може дати раду алкогольній залежності дружини і також нама-гається уберегти дітей від її впливу. Це можуть бути діти, які втомилися від батьківських скандалів і прагнуть нормального

спокійного життя. Якщо в сім'ї будуть ті, хто активно протиді-ятиме впливу соціального педагога, то варто такі дії нейтралі-зувати і зберегти можливість відвідувати сім'ю.

Наступним етапом у роботі з сім'єю є збір даних про дітей в поліклініці, в школі, в комісії в справах неповнолітніх. Це не-обхідно для того, щоб мати об'єктивні свідчення про фізичне і психічне здоров'я дітей, хронічні захворювання; інтереси і за-пити, місце серед однолітків, коло найтіснішого спілкування, ідеали і прагнення, життєві перспективи, ставлення до си-туації в сім'ї. Життя дітей має бути наповнене різноманітним змістом, а не лише очікуванням наступного сімейного сканда-лу. При потребі соціальний педагог має вплинути на переоріє-нтацію в спілкуванні залучити до позанавчальної діяльності за інтересами, допомогти в професійному самовизначенні. Зага-лом, це має бути тактика наповнення життя дитини цікавим змістом і подолання бар'єрів спілкування з однолітками та стар-шими, відмова від необгрунтованого зациклення на власних проблемах та переведення їх у ранг особистісних цінностей.

Якщо не вдається переконати батьків змінити своє життя, то соціальний педагог прагне ізолювати дітей від батьків-алко-голіків. При цьому йому знадобиться кваліфікована юридична -консультація. Якщо батьків позбавляють батьківських прав, то соціальний педагог розв'язує питання про опікунство або пе-редання дитини в школу-інтернат чи дитячий будинок.

Література

1. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. - М., 1989.

2. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Запис-ки дет. психиатра. - М., 1988.

3. Воскобойников С.А. Нет чужих детей: Раздумья о про-блемах современного сиротства: Кн. для учителя. — М., 1989.

4. Добрович А.Б. Кто в семье психотерапевт. - М.: Знание,

1985.

5. Захаров А.И. Ребенок до рождения и психотерапия по-следствий психических травм. - СПб, 1998.

6. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дис-гармоний. - М., 1991.

7. Лиханов АА. Дети без родителей: Кн. для учителя. - М.,

1987.

8. Л пшенные родительского попечительства: Хрестоматия/ Ред.-сост. В.С.Мухина. - М., 1991.

9. Помощь родителям в воспитании детей/Общ. ред. В.Я.-Пилиповского. - М, 1992.

10. Социальная педагогика: Курс лекций /Под общ. ред. М.А.Галагузовой. — М., 2000.

11. Соціальна підтримка молодої сім'ї: 36. інформ. та мето-дичних матеріалів для працівників служб молоді /Упор. 3. Г.Зай-цева. - Вип. 1.-К., 1994.

12. Спок Б. Разговор с матерью: Книга о воспитании. — М., 1990. *

13. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996.

14. Филиппова Г.Г. Психология материнства и ранний оно-тогенез: Учебное пособие. - М., 1999.

15. Фромм А. Азбука для родителей. — М., 1994. 16 Шнайдер Л.Б. Психология семейных отношений: Курс лекций. - М., 2000.

17. Эриксон Э. Детство и общество. — СПб, 1996.

18. Юнг К. Конфликты детской души. - М., 1995.