Хай буде радість всім Істотам.

Ми усвідомляємо, що група людей не зможе врятувати Землю. Спа-сіння прийде, коли кожен зрозуміє силу своєї душі, перестане ненавидіти.

Ми на краю прірви і тут проявляється трете слово з програми Махатм “стремительно”. Це треба робити сьогодні, поки не пізно. Схаменімся! Наповнім добротою душі! Доброта породжує добро. Адже сказано: “Пізнай себе і пізнаєш світ”. Трохи інакше: “Змінимо себе, змінимо світ навколо себе”. Почнімо з себе. Підвищимо свій духовний рівень - покращиться фізичний стан. 3 вірою зцілимо себе і світ навколо.

Але сама система позакласних заходів не може створити умови для всеохоплюючого процесу духовного росту школярів. Левову частку в становленні молодого покоління відіграють уроки, особливо уроки гуманітаризації як один із головних принципів реформування освіти в Україні. Суть гуманітаризації полягає в переорієнтації освіти з предметно - змістового принципу навчання основ наук на вивчення цілісної картини світу, і насамперед - світу культури, світу людини. Пріоритетом у такій освіті визнаються духовні цінності, а головною ме-тою - формування всебічно розвинутої, творчо мислячої особистості. Причому фундаментальні знання географії беруть у цьому найактивнішу участь. Учні одержують свідчення ролі географічних умов у формуванні світової культури. І саме тоді вони ставляться до отриманих географічних знань як до важливого елементу загальної культури люд-ства. Отже, уроки географії, стають уроками гуманітаризації за умов, якщо процес навчання буде насичений органічно поєднаними знан-нями зі сфери культури. Інших галузей наук, які сприятимуть формуванню гармонійної, цілісної особистості.

В системі шкільних наук географії належить особливе місце. Вона має необмежені можливості навчати молоду людину на прикла-ді структурної

організованості природних об'єктів та зв’язків, що об’єднують і диференціюють їх в єдину систему. Структурно - функ-ціональний аналіз розкриває перед учнями внутрішню впорядкованість географічних систем, їхню саморегуляцію і самоорганізацію, їх роз-виток, вдосконалення і трансформацію. Учнів захоплює рівновага самої системи і її природного оточення. Вони починають розуміти, що досконалий дизайн навколишнього світу не може бути продуктом випадку, а свідчить про розумну першопричину їх існування - наявність Творця. Виникає закономірне намагання людини правильно впи-сатися в географічне оточення, не викликаючи ускладнених і деста-білізуючих наслідків. Шкільна географія вже сьогодні готова до но-вих пріоритетів, пов’язаних з тонкою структурно- інформаційною орга-нізацією природних систем.

“Только там начинаеться наука, где дух завладевает материей”.

А. Гумбольдт

Так почав Г.І. Швебс “Введение в зниогеографию. Книга І. Зниоземлеведение”. Поява такого типу літератури викликана потреба ми не тільки науки, але і шкільної освіти. Надто очевидним є факт неможливості повного і живого пояснення учням явищ і процесів, що відбуваються навколо, засобами шкільного підручника. В шкільній географії Земля виступає як тіло чуже і віддалене від особи, що з нею знайомиться. Зовсім інакше сприймається Земля під час безпо-середнього спілкування на екскурсіях і в походах. Намагаючись наб-лизити картину живої Землі до підручникової, вчитель стає неминуче на шлях пошуку істини, заглибившись в езотеричну літературу. А там надія лише на природний інстинкт, який дасть можливість обминути небезпечні відхилення. Тому втішає поява еніогеографії, що дозволяє не шукати зернин на узбіччі, не сумніватися в праві передавати уч-ням ці знання, звіритись з уже зробленим, на міцному фундаменті крес-лити перспективу. Нині вже експериментально доведена теорема нелокальної взаємодії (Белля, Еспект, Бом), наявність кремнієвих форм життя (Боковиков , 1998), геоактивних точок Землі (Петлін, 1999), які насамперед аналогічні за своєю структурою біоактивним точкам людини і тварини. Такі нові підходи гуманізують шкільну географію, перетворюють її в засіб морально-етичного вихован-ня. Учні переконуються, що Всесвіт, Земля, Людина мають одна-кову структуру. Під час уроку “Оболонки Землі” (6 кл.) наочно і практично перевіряють правильність такої думки, бачать рух енергії в своєму тілі. Знають, що євангельські білі одежі - не вимисел, а є чисте поєднання цих енергій.

Урок географії в 6 класі:

Тема: Оболонки Землі.

Мета: Вивчити назви і значення оболонок Землі, дати поняття про головний принцип будови планети, підкреслити зв'язок Кос-мосу, Землі і Людини, вдосконалювати світосприйняття через ознайом-лення з окремими положеннями Біблії, виховувати дбайливе ставлен-ня до свого тіла і тіла планети, розвивати потребу в духовній чистоті.

Обладнання: глобуси, таблиці “Оболонки Землі”, “Енергоцентри людини”; фонозаписи легкої музики; література: Біблія , Канигін Ю. “Шлях аріїв”.

Ігнатенко А. “Як стати феноменом”, Швебс Г. “Духовность Мироздания”;

Головна ідея: Все охоплене єдиним.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку: Мотивація навчальної діяльності.

Вже другий рік ми вивчаємо географію. В 5 кл. предметом вив-чення був рідний край. А в цьому навчальному ми приступили власне до географії. Цілу чверть готувались, ознайомлювались із положенням Землі в космосі, із засобами, що допоможуть нам вив-чати її. І ось урочистий момент - ми перед самими дверима географії. (Музика). Це величний палац. Величезні золоті двері відчиняються, робимо крок, зупиняємось на порозі. Прекрасний сяючий світ, повен таємниць. Та ми пізнаємо їх...

Запис теми. Ідеї уроку, перегляд матеріалів підручника, якими користуватись під час самопідготовки.

Актуалізація опорного досвіду.

Яку форму має Земля? Які її розміри?

Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

- А будову Землі розглянемо на малюнку “Оболонки земної ку-лі”, а підручнику. З допомогою таблиці розшифруємо назви оболо-нок.

(гр..) (укр..) Заучуємо поняття.

Сфера куля

Читаємо в підручнику характеристики

літ камінь

атмо пара Закріплюємо вивчене.

біо життя

гідро вода

антропо людина

Які оболонки видно за нашим вікном? Що з побаченого не відноситься до жодної? Ким це створено? З допомогою таблиці назвіть цю оболонку (антропосфера).