Розвиток творчих здібностей та нахилів дітей на уроках української мови та літератури
Розвиток творчих здібностей та нахилів дітей на уроках української мови та літератури
Часто перед вчителями-словесниками постає питання: "Як навчити дитину творити? Як розвинути те творче зернятко, що закладене природою в кожній людині?".
Вчені розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: самостійність у виборі знань; працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в подібних явищах; розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для виконання конкретного завдання і т.д.
Результатом цих якостей повинен стати кінцевий продукт творчої діяльності. Наприклад, твір чи, навіть, якесь оригінальне висловлювання.
Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Знання - фундамент творчості. На першому етапі творчої діяльності дитина повинна осмислити теоретичний матеріал. Творча діяльність учнів не може вийти за межі набутих знань.
Всім відома аксіома, що людський мозок здатний забувати. Тому повторення вже пройденого матеріалу (причому багаторазове повторення) є необхідною умовою. Якщо ще врахувати і те, що учні оволодівають основами різних наук, то стане зрозумілим, що без повторення вже пройденого дуже важко, а інколи і неможливо рухатись вперед.
Добре, коли уроки літератури взаємопов’язані. Так, наприклад, перед тим, як вивчати оповідання Михайла Коцюбинського “Ялинка” в першому класі, доцільно провести пару з народознавства “Зимові свята та обряди українського народу”, на якій гімназисти не тільки розповідають про свята, народні звичаї, традиції, а й колядують, декламують вірші, щедрують.
Література - предмет, дуже тісно пов’язаний з емоціями, тому велике значення для подальшого ходу уроку має вступне слово вчителя:
В цю ж пору, тільки майже 100 років тому, нашу землю освітила вечірня зоря і сповістила кожну українську родину, що час готуватися до Святої вечері.
“Настав Святий вечір. В Якимовій хаті кипіла робота”. Так починається оповідання, яке ми з вами вивчимо на сьогоднішньому занятті.
Вважаю, що для того, щоб дитина могла творчо працювати, потрібно створити їй відповідні умови, атмосферу таємничості, і тоді дитяча душа потягнеться до прекрасного і сама захоче щось створити.
Особливо в молодших класах діти люблять відгадувати загадки, розгадувати таємниці, шукати і знаходити. Тому пропоную їм таке завдання:
Минуло майже століття з того часу, як Михайло Коцюбинський написав оповідання “Ялинка”. Його з великим задоволенням читали ваші прабабусі, дідусі, батьки. Цей твір хвилює і нас з вами, цікавить і дає насолоду. То в чому ж річ? Напевно, письменник знав якісь секрети. Давайте разом розгадаємо їх.
Гімназисти не вперше зустрічаються з творчістю Коцюбинського, вони вже вчили в молодших класах оповідання “Харитя”. В класі обов’язково знайдуться учні, які читали і інші оповідання письменника, тому буде доцільним, коли діти розповідатимуть деякі факти з біографії письменника. Підбирати літературу і допомогти готувати такі повідомлення повинен учитель. Ця форма роботи корисна ще й тим, що діти, починаючи з молодших класів, матимуть навики роботи з додатковою літературою. Це пригодиться їм, коли стануть в старших класах членами гімназійного учнівського наукового товариства.
Щоб діти могли цілісно охопити весь твір, пропоную їм скласти план всього оповідання.
План
Батько продає Василькову ялинку.
Хлопчик у лісі.
Сум і горе батьків.
Повернення додому.
Після цього починаємо роботу над кожним розділом зокрема.
Перший розділ.
Пропоную дітям дати відповіді на кілька запитань.
Коли ми вперше зустрілися з Васильком?
Опишіть його зовнішність.
Чому ялинка така дорога хлопчикові?
Навіщо батько продав ялинку?
А тепер мені відповідати нічого не треба, тільки кожен подумайте, як поступили б ви на місці Василька? Чи завжди ви розумієте своїх батьків? Адже пошана до батьків – це наша давня українська традиція. З давніх-давен повелося так на Україні, що діти обов’язково повинні слухати матір і батька і підкорятися їхній волі, бо, яка ж мати захоче злого своїй дитині?
Найбільш хвилюючим у першому розділі є епізод, коли батько рубає ялинку, адже ялинка зображена тут, як жива істота.
Під час роботи над другим розділом можна запропонувати учням таке завдання:
- Автор залишає Василька на дорозі до села, коли за ним женуться два вовки, і переносить читача до Якимової хати. Я пропоную вам побути письменниками і придумати той епізод, який навмисне пропустив автор.
Тут кожна дитина має широке поле діяльності. Можна дати волю творчій фантазії. Більше того, побути справжніми письменниками.
Як підсумок заняття відкриваємо перед учнями секрети майстерності і довговічності твору Коцюбинського.
Секрет перший.
Глибоке розуміння душі дитини.
Секрет другий.
Мова твору милозвучна, багата, насичена художніми засобами.
Секрет третій.
Знання традицій українського народу, його звичаїв.
Наша школа на сьогоднішній день в переважній своїй більшості має два типи вчителів, а оскільки всі ми, вчителі гімназій, ліцеїв, вчора теж із школи, то такі є серед нас.
Перший тип.
Ті, які піклуються про кількість знань. Їхній девіз: “Чим більше, тим краще”. Вони передають дітям багато фактів, роздумів, розраховуючи на силу пам’яті дитини. Про дітей цих вчителів можна сказати, що вони вивчили і знають предмет. Але в них зв’язані руки, творчо застосовувати набуті знання діти не вміють.
Другий тип.
Вчителі, які на перший план ставлять розвиток дитини. Підбирають матеріал так, щоб дітям було цікаво. Такі вчителі розповідають дуже вміло і захоплююче, діти слухають із великим інтересом і задоволенням. І з задоволенням вголос роздумують над проблемою, яку висвітлює вчитель. Учні легко сприймають матеріал, майже не змучуються. Такі вчителі підносять дітям на тарілочці готові знання. Але попереду в юних вихованців – життя. А життя – це перш за все, праця.
Тому завдання
