показав себе висококваліфікованим фахівцем. Янович О.А. уміє володіти класом, тримати увагу учнів, активізувати їх діяльність, викликати зацікавленість до матеріалу, який викладається. Стиль, манера спілкуватись, зовнішній вигляд – все казало про те, що викладач відмінно підготувався до заняття, а також про досвід проведення уроків.
У свою чергу учні теж показали себе з найкращої сторони. Вони були дисципліновані , відчувалася повага до вчителя і одне до одного .
На уроці і учні, і викладач отримали задоволення від спілкування. Крім того, школярі дізналися багато нового і корисного .
Урок 2
Урок проводився у тому ж класі тим же викладачем .
Другий урок проходив за тією ж схемою, що і попередній . Цього разу йшлося про населення світу. При підготовці до уроку викладач використовував ту ж саму літературу .
Тема була представлена у вигляді такого плану :
Чисельність населення
Трудові ресурси і зайнятість населення
Міграція населення
Як і попередній, урок проходив у вигляді лекції . Лекція була розпочата з невеликого вступу. Викладач Янович О.А. акцентувала увагу на важливості даної теми її актуальності .
Після відповідної мотивації, зацікавивши учнів, викладач розпочав лекцію. З метою кращого сприйняття матеріалу було запропоновано проглянути слайди історичних пам ‘яток різних країн світу, які супроводжувались цікавою розповіддю. У ході лекції, для наочності , також використовувались схеми і карти .
Це була ще одна можливість переконатись у тому, що викладач Янович О.А. прекрасно володіє аудиторією, може знайти спільну мову з учнями. Атмосфера в класі була живою, але дисциплінарної межі не переходила. Повага і рівні права - ось що характеризувало стиль спілкування . Викладач жодного разу не допустив зриву, урок від початку і до кінця пройшов на високому рівні .
Учні, в свою чергу, відповідали повагою на повагу. Вони були старанними, винахідливими . Намагались показати себе з найкращої сторони .
Коли хтось не зовсім правильно орієнтувався в матеріалі, однокласники допомагали йому вийти із скрутного становища .
Результатом уроку був не тільки добрий настрій і задоволення , а й нові знання , які викладач передав своїм учням, і стимул до продовження спілкування на такому ж високому рівні .
Копспект проведення 3-х уроків.
Структурно -логічна схема обраної теми.
ПДВ-це податок, який сплачується державі, відноситься до типу податків, який можна назвати непрямими загальними податками на споживання.
Ставки ПДВ
20% | 0% | звільнено
Сплата громадян
Інші податки ПДВ | Акцизний збір | Мито
Визначення акцизного збору
Види митних ставок:
1.Преференційні.
2.Пільгові.
3.Повні.
Розробка уроку по темі
“ Податок на додану вартість “.
Хід уроку .
Урок проводився у вигляді лекції . Оскільки це нова тема, необхідно було ввести учнів у курс справи, пояснити основні поняття - податок, податкова система, а також розкрити суть такої економічної категорії як податок на додану вартість .
Для активізації учнів їм ставились запитання, на які вони могли б відповісти, користуючись своїми знаннями (наприклад: Що таке податки ? Хто є платниками податків ? Для чого збираються податки ? та інші). Вони ділилися своїми думками, пояснювали свою точку зору, висували свої аргументи. Учням було цікаво, вони втягнулися в дискусію.
Учням було запропоновано розглянути новий матеріал по темі “Податок на додану вартість” . Мета уроку - пояснити основні принципи непрямого оподаткування, механізм функціонування ПДВ, дати визначення основних понять .
Після цього учні ознайомилися з питаннями, які пропонувалось розглянути на уроці :
Теоретичні основи непрямого оподаткування
Механізм функціонування ПДВ
Зміни в податковому законодавстві щодо ПДВ
Платники податку на додану вартість
Об’єкти для обкладання ПДВ
Ставка податку на додану вартість
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ ПЕРШОГО УРОКУ .
Податкова система є однією з основ економічної системи будь-якої країни. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - є головним інструментом її економічної доктрини. Податки - це об’єктивне суспільне явище, тому при побудуві податкової системи необхідно виходити з реальностей соціально-економічного стану держави, а не керуватись в своїй роботі міркуваннями суб`єктивного характеру, що може призвести до непередбачуваних наслідків у майбутньому для економіки, а значить і держави вцілому .
Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найбільш стародавня форма прояву фінансових відносин між державою та членами суспільства . Саме виникнення держави спричинило появу платежів і внесків у державну казну для фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій. Спочатку ці внески проводились в натуральній формі, потім, з розвитком товарно-грошових відносин, був здійснений перехід до грошової форми внесків.
У системі оподаткування виділяють дві групи податків : прямі та непрямі. Прямі податки сплачуюються безпосередньо виробником товарів (робіт, послуг) і їхній розмір прямо залежить від об’єкту оподаткування. Непрямі податки включаються в ціну вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, і, хоча їх перераховують у бюджет господарські суб’єкти, фактичнім платником непрямих податків являється споживач цих товарів , робіт та послуг .
Податок на додану вартість .
ПДВ відноситься до типу податків, які можна назвати непрямими загальними податками на споживання. Вони мають багатолітню історію і з`явилися разом із виникненням потреб держави у надходженнях . Головною їх рисою є те, що вони є податками на кінцевого споживача, але держава тяга по їх стягненню і сплаті переклала на виробника, оптового чи роздрібного торговця, або на всіх відразу. На п`ятому раці існування податок під назвою ПДВ замінений на такий, як його розуміють у цивілізованих країнах . Тому відмінності між Законом і Декретом полягають не лише в тому, що Закон краще і детальніше визначає платника податку, об`єкт і базу опопдаткування, порядок