обчислення і сплати податку, але й у тому, що це концептуально різні податки .
Вісім особливостей нового Закону про ПДВ
Стосовно норм порядку обчислення і сплати податку на додану вартість, прийнятих цим Законом, необхідно сказати , що такі норми суттєво відрізняються від нині діючого Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 “Про податок на добавлену вартість” як за формою побудови Закону, стилем викладання, вживаними термінами, так і за самим порядком обчислення, сплати до бюджету та проведення бюджетного відшкодування.
Закон містить 11 статей, якими визначено категорії платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок спеціальної реєстрації платників податку на додану вартість, визначення податкового кредиту та податкових зобов`язань .
Особливості зазначеного Закону :
Встановлено новий підхід при визначенні категорій платників
податку на додану вартість , що дасть можливість широко охопити всіх потенційних платників податку на додану вартість. Так, згідно із Законом визначено, що платником податку на додану вартість є не тільки особа ( як юридична, так і фізична ) підприємницької діяльності, а й інша юридична особа, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, за умови, що у неї обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів ( робіт, послуг ) протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Відповідно до міжнародних норм справляння податку на додану вартість на території України запроваджено спеціальну реєстрацію платників податку на додану вартість у державній податковій адміністрації за місцем їх знаходження з метою отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість та індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, що дасть можливість створити єдину базу даних платників податку .
Статтею 3 новоприйнятого Закону впроваджено єдиний порядок обчислення та сплати податку на додану вартість для всіх категорій платників незележно від того , в якій валюті проводяться розрахунки (іноземна чи національна ), за вийнятком особливостей по комісійній торгівлі, тоді як згідно з Декретом Кабінету Міністрів України при реалізації на митній території України застосовуються декілька об`єктів для обкладання податком на додану вартість.
4. Для обчислення податку на додану вартість Законом встановлені дві ставки податку - 20 % та “нульова ставка” .
Нульова ставка застосовується при обчисленні податку на додану вартість у разі продажу товарів ( робіт, послуг ) на експорт ( за вийнятком продажу товаріт, робіт, послуг звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 ), продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів, а також при продажу електроенергії населенню. Застосування нульової ставки посуті означає повне відшкодування додатку на додану вартість, сплаченого постачальникам за товари, роботи, послуги, матеріальні ресурси, що використані для здійснення вищезазначених поставок .
Уперше на території України податковим законодавством введено рівноправну відповідальність як платників за повноту та своєчасність проведення розрахунків з бюджетом, так і Уряду країни за несвоєчасне повернення коштів ( суми перевищення сплаченого постачальникам над отриманим від продажу товарів ( робіт , послуг ) . А тому суми, що не відшкодовані платнику податку протягом звітного періоду, вважаються бюджетною заборгованістю, і на неї нараховуються проценти на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України .
Що стосується порядку обкладання податком на додану вартість імпортних товарів, що ввозяться на територію країни, то, починаючи з 1 липня 1997 року, при ввезенні ( пересиланні) товарів на митну територію України податок на додану вартість по підакцизних товарах та товарах, що включаються до товарних груп 1 - 24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, сплачуються в обов`язковому порядку .
Для забезпечення переходу на загальний порядок сплати всіх платників податку, а також враховуючи особливості особливості визначення оподатковуваного обороту в умовах дії нового Закону, всіма платниками податку на момент набрання чинності Законом має бути здійснений одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і сум податкових зобов`язань відповідно до правил визначення бази оподаткування, встановлених цим Законом .
Необхідно зауважити, що порівняно з Декретом Законом не передбачені пільгі на товари ( роботи, послуги ) . Одночасно з цим вводяться нові пільгі на низку послуг , які надаються в лікувальних закладах, закладах освіти, службах зайнятості, архівних установах, у сферах соціального захисту дітей, людей похилого віку та інвалідів, а також людей, які не мають житла, тощо .
Після закінчення лекції, у ході якої було викладено новий матеріал, було проведено коротеньке опитування слухачів з метою закріплення одержаних знань :
Що таке податкова система ?
Які існують групи податків ?
До якого типу відноситься ПДВ ?
Які ви знаєтє особливості Закону про ПДВ ?
Для чого потрібні пільги при сплаті податку ?
Які існують ставки ПДВ ?
У цілому вдалося зацікавити школярів даним матеріалом. На уроці вони були активні, майже всі брали участь у бесіді, ставили запитання щодо суперечних моментів. Незважаючи на те, що школа в якій я проходив практику не спеціалізується на вивченні економічних дисциплін, учні проявили неабияку обізнаність у зазначеному питанні .
По закінченню уроку найбільш активним учням було виставлено оцінки . Після цього було запропоновано домашне завдання : на окремому аркуші написати позитивні і негативні наслідки прийняття нового закону “Про ПДВ” .
Розробка проведеного уроку по темі
“ Акцизний збір і мито “.
Хід уроку.
Цей урок являв собою продовження попередньої теми і мав на меті ознайомлення з двома іншими непрямими податками. Основними