З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Роз-будова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні.

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зро-стання соціальної ролі особистості, гуманізація та демо-кратизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі - все це потре-бує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно навчається.

Існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це ви-являється передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягнен-ням людства; у знеціненні соціального престижу освіче-ності та інтелектуальної діяльності; у спотворенні цілей та функцій освіти; бюрократизації всіх ланок освітньої системи

Звідси - необхідність у виробленні в Україні цілісної Програми для забезпечення випереджального розвитку цієї галузі в цілому.

Головна мета Програми - визначення стратегії роз-витку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу цінності нації.

Відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої осо-бистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтво-рення й трансляції культури І духовності в усій різно-манітності вітчизняних та світових зразків; виведення освіти в Україні на рівень освіти розви-нутих країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад;

подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі недержа-вних навчально-виховних закладів; глибокої демократи-зації традиційних навчально-виховних закладів; форму-вання багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти.

Оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність з сучасними потребами особи і суспільства.

вироблення державних стандартів і відповідне фор-мування системи й обсягу знань, умінь, навичок творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх та кваліфікаційних рівнях,

відбір і структурування навчально-виховного ма-теріалу на засадах диференціації та інтеграції, за-безпечення альтернативних можливостей для одержання. освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібно-стей;

органічне поєднання у змісті освіти його загально-освітньої та фахової складових відповідно до освітніх рівнів та особливостей регіонів України;

вивчення української мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціону-вання загальноосвітньої, професійної та вищої школи;

орієнтація на інтегральні курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу;

оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових освіти, теоретичних і практич-них компонентів, класичної спадщини та сучасних до-сягнень наукової думки, органічний зв'язок з національ-ною історією, культурою, традиціями;

створення передумов для розвитку здібностей молоді, формування готовності і здатності до самоосвіти, ши-роке застосування нових педагогічних, інформаційних технологій;

сприяння фізичному, психічному здоров'ю молоді, врахування потреб індивідуальної корекційно-компенсаційної спрямованості навчання і виховання дітей з ва-дами психофізичного розвитку.

Креслення е елементом системи політехнічної освіти, що скла-лась у радянській школі. З цієї точки зору креслення розгляда-ється як засіб ознайомлення учнів з основами сучасного ви-робництва. На уроках креслення учні вивчають будову типових деталей машин, дістають певне уявлення про з'єднання типових деталей, будову окремих технічних об'єктів, про кінематичні та електротехнічні схеми. Усе це разом з тими знаннями і вміннями, яких учні набувають на уроках праці, фізики, геометрії, дає змо-гу розширити їх технічний кругозір, ознайомити з основами сучасної техніки, технології та організації виробництва.

Позакласна робота

Мета позакласної роботи з креслення розширити, закріпити і використати знання учнів, яких вони набули на уроках. Вона сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів, їх творчості, винахідницт-ва та політехнічного кругозору. Оскільки позакласна робота має не-обов'язковий характер, то зацікавити учнів брати участь у ній мож-на лише такими формами, які відповідали б інтересам учнів.

Тому радимо спочатку скласти план такої роботи з урахуванням вікових особливостей і кругозору учнів, а саму роботу побудувати так, щоб вивчення теоретичного матеріалу чергувалося з набуттям учнями нових практичних навичок.

Рекомендуємо такі форми організації позакласної роботи з крес-лення: гурткова робота з метою розширення та закріплення знань учнів, олімпіади, конкурси, тематичні вечори, цікаві ігри з креслен-ня; екскурсії до конструкторських бюро підприємств, зустрічі з фа-хівцями з креслення та конструкторами; стінні газети, бюлетені, журнали на теми креслення; виставки кращих робіт учнів.

Гурткова робота. Як показує досвід, учнів 8-х і 9-х класів до-цільно об'єднувати в один гурток. Заняття гуртка, як правило, про-водять щотижня протягом двох академічних годин. Час проведення занять гуртка та його тематику погоджують з навчальною частиною школи.

План роботи гуртка може містити питання історії розвитку крес-лення в Росії, вивчення державних стандартів і стандартів країн РЕВ та їх ролі у підвищенні якості продукції, елементи технічної естетики та основні принципи художнього конструювання, розв'я-зання проекційних задач та задач-головоломок, пов'язаних з розвит-ком просторового і логічного мислення учнів, виконання та читання будівельних креслень тощо.

Для гурткової роботи вчитель готує відповідне приладдя і роздатковий матеріал, з якого виготовляють демонстраційні моделі та наочні посібники. Треба прагнути до того, щоб моделювання та кон-струювання в позакласній роботі збагачували практичні навички учнів теоретичними знаннями.

Якщо є відповідна матеріальна база, учитель може створити шкільне конструкторське бюро, де можна розв'язувати багато про-блем усієї школи.

Отже, гурток креслення в школі при відповідній організації мо-же допомогти вчителеві забезпечити кабінет креслення моделями, таблицями, різними пристроями та