Навчальний процес – це складна динамічна система, в якій органічно поєднується діяльність учителя і учня. Учителька математики Присяжнюк Ганна Олексіївна протягом 25 років роботи в Яготинській ЗОШ №2 дбає про досягнення в системі “учитель – учень” максимального дидактичного резонансу, вдосконалює методи та методичні засоби навчально-пізнавальної діяльності учня. Постійною турботою вчителя є вдосконалення форм і методів роботи, відшукання доступних форм подачі навчального матеріалу, виправданих засобів контролю вмінь та навичок учнів.

Як підготувати урок, щоб він був не тільки цікавим, а й захоплюючим, як перетворити його на годину приємного спілкування у хвилюючу мандрівку цифр і знаків? Ця думка постійно хвилює вчителя, спонукає до пошуку ефективних методів і прийомів, які допомогли б увести вихованців в чарівний світ математики. Вже в ході підготовки до таких уроків учні одержують нестандартні домашні завдання: написати казки, підібрати цікаві задачі, матеріали, скласти кросворд, підготувати історичну довідку та ін.

Додаток 1

Вчителька надає важливого значення створенню атмосфери радісного чекання чогось важливого, потрібного, задоволення від того, що учень причетний до цікавої й улюбленої праці.

В роботі з молодшими учнями Присяжнюк Г.О. приділяє велику увагу засвоєнню знань у формі гри. Для цього широко використовує математичну риболовлю, математичне лото, над виготовленням якого працює вже давно. Математичне лото вчителька використовує як на окремих етапах уроку, так і під час тематичної атестації.

При цьому учень виконує запропоновані завдання в зошиті, співставляє відповідь з даними на картках. В результаті правильно виконаної роботи учень має побачити відповідну картинку, її ж фіксує і вчителька. Виконана письмова робота перевіряється і оцінюється вчителем

Додаток 2

Широкі можливості для удосконалення мислительної діяльності Присяжнюк Г.О. закладає в усні справи, які є обов’язковою складовою кожного уроку математики .

Додаток 3

Вправи до усного рахунку готують також і учні. Це переважно цікаві логічні задачі. Перед уроком вчителька переглядає запропоновані дітьми вправи і дозволяє виступити на уроці одному з учнів. Відшукання цікавої задачі, а частіше її складання, відчуття себе в ролі вчителя, активізує пізнавальну діяльність учнів.

Додаток 4

В своїй роботі з старшими учнями Присяжнюк Г.О. вдається до такої форми роботи, коли один із сильніших учнів доводить твердження чи теорему, яка вивчається на уроці, виступає біля дошки в ролі вчителя. При цьому вчителька формулює теорему, дає учню навідні питання, а всю технічну роботу виконує учень. Сильний учень має змогу в такій ситуації продемонструвати свої знання, самостійне мислення, техніку виконання роботи. Вивчаючи теорему косинусів та наслідки з неї, вчителька формулює теорему, співставляє її з теоремою Піфагора, вказує на більш широкі можливості теореми косинусів. Учень виконує малюнок, вводить позначення, записує умову і висновок теореми.

Дано: ДАВС, АВ=с, ВС=а, АС=в, < А=б

<в=в, <c=г. Довести: ВС2=АВ2+АС2-2АВ*АС*cos б. а2=в2+с2-2вс cos c

Доведення. Вчитель пропонує вибрати вектори АВ та АС і виразити ВС через АВ та АС. Учні це вміють. Потім вчителька радить обидві частини рівності ВС=АС-АВ піднести до квадрата. Учень записує ВС2=АС2-2АС*АВ+АВ2. Як же від векторів перейти до скалярів сторін трикутника? Учні пригадують, що квадрат вектора дорівнює квадрату його довжини, також теорему про скалярний добуток векторів. Остання рівність набуває при цьому такого вигляду: ВС2=АС2+АВ2-2АС*АВ*cos б, що і треба було довести. Далі вчителька пропонує учню та всьому класу записати теорему косинусів для сторін АВ та АС та оцінює роботу учнів. Іншому учню за рівень досягнень “9б”–“12б” пропонується написати теорему косинусів для сторін а, в, с трикутника та вивести формулу для обчислення косинусів кутів. В завданні додому вчителька пропонує доповнити узагальнюючу таблицю “Елементи тригонометрії” теоремою косинусів та наслідками з неї. Таку таблицю учні почали складати у 8 класі і в процесі вивчення наступних тем доповнюють і завершують складання в 9 класі.

Такі таблиці виготовляє кожен учень для себе, а вчителька разом з учнями працює над створенням таблиць для подальшого використання їх у кабінеті при проведенні уроків узагальненні та систематизації знань, при підсумковому повторенні теоретичного матеріалу.

Додаток 5

Уроки узагальнення та систематизація знань проводяться в кінці вивчення великої теми чи кількох тем, які пов’язані між собою. Готуючись до таких уроків, вчителька обдумує набір задач і вправ, в яких найповніше відтворюються всі залежності між об’єктами, що вивчаються. Заздалегідь повідомляє учням перелік теоретичних питань з даної теми.

Після актуалізації опорних знань усного рахунку, вчителька скеровує роботу учнів на повторення теоретичного матеріалу, розв’язування найбільш характерних для даної теми задач і вправ. На уроках узагальнення окремі учні представляють своє доведення теореми, пропонують новий підхід до розв’язання цієї чи іншої задачі, виступають з рефератами.

Додаток 6

На уроці узагальнення умінь і знань вчителька поєднує фронтальні методи діяльності (математичний диктант, робота з таблицею) з індивідуальними та груповими. Учні, які добре вивчили дану тему на певний час стають консультантами і помічниками тих учнів, які пропустили виучуваний матеріал, або недостатньо володіють навичками розв’язування вправ. На такому уроці виділяється 7-10 хв. для роботи консультантів із слабшими учнями. За підготовленими вчителем завданнями. У старших класах уроки узагальнення та систематизації знань вчителька проводить у формі уроків-семінарів. Підготовка до уроку-семінару проводиться завчасно. Ще на початку вивчення теми учні одержують завдання. Це може бути відшукання доведення теореми, яке відрізняється від поданого в підручнику, підібрати в літературі систему вправ, підготувати їх розв’язання, виготовлення наочних посібників, таблиць. Заздалегідь вивішується в кабінеті тема наступного семінару, перелік теоретичних питань та