Таблиця 2 Особистісні характеристики дітей |

Склад сім'ї

Одна мама | Повна сім'я, одна дитина | Повна сім'я, 2—3 дітей | Багатодітні сім'ї

Стать

Х | Д | Х | Д | X | Д | X | Д

Допитливість | 35 | 48,5 | 49 | 54,9 | 47,3 | 56,4 | 42,5 | 57,7

Комунікабельність | 15.1 | 30,8 | 22,3 | 23 | 22,6 | 30,3 | 18,8 | 28,6

Лідерство | 22,7 | 12,7 | 14,3 | 16,8 | 26.6 | 17 | 23,9 | 15,4

Конфліктність | 41,6 | 14,4 | 26 | 13,9 | 26,9 | 12,6 | 16,3 | 6,8

Відчуженість | 15,4 | 18,5 | 12 | 13,6 | 17,1 | 14,1 | 24 | 14,6

Перш за все дітям присутня до-питливість. Саме вони здатні задава-ти найбільше питань, що свідчить про Їхнє велике бажання дізнатись про щось нове, невідоме.

За результатами дослідження найвищі показники відзначаються у дівчаток з сімей, у яких виховується більше двох-трьох дітей. У гурті, разом з братами й сестрами, дівчатка найактивніше цікавляться усім новим. Дещо нижчий відсоток допитливості спостерігаємо у повних сім'ях з однією дитиною (54,9%). Найменше цікавить новизна навколишнього середовища дівчаток з неповних сімей. Це спостерігається і в хлопчиків. Серед хлопчиків найвищий відсоток допитливості відзначається у сім'ях з однією дитиною, найнижчий — у неповних сім'ях. Діти з неповних сімей стають більш байдужими, їм не цікавими стають ті факти, які б зацікавили дітей з благополучних сімей.

Не слід залишати поза увагою і той факт, що діти, які ростуть без батька, відзначаються найбільшою агресією у ставленні до своїх однолітків, товаришів, друзів. Вони є найпершими порушниками в школі й за її межами, а також найактивнішими лідерами в конфліктних ситуаціях. Можливо, нестача батьківського виховання й спричинила такий хід подій. Найменше створюють конфліктні ситуації ті діти, які виховуються у багатодітних сім'ях. Діти з таких сімей намагаються не влаштовувати скандальних ситуацій, а відзначаються певною поступливістю, доброзичливістю. Не менше конфліктують і дівчатка-одиначки (13,9%) з повних сімей, які також намагаються верховодити в конфліктних ситуаціях. У сім'ях з більшою кількістю дітей рівень конфліктності знижується.

Вплив сімейного виховання позначається й на такій особистісній характеристиці, як комунікабельність. Як відомо, жодна людина не існує сама по собі. Кожен з нас може жити лише серед людей. Спілкування ж є невід'ємною й дуже важливою стороною людського існування. Тому, досліджуючи потребу в спілкуванні в різних сім'ях, ми визначили, що суттєва відмінність між хлопчиками й дівчатками. Виховуючись в неповних сім'ях, де основну виховну роль виконує мама, а роль батька практично відсутня, хлопчики стають дуже замкнутими, потреба в спілкуванні зводиться до мінімуму.

Дівчатка зовсім по-іншому формуються в неповних сім'ях. Вони, на противагу хлопчикам, активно вступають у спілкування, намагаються завдяки активному контакту завоювати прихильність друзів. Саме з таких сімей дівчатка найбільше цінують друзів, їхню дружню прихильність. Взагалі, за результатами дослідження, дівчатка є комунікабельнішими, ніж хлопчики. Потреба в спілкуванні в них розвинута більшою мірою.

Найактивнішими співбесідниками виступають хлопчики з повних сімей з 2—3 дітьми, і вони знаходяться на першому місці (22,6%). Дещо нижча активність у хлопчиків-одинаків (22,3%). На нашу думку, знижене бажання спілкуватись у дітей з багатодітних сімей, де є старші й менші брати та сестри.

Дівчатка з повних сімей з 2—З дітьми теж активно спілкуються в колективі (30,3%). У багатодітних сім'ях дівчатка найактивніше спілкуються з братами й сестрами.. Найменша потреба у спілкуванні зі своїми однолітками спостерігається серед дівчаток, які є єдиною дитиною в сім'ї.

Хлопчики й дівчатка з повних сімей, де виховуються 2—3 дітей, найактивніше спілкуються зі своїми однолітками. Зайнявши активну позицію, діти впевнено зарекомендовують себе як безперечні лідери. Аналізуючи окремо результати дослідження дівчаток було помічено, що подібна активність спостерігається і в повних сім'ях з однією дитиною (16,8%). Прагнення домінувати поступово зменшується в багатодітних сім'ях (15,4%). Зовсім інше бажання спостерігається в дітей-напівсиріт. Особливо знижене бажання до лідерства відзначається у дівчаток, які виховуються без батька. Хлопчики з таких сімей теж знаходяться на передостанньому місці (22,7%). А найпасивнішими вони є у повних сім'ях, де виховується лише одна дитина (14,3%), поряд з тим, що дівчатка з таких сімей є більш активними (16,8%).

Методика Рене Жиля дала змогу нам уявити становище в сучасних сім'ях дівчаток і хлопчиків15-17 років. За результатами нашого дослідження, найвищий відсоток почуття відчуженості, одинокості, занедбаності спостерігається в дівчаток саме в неповних сім'ях. Тобто вони є найранимішими в подібній ситуації.

У хлопчиків почуття найбільше загострюється у багатодітних сім'ях, де вирує багатоголосся братиків і сестричок (24%). Здавалося б, присутність братів і сестер у сім'ї є причиною того, що хлопчики відчувають себе обділеними увагою з боку батьків.

Низький відсоток почуття відчуженості відзначається в повних сім'ях з 2—-3 дітьми серед дівчаток (14,1%). Серед хлопчиків третє місце розділяють діти з неповних сімей, де основну виховну роль виконує мати. Найкомфортніше і найвпевненіше почувають себе діти у повних сім'ях, де вони є єдиною дитиною. Будучи одинаком чи одиначкою в сім'ї, дитина має змогу певною мірою відчути всю турботу батьків, бо вони спрямовують