почуттях провини.
Якщо дитина зростає у терпимості — вона вчиться сприймати інших.
Якщо дитину підбадьорюють — вона починає вірити в себе.
Якщо дитину хвалять — вона вчиться бути вдячною.
Якщо дитина зростає в чесності — вона вчиться бу-ти справедливою.
Якщо дитина живе у безпеці — вона вчиться вірити людям.
Якщо дитину підтримують — вона вчиться цінувати себе.
Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
[Із пластового часопису «Цвіт України»).
Сім принципів виховання дисципліни у дитини
1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуд-жуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люб-лять. Пам'ятайте, щоб змінити вчинки дитини, тре-ба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводи-тись.
2. Уважно вивчайте дитину — ви повинні знати стан здоров'я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаран-ням.
3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умо-ви, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, мог-ла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.
4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. (Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вва-жають його жорстоким, несправедливим і не обража-ються на батьків].
5. Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.
6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.
7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, доз-волене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни ди-тини.
Пам'ятка для батьків
1. Шановні батьки, пам'ятайте! Тільки разом у співпраці зі школою, церквою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
2. Обов'язково постійно цікавтесь розвитком, на-вчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуй-те заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з класним керівником і вчителями школи.
3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, по-бачене. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, не-доробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.
4. Привчайте дитину до самонавчання й до само-контролю у виконанні домашніх завдань і обов'язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.
5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала у собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувати, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення, проводила політінфор-мації виховні години. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щод§нно, допомагати підготуватися до уроку вивчи-ти необхідне, підтримувати в дитині впевненість і
сміливість.
,7. обов'язково надавайте посильну допомогу школі (квіти, озеленення, оформлення кутків, класу, ремонт приміщення, участь у концертах, зборах).
Що повинен знати школяр, ідучи до школи
1. Домашню адресу, телефон, адресу школи.
2. Місце роботи батьків, їх посади.
3. Шлях від школи додому і назад.
4. Знати і виконувати правила дорожнього руху. вміти поводити себе на вулиці, в школі.
5. Відкривати й закривати самостійно двері кварти-ри.
6. Чітко відповідати на запитання дорослих.
від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання зробилися хорошими — це в нашій владі.
Плутарх
Закони розумно організованого сімейного виховання учнів
1. Пам".ятайте, що навчання — один з найважчих видів праці і що розумові сили і можливості дітей неод-накові.
2. Не потрібно вимагати від учня неможливого. Важ-ливо визначити, до чого він здібний та як розвинути його розумові здібності.
3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо воно вимагає від нього механічного заучування і не потре-бує напруження розумових сил, пізнавальної актив-ності, мислення і дії.
4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод виховання, що не потребує ні часу, ні розуму, — побити дитину і цим образити її, озлобити або й злама-ти. Відмовтесь від опіки, крику, насилля й наказового
тону-
5. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання,
ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.
6. Пам'ятайте, що за науково обгрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні повинні працювати до 4 год.,
7. Не хвилюйтесь, ваша дитина отримає не таку оцінку, якої вам бажалося б, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання оцінка.
8. Дайте дитині можливість пережити радість успіху в навчанні, визначити індивід-доріжку в розумовій праці.
9. Здоров'я дитини — крихка кришталева куля й три-мають її три Атланти: спадковість, спосіб життя й сере-довища. Організуйте правильний режим життя, харчу-вання, навчання й відпочинку дітей.
10. Обов'язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, ви-користовуйте для цього слова схвалення, поцілун-ки, різні види морального й матеріального заохо-чення.
11. Перевіряйте виконане дітьми домашнє завдан-ня. Вашими оцінками мають бути такі: «я задоволе-ний», «незадоволений», можна додати «дуже». І будьте впевнені, що завтра ваша дитина буде дуже старатися, щоб ви нею були задоволені.
Пам'ятайте, що дитина —- дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відображається сонце, так і в дітях відображається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері