усього їхнього навчання.
Це допомагає класному керівникові краще організувати виховну роботу. Міністр освіти СРСР М. А. Прокоф'єв писав: «Класний керівник першим може розгледіти народження симптомів небезпечних відхилень і першим повинен вступити у боротьбу з ними, не дати розвинутися хворобі, він скульптор людських характерів.
Організація і виховання класного учнівського колективу. Це один з основних, провідних розділів роботи класного керівника. Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, класний керівник створює передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Він впливає на окремих учнів і на клас у цілому не тільки силою свого авторитету, а й шляхом формування громадської думки.
Підвищення якості знань та зміцнення дисципліни. Високий рівень знань і свідома дисципліна — найважливіші показники правильної організації навчально-виховної роботи. Класний керівник дбає про підвищення якості знань школярів, намагається запобігти відставанню окремих учнів і другорічництву в своєму класі. Розвиток пізнавальних інтересів та здібностей у школярів, їх професійна орієнтація та формування життєвих планів з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожного учня, піклування про охорону здоров'я учнів визначені в методичному листі «Про роботу класного керівника» як найважливіші функції класного керівника.
Помітне місце в діяльності класного керівника посідає виховання в дусі свідомої дисципліни та привчання до виконання правил співжиття. Усього цього досягають поступово, в результаті повсякденної виховної роботи. Класні керівники вимагають свідомого виконання норм і правил поведінки, сформульованих у Правилах для учнів, привчають школярів до додержання режиму, правил культурної поведінки. Разом з тим вони виробляють у них нетерпиме ставлення до порушення норм та правил соціалістичного співжиття.
Організація і проведення позанавчальної (позакласної) виховної роботи. У школах склалися й успішно застосовуються різні її форми. Виховання на уроках у процесі навчання доповнюється позанавчальною виховною діяльністю. Центральне місце в ній посідає громадянське виховання — формування стійкої життєвої позиції учнів, підготовка їх до активної участі в громадському житті та трудовій діяльності в різних сферах народного господарства й культури. В організації позанавчальної роботи, як правило, органічно поєднуються два основні її напрями — ідейно-виховна робота і організація практичних справ школярів.
Координація виховної діяльності учителів. Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу. В Статуті школи записано, що в обов'язки кожного вчителя входить не тільки озброєння учнів знаннями, а й формування комуністичного світогляду, розвиток пізнавальних інтересів та здібностей, виховання учнів у дусі комуністичної моралі. Завдання класного керівника — забезпечити тісне співробітництво з учителями свого класу, домогтися єдності вимог і педагогічних впливів.
А. С. Макаренко справедливо зазначав, що жоден вихователь не має права працювати один. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них.
Час від часу класний керівник зустрічається з учителями свого класу, обговорює виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді шкіл набули класні 'учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють нові кінокартини, книжки чи питання, пов'язані з життям класу. Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами. На уроці, біля класної дошки такий контакт не завжди можливий. Набагато легше він встановлюється в позанавчальний час, у суспільне корисній діяльності. Завдання класного керівника — організовувати цю діяльність, допомогти вчителям свого класу повніше здійснювати виховні функції. Він залучає вчителів до керування різними гуртками, секціями, до проведення вечорів науки і техніки, літературних вечорів. У кожного вчителя є свої захоплення. Важливо, щоб вони передавали Їх своїм учням, більше спілкувалися з ними у позанавчальний час.
У школах проводяться педагогічні наради учителів-предметників одного чи ряду паралельних класів. Часом такі наради називають малими педагогічними радами. Керівництво такими радами — обов'язок заступника директора школи з навчально вихов-ної роботи. Це дістає своє відбиття в плані класного керівника. Як правило, вони проводяться не частіше одного разу на місяць. На них підбивають підсумки виховної роботи в класах, намічають провідні виховні завдання на певний проміжок часу. Мала педа-гогічна рада обговорює підсумки успішності учнів і накреслює заходи щодо її підвищення. У підготовці та проведенні таких рад активну роль відіграє класний керівник. Він попередньо відвідує уроки вчителів свого класу, ознайомлюється з їхніми робочими планами, встановлює, як організовано в класі взаємодопомогу в навчальній праці, як виконуються єдині вимоги. Ці та інші питан-ня потім обговорюються на радах. Активне спілкування вчителів і класного керівника допомагає поліпшити стан навчально-вихов-ної роботи в класі. Слід відмовитися від помилкового погляду, що виховна робота — це справа лише класних керівників. За вихован-ня учнів, за культуру їхньої поведінки, за їхнє духовне та моральне обличчя відповідає кожний учитель і ке-рівник школи.
Робота з батьками учнів. Кожний учитель підтримує контакт з батьками учнів. Більш тісний зв'язок школи з сім'єю здійсню-ється через класних керівників. Вони частіше спілкуються з бать-ками, інформують їх про навчальну роботу та поведінку дітей, накреслюють шляхи спільної діяльності щодо їхнього виховання У сучасних умовах виховні функції сім'ї набагато розширилися, підвищується відповідальність батьків за виховання дітей. Тому співдружність класного керівника з сім'ями школярів набуває великого значення.
Правомірно говорити не лише про систему виховної роботи класного керівника в цілому, а й про систему його роботи з різних видів діяльності. Так, у досвіді шкіл склалася система організації первинного учнівського колективу, позанавчальної виховної діяльності, роботи з батьками.
Забезпечити систему у вихованні школярів нелегко. Проте зробити це необхідно. Інакше виховна діяльність класного керівника не матиме успіху. Він