благородну здатність ненавидіти зло й бути його непримиренним ворогом. Жорстокість — заряд, який щохвилини загрожує вибухом. Мабуть, вам доводилося зустрічатися у сімейному житті з та-кими випадками: здавалося б, немає ніякого видимо-го приводу для вчинку, що здається зловмисним, а ди-тина діє так. мовби навмисне хоче заподіяти людям неприємність. В чому справа? Чому дитина діє напе-рекір здоровому глузду? Це і є вибух, для якого досить маленького, здавалося б, необережного, необачного, але дуже болючого доторкнення до дитячого серця. І дуже часто ці вибухи трапляються не відразу після то-го, як у душу дитини покладено «заряд», а через три-валі проміжки часу. Батькам тільки з подивом дово-диться знизувати плечима і запитувати: що діється?

Для прикладу наведу оповідання В.О. Сухомлин-ського «Він зненавидів красу».

В одної матері був трирічний син. Дуже любила мати

свого единого сина. Що б не захотілося сину, мама

відразу ж намагається виконати його бажання.

Побачив син за вікном розквітлу троянду, запитує:

що це таке?—

Це квітка троянди, — відповідає мати.—

Хочу квітку троянди, — вимагає хлопчик.

Не просить, а вимагає.

Мати йде, зрізує квітку троянди і приносить синові. Потримав хлопчик квітку в руках, зім'яв пелюстки і ви-кинув на підлогу.

Побачив син на огорожі горобця, запитує: хто це та-кий?—

Це горобець — відповідає мати. , — Хочу горобця, — відповідає хлопчик.

Мати пішла до сусідських дітей, просить: «Спіймай-те горобця, куплю кілограм цукерок».

Впіймали діти горобця, отримали кілограм цукерок, принесла мати синові пташку. Взяв хлопчик горобця, почав гратися, притиснув його за шийку, запищав го-' робець і замовк. Викинув син мертву пташку.

Почув син, як хтось грає за вікном на сопілці. Спо-добалась хлопчику гра, запитує він у матері: що це та-ке?—

Це пастух грає пісню на сопілці, — відповідає ма-ти.—

Хочу пісню, хочу, пісню, вона така красива, — ви-магає хлопчик.

Пішла мати до пастуха, просить: «Йди, пастух, до мого хлопчика любого, хоче він, щоб йому належала ця прекрасна пісня».—

Ні. — відповідає пастух, -- пісня — це краса. Вона нікому одному не може належати. Вона належить всім людям.

Ні з чим прийшла мати до сина, передала йому відповідь пастуха.

І син зненавидів красу, перестав розуміти і розпізнавати прекрасне.

Питання для обговорення.

1. Чи можна в даному випадку назвати дитину жор-стокою?

2. Яких помилок припустилась мати у вихованні ди-тини? Чи можна ще її перевиховати?

3. Як ви вважаєте, що може в даному випадку ро-зуміти дитина під терміном «щастя»?

(Думки, виступи батьків].

Ось і підходить до кінця наша розмова. Щастя — це чудова жар-птиця, яку можна спіймати. Здійснюючи владу над світом дитячих думок, почуттів, переживань, не можна ні на хвилину забувати про те, що в кожної дитини є добра воля, добрі наміри і своє розуміння особистого щастя. А ваше завдання, дорогі батьки, дати своїм дітям це щастя, тоді і стануть вони справжніми людьми.

Особливості психічного розбитну старшокласників і вихоівні завдання батькам

Мета. Ознайомити батьків із психофізіологічними та віковими особливостями дітей старшого шкільного віку. Розкрити необхідні умови успішного впливу батьків на формування особистості старшокласника.

Обладнання. Виставка літератури на дану тему. Висловлювання видатних людей.

Сім'я — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань.

В.0. Сухомлинський

Виховання людини, виховання власних сина і доньки — важлива, перша суспільна діяльність громадянина, його громадський обов'язок.

В.0. Сухомлинський

Форма проведення. Лекція.

Процес виховання дітей потребує від вас, шановні батьки, ґрунтовних і різноманітних знань, урахування психофізіологічних і вікових особливостей синів і доньок. Ці особливості відображають динамічний процес психіч-ного, фізіологічного й фізичного розвитку дитячого ор-ганізму та формування духовної неповторності особис-тості. Досить часто ви не розумієте потреб і запитів дітей, що викликає тривогу у вас і протест дітей, які не хочуть з цим миритися. Проблема «батьків і дітей» завжди була ак-туальною. То в чому ж справа? Невже батьки такі черстві й нечутливі до своїх чад, байдужі до їх інтересів, неспро-можні зрозуміти найближчих їм людей, а діти жорстокі й невдячні, грубі й егоїстичні настільки, що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають без-думністю й емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі шукати у посібниках з педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Динамізм процесу настільки глибокий і багатогранний, що ігнорування одно-го з його складників призводить до непорозумінь, конфліктів, сімейних драм і трагедій. От чому так важливо, її ,'ви, батьки, мали хоча б найелементарніші знання з психофізіології, етики взаємин.

Рання юність — період життя і розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку ор-ганізму: уповільнюється темп росту тіла, збільшується йо-го вага, закінчуються формування та функціональний розвиток усіх його систем і органів. Важливу на цьому етапі розвитку організму продовжують відігравати умови, в яких він відбувається. Тому додержання правильного режиму харчування, праці, відпочинку, заняття фізкульту-рою обов'язкове для юнаків і дівчат. Батьки, ви повинні виховувати в дітей потребу й уміння стежити за нормаль-ним функціонуванням свого організму, запобігти розвит-ку в них шкідливих звичок (алкоголізму, паління тощо). Основні види діяльності в юнацькому віці -- навчання і праця. Початок трудової діяльності, необхідність вибору професії сприяють зростанню свідомого ставлення юнаків і дівчат до навчання і праці, стабілізують їх пізна-вальні інтереси. Істотно змінюються характер розумової діяльності юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння аргументувати й доводити свою думку. В юнацькому віці розширюється коло соціальних ролей та обов'язків людини. Розвиваються вольові якості, сфера емоцій і почуттів.