чого прагнуть, така байдужість старших — велика біда для підлітків.

В підліткові все змінюється: поведінка, погляди, смаки, інтереси; в ньому так багато нового, не-постійного, і тому йому необхідна допомога з боку батьків. Якщо її немає, то зростає ймовірність поми-лок, відхилень і падінь.

Давайте розглянемо життєву ситуацію.

Лідія Петрівна дуже зайнята на виробництві. Співробітники характеризують її як ділову, принципову жінку, можливо, не дуже емоційну, надто черству. В неї два сини, до яких мати відноситься уважно, суворо, вимогливо. Вона контролює захоплення і заняття своїх хлопчиків, знає їх товаришів, буває в школі. Лідія Петрівна хоче, щоб хлопці виросли справжніми чо-ловіками, а не «мямлями», «хлюпіками», тому вислухо-вувати скарги, проявляти співчуття до їх невдач вва-жає зайвим. Але ідейні уявлення про те, якими повинні підростати майбутні справжні чоловіки, покине співпадають з дійсністю. Діти часто хворіють, старший простуджується, кашляє, у молодшого будь-які не-приємності чомусь супроводжуються незрозумілими болями в животі. Хлопчаки недостатньо самостійні, пасують перед труднощами, менш активні, ніж їхні ро-весники. Вони охоче виконують чиєсь доручення і за-вдання, ніж проявляють ініціативу. Все це турбує їх енергійну маму.

Запитання для обговорення.

1. Як ви думаєте, в чому справа?

2. Чому материнські настанови не втілюються в ре-альність? Може справа в спадковості? Чи ви бачите інші причини?

3. Не здається вам, що ці діти позбавлені головного — тепла, участі, емоційної підтримки?

4. Чи, на вашу думку, хлопцям більше підходить жорстке, чоловіче виховання?

5. А, може, мати виступає в нетрадиційній ролі, ви'-конуючи функції батька?

6. Як ви ставитесь до постійних хвороб дітей?

7. Чи не є однією з причин їх тривалих хвороб той простий факт, що лише тоді вони бачать маму м'якою і уважною, ніж зазвичай?

(Відповіді батьків).

Підлітковий вік — це, як ми вже знаємо, час, коли проходить бурхливий розвиток і перебудова ор-ганізму.

Один із важливих моментів — це формування самосвідомості, самооцінки, появи гострої цікавості до самого себе. Підліток хоче розібратися в собі, в тих відносинах з навколишнім світом, які все більше ускладнюються.

Створення характеру у підлітковому віці займає суттєве місце. Активність, енергія, ініціативність, життєрадісність, бадьорість, оптимізм, розвиток во-льових рис — все це видно, як здається, неозброєним оком. «Почуття дорослості» у підлітка яскраво відоб-ражається у прагненні до самостійності, в бажанні добиватися, щоб дорослі рахувалися з його думкою. Звідси і потяг до відомої незалежності й самостійності, часом — уражене самолюбство і обра-за — гостра реакція на спробу дорослих зменшити привілеї підлітка.

Підлітковий вік — це вік, «коли часто змінюються інтереси; це роки критики і самокритики, коли підлітки особливо вимогливі і до людей, і до навчання, і до себе».

Саме зараз підліток поступово, з дня у день прохо-дить, або, краще сказати, входить в світ дорослих. І в житті підлітка, і в ньому самому відбувається багато змінюється як його об'єктивне положення в сім'ї і в школі, так і його самосвідомість.

Окрім цього, сам перехід з початкової школи в середню суттєво змінює його навчальну діяльність -змінюється і зміст, і форми навчання. Вивчення основ наук. до яких тісно приступають школярі, вимагає нові вимоги до мислення, до формування пізнавальних інтересів.

Підлітка приваблює героїзм в людях — сміливість, мужність, відвага, принциповість і твердість; він почи-нає обдумувати слова, вчинки, особисті якості людей;

поступово в нього складаються свої ідеали.

І вдома життя підлітка змінюється. На нього вже не дивляться як на маленького: дозволяють одному да-лекі поїздки, довіряють відповідальні доручення. включають до рішень важливих сімейних проблем.

З накопиченням знань, з ростом життєвого досвіду вирішується і збагачується кругозір підлітка, розвиваються погляди і переконання, він мало-помалу включаються в систему суспільних відносин. Все це і веде до того, що у підлітка з'являється новий погляд на світ і на себе — це показник того, що дитина дорослішає. Нове бачення себе і оточуючих і є те. що робить підлітка вже не дитиною.

Є дві системи відносин — з ровесниками і доросли-ми — підліток починає не тільки усвідомлювати, але і по-різному проявлятись в них. Багатьом батькам, ймовірно, доводилося з цим стикатися.

Ось для прикладу така ситуація.

«Бачила вашого Юру на вулиці з хлопцями, — роз-повідає сусідка Юрчиковій мамі. — От розкерувався! Цей піди сюди. цей зроби те, і всі його слухають. Пря-мо генерал!» — «Мій Юра? — здивувалася мама. — Ти-хий, слухняний, в будинку його голос не почути. Та хіба він вміє керувати?»

Вдома Юрою керують усі: і мама, і бабуся, і старший брат. Юра слухається, підкоряється. Але й тихо вчиться керувати сам! На вулиці, з ровесниками він вже впроваджує на практиці те, що засвоїв дома.—

Як, на вашу думку, чому Юра так себе поводить?

[Обговорення ситуації батьками].

А ось інший випадок.

«Дівчинка розбещена вдома, звикла до того, що всі її бажання виконуються, керує матір'ю, грубіянить. «Аня деспот в сім'ї», — з сумом каже