Як правило, класні керівники записують у щоденнику дату відвідання сім'ї, зміст бесіди з батьками, зазначають, які поради було дано. Під час повторного відвідання чи зустрічі з батьками в школі воші з'ясовують, як виконуються ці поради, які зміни ста-лися в поведінці учнів.

Правильно діють педагоги, які не тільки дають поради, а й прислухаються до батьківських пропозицій. Вони не допускають повчального тону, не читають нотацій, а намагаються знайти спіль-ну мову, добитися довір'я та відвертості. Як правило, вони звер-таються до батьків у такій формі «А як ви вважаєте?», «Шукай-мо разом виходу з цього становища» тощо. Даючи поради й ре-комендації, слід враховувати інтимний характер взаємин у сім'ї та індивідуальні особливості батьків. Головну увагу необхідно звер-тати на позитивні моменти, які слід схвалювати й пропагувати се-ред інших батьків. Досвід передових класних керівників показує, що їхні такговні довірчі бесіди нерідко дають більший ефект, ніж деякі лекції.

Запрошення батьків до школи. У класного керівника часто ви-никає потреба зустрітися з батьками, порадитися про ви-ховання учня. Відвідати ж сім'ю він не завжди може. Тоді батьків запрошують до школи. Такі зустрічі дають змогу спільно розв'я-зати багато складних питань виховання й навчання. Під час інди-відуальних бесід з батьками педагог з'ясовує умови життя та ро-боти школярів, обговорює конкретні випадки їхньої поведінки, накреслює шляхи усунення недоліків у навчальній діяльності, пра-ці та повсякденній поведінці. Під час бесіди можна з'ясувати, яку участь беруть діти в домашній праці, як вони допомагають бать-кам у догляді за малими дітьми, як проводять вільний час. Бать-ки можуть дістати пораду щодо найраціональнішої організації домашніх навчальних занять школярів, щодо привчення Їх до праці.

Запрошувати батьків слід не лише після того, як учень пору-шив дисципліну або почав погано вчитися. Іноді учень поводиться непогано, добре вчиться, але класному керівнику треба домовити-ся про організацію позакласного читання, про залучення його до якоїсь суспільне корисної роботи, про створення необхідних умов для розвитку обдаровань у певній галузі.

Не слід викликати батьків до школи лише для того, щоб поскаржитися на дітей чи запропонувати батькові або матері «вжити заходів», «узяти в руки» сина чи дочку. У такому разі батька нерідко стають на шлях застосування фізичних покарань. Якщо запрошують до школи батьків недисциплінованих учнів, треба домовитися з ними про єдині вимоги і педагогічне виправдані заходи впливу. При цьому завжди слід пам'ятати, що батьки потребують кваліфікованої поради, товариської допомоги, а не нотацій і дорікань. Спокійна ділова бесіда про розумні заходи впливу па учня дасть набагато більше користі, ніж дорікання та скарги на нього.

У деяких школах регулярно проводять дні відкритих дверей або батьківські дні. У ці дні батьки можуть прийти до школи й поговорити про успішність та поведінку дітей. Класні керівники дають педагогічні поради про виховання в сім'ї, допомагають скласти раціональний режим школяра, рекомендують педагогічну літературу.

У ряді шкіл є «Куточки батьків». Тут можна переглянути й прочитати останні номери журналу «Сім'я і школа», ознайомитися з «Пам'ятками для батьків», прочитати стінну газету, випущену батьківським комітетом, дістати потрібну консультацію про виховання дітей.

Зустрічі з батьками в школі не лише корисні, а й необхідні. Вони дають змогу встановити тісний контакт між школою та сім'єю і своєчасно вжити заходів, щоб запобігти недолікам у навчанні чи порушенням дисципліни учнів.

На жаль, під час відвідання школи багато батьків цікавляться лише результатами навчальної роботи дітей, їхніми оцінками і поведінкою. А моральні якості їх не хвилюють. Батьки рідко питають про те, яку громадську роботу ведуть їхні діти в школі, які вони як товариші, чи допомагають відстаючим. Класним керівникам необхідно інформувати батьків не лише про навчальні справа дітей, а й про взаємини в класному колективі. Важливо разом з батьками шукати шляхи закріплення у школярів позитивних якостей та подолання недоліків у їхній поведінці.

Листування з батьками учнів. Деякі класні керівники застосовують і таку форму зв'язку з сім'єю, як листування з батьками. Вона дає змогу інформувати їх про успішність та поведінку школярів. Ця форма зв'язку з сім'єю практикується, як правило, в сільських школах, де батьки живуть на великій відстані від школи і підтримувати з ними безпосередній зв'язок важко. Проте й у міських школах листування дає змогу краще вивчити умови житія та домашньої роботи школярів і полегшує виховну роботу з ними. Наприклад, один класний корівник виявив, що кілька учнів майже не читають художньої літератури. Він написав листи батькам з проханням допомогти організувати позакласне читання. У листах класний керівник зазначив, які книжки бажано було б прочи-ати насамперед, і попросив проконтролювати позакласне читання. Водночас він просив повідомити, як проводять вільний час учні, чим вони цікавляться. Багато які батьки охоче відгукнулися на це прохання. Вони почали стежити за позакласним читанням. Зустрічаючись з класним керівником, а також у листах-відповідях вони розповідали про те, що і як читають їхні діти, в яких видах домашньої праці беруть вони участь, як проводять своє дозвілля.

Іноді в листах можна звернутися до батьків з запитаннями про утруднення в сімейному вихованні, з проханням повідомити, яку літературу вони читають з питань виховання дітей, порекомендувати їм нові книжки про виховання. Усе це дасть змогу краще організувати пропаганду педагогічних знань. З листування з батьками можна дізнатися, як учні додержують домашній режим, як проводять свої канікули, з ким вони дружать. Усе це дає змогу краще вивчити