Наводимо стислу характеристику, обраних для дослідження підручників:

1. Вашуленко Н.С., Матвеева А.Н., Назарова Л.К., Скрипченко Н.Ф. Букварь. Учебник для 1 класса четырёхлетней и трёхлетней начальной школы. – К., 1998. Цей підручник витримав вже 11 видань, перше з яких було здійснено ще у середині 70-х років. Це - єдиний буквар для російськомовних класів і шкіл, альтернативи якому сьогодні по суті немає в місті.

2. Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар: Підручник для 1 класу чотирирічної і трирічної початкової школи. – 13-те видання. - К., 1999. По суті справи – це лише адаптований до українськомовних шкіл і класів варіант вищезазначеного букваря. Він найбільш розповсюджений в місті серед україномовних букварів.

3. Луцик Д.В., Праць М.М., Савшак А.С. Буквар. – Львів, 1998. Він допущений Міністерством освіти України, вже в друге перевиданий. Його використання в місті залишається на вільний вибір педагогічних рад шкіл і вчителів початкових

-42-

класів. Його часто використовують і поряд з букварем Скрипченка і Вашуленка.

4. Чорна М., Грабар Д. Буквар. – Львів, 1993. Цей буквар – пробний, допущений Міністерством освіти в якості експериментального. В школах міста використовуються в доволі обмеженій кількості, переважно в гімназіях чи ліцеях. Одним із його недоліків є доволі великі розміри і вага.

5. Сафонова О.М. Буквар “Дубочок”: Пробний підручник для 1 класу загальноосвітніх шкіл колекційного спрямування. - К., 1997. Цей підручник не є букварем в звичному розумінні цього слова, а виконує функції так званого “супутника букваря”. Він використовується для корекцій навичок читання в навчальному процесі. Його використання є вільним вибором шкіл і педагогів.

Для проведення структурного контент-аналізу нами було зроблено наступне. Ми проаналізували всю семантичну і ілюстративну інформацію в букварях з метою виділення наступних змістовних груп, для безпомилкового визначення одиниць вимірювання.

· Група слів, словосполучень, символів і образів, зміст яких означає поняття “Україна”. Тобто до цієї групи відносяться і такі поняття, як “Батьківщина”, “Вітчизна”, “Рідна земля”, а також ті, які відносяться до так званої “малої батьківщини”, наприклад, згадки про Прикарпаття, Поділля, Галичину.

· Група слів, словосполучень, символів і образів, зміст яких передає символи Української державності. Це, наприклад: Київ, герб, прапор, гетьманська булава, бунчук, козацькі клейноди.

· Група слів, словосполучень, символів і образів, які відображають

-43-

національну ідентичність українського народу у витворах його культури, як духовної, так і матеріальної. Ми вважали за доцільне розділити символи духовної і матеріальної культури. До символів духовної культури відносимо, наприклад: колискові, народні казки, легенди, перекази, приказки, пісні, загадки, скоромовки, обряди, прикмети. До символів матеріальної культури – національний одяг, предмети національного побуту, музичні інструменти.

· Група слів, словосполучень, символів і образів, в яких відображається церква та релігія. До них ми віднесли зображення чи передачу лінгвістичними засобами таких символів, як: храм, молитва, священик, хрест, Божа Матір, янгол, ікона.

· Група слів, словосполучень, символів, що відображають міфологізований образ українського козацтва. Сюди ми відносили і власне козаків, і згадки про Запорозьку Січ, і, про Гайдамаччину, і, скажімо, приказки про козацьку звитяжність, сміливість, побратимство.

· Група слів, словосполучень, символів і образів, в яких зображені видатні історичні постаті нашого народу: Шевченко, Франко, Хмельницький та інші.

· Група слів, словосполучень і образів, що апелюють до національних архетипічних символів. Мова йде про символи Матері, Родина, Батьківська домівка, Хліб, Червона Калина.

Виділення змістовних груп необхідно нам для того, щоб отримати змогу підрахувати частоту, з якою зустрічаються символи, поняття і образи, які нас цікавлять в плані прищеплення відчуття національної ідентичності, глибокої спільності всіх громадян України, емоційної

-44-

прив’язаності до Батьківщини, до рідного народу. Одиницями підрахунку в структурному аналізі виступають змістовно-понятійні сукупності, змальовані нами у семи вище означених групах. З огляду на те, що букварі несуть в собі, як ілюстративну, так і семантичну інформацію, ми вважаємо за доцільне аналізувати як ілюстрації у букварях, так і тексти в них. Якщо при контент-аналізі текстової інформації особливих труднощів не виникало, то при аналізі ілюстративної інформації, ми зіткнулися з наступною проблемою. Адже, для визначення загальної сукупності змістовних символів у ілюстраціях, нам довелося підраховувати не лише загальну кількість ілюстрацій, але і розбивати великі за інформаційним навантаженням малюнки на окремі сегменти, кожний з яких є відносно інформативно незалежними від інших. Так, наприклад, якщо у букварі Чорної та Грабара на с. 7 зображена мати з дітьми у національних костюмах на фоні пшеничного лану, а на задньому плані зображене село з церквою і люди теж у національних костюмах, то ми повинні виділити для аналізу наступні сегменти ілюстрації:

1. Образи матері з дітьми – архетипічний образ, що символізує Україну, як нашу спільну матір, і нас самих, як її дітей.

2. Образ пшеничного лану, як ще один символ України, як хліборобської країни.

3. Церква, як релігійний символ духовності нації.

4. Національні костюми, як витвір матеріальної культури нашого народу, фактор національної ідентичності.

Тобто ми вже повинні розглядати цей малюнок не як одне ціле, а як чотири одиниці для підрахунку загальної сукупності. Якщо врахувати

цю особливість проведення контент-аналізу, то в усьому іншому він не відрізняється від звичайної процедури: підрахунок загальної сукупності

інформативних одиниць, підрахунок смислових образів, понять, символів, що

-45-

нас