-19-

Розділ 1.2. Психологічно - розумові особливості молодших школярів.

У цьому розділі ми спробуємо з’ясувати, якими психологічними, розумовими, соціальними, пізнавальними якостями володіють молодші школярі. Нас це цікавить з двох причин. Перша полягає в тому, що далеко не всю інформацію з галузі політичних знань можна донести до учня, ті поняття, які легко формулюємо для себе, залишаться для нього незрозумілими. Всі необхідні терміни, категорії політичних знань, що мають бути передані молодшим школярам в процесі політичної соціалізації, мають бути передані опосередковано, з урахуванням вікових особливостей нашого об’єкту цілеспрямованого впливу у політичній соціалізації. Скажімо, немає сенсу намагатись пояснити молодшим школярам значення терміну “громадянське суспільство”, про те є можливість привчити їх до самоорганізації. Друга причина в тому, що ми висуваємо гіпотезу про те, що молодші школярі внаслідок своїх особливостей розвитку несуть у собі багато рис і якостей, необхідних для формування особистості громадянина і члена громадянського суспільства – і залишається ці якості розвивати і заохочувати їх розвиток. Так, наприклад, молодші школярі виявляють схильність до духу суперництва, який є необхідною умовою розвитку суб’єкта ринкових економічних відносин.

Почнемо з розгляду соціальних характеристик розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Дослідження в галузі сучасної психології і педагогіки свідчать, що молодшим школярам притаманні наступні характеристики соціальної структури розвитку:

1) Прагнення бути першим, кращим за інших;

2) прояви духу суперництва, ентузіазм;

3) схильність вигадувати різні правила;

-20-

4) часом молодші школяри бувають невдячними, видаються немічними;

5) намагаються робити все правильно, і в той же час “непомітно для себе” виходять за межі дозволеного;

6) розквітають у відповідь на похвалу чи заохочення і дуже тяжко сприймають невдачі;

7) прагнуть весь час діставати задоволення, люблять сюрпризи;

8) можуть проявляти і розсудливість і дражливість, люблять критикувати інших;

9) великого значення надають дружбі;

10) відчувають, що школа замінює домівку, як найвпливовіший соціальний чинник;

11) полюбляють “ябедничати”, але не внаслідок схильності до донощицтва, а внаслідок потягу до встановлення справедливості і рівності усіх перед “правилами”.№

Інші дослідники роблять особливий наголос на:

· прагненні до суспільно значущої діяльності;

· здатності у разі потреби довільно керувати своєю поведінкою, хоч ще переважає мимовільність поведінки;

· умінні налагоджувати стосунки з ровесниками, разом гратися і працювати;

· “демократичність” у поводженні з вчителем.І

Отже, молодші школярі вже у 6-7 річному віці виявляють багато ознак соціалізованої поведінки, здатність до життя у суспільстві, що проявляється

.........................................................................................................................................

1. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. – К., 1998. – С. 26-28.

2. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1997. – С. 83.

-21-

у здатності до співіснування у класному колективі. Багато з їхніх соціальних Отже, молодші школярі вже у 6-7 річному віці виявляють багато ознак соціалізованої поведінки, здатність до життя у суспільстві, що проявляється у здатності до співіснування у класному колективі. Багато з їхніх соціальних якостей заслуговують на підтримку і заохочення (прагнення до суспільно значущої діяльності, дух суперництва, товариськість і бажання змагатися з ровесниками у грі). І в той же час слабке місце їх соціалізації – дисципліна, нормативне регулювання своєї поведінки вольовим зусиллям, узгодження поведінки з нормами шкільного життя, що виступає для них першим прообразом життя у суспільстві “в мініатюрі”. Педагогічний досвід свідчить, що до 9-10 річного віку ці недоліки можна легко усунути, якщо процес виховання в школі добре налагоджений, методи виховання науково обґрунтовані і відпрацьовані у вчительському досвіді.

Перейдемо до розгляду пізнавальних та розумових характеристик. Дослідження у цій галузі визначають такі пізнавально – розумові якості 6-7 річок, вони:

· полюбляють ставити запитання;

· полюбляють нові ігри, ідеї;

· найкраще навчаються, роблячи самостійні відкриття;

· віддають перевагу процесу, а не результату;

· складають плани співробітництва у грі;

· характерним символам надають великого значення;

· краще розуміють особливі стосунки і функціональні взаємини;

· розуміють події минулого, якщо вони тісно пов’язані із сьогоденням;

· віддають перевагу ігровій діяльності, навчання за допомогою гри дає більший навчальний ефект, ніж за допомогою книжок;

· вивчення суспільства (!) має пов’язуватись із сьогоденням – у

-22-

цьому плані дуже популярні продуктивні екскурсії, за якими послідовує обговорення побаченого; і повторимось ще раз: події минулого (історію) починають розуміти лише тоді, коли вони тісно пов’язані з нинішнім часом – особливо пильно запам’ятаймо цей останній аргумент: він нам ще знадобиться.

В цей період молодші школярі вже вміють робити елементарні узагальнення, абстрактне мислення в них ще знаходиться в початковому стані, в зародку. Дітям в цей час доволі важко даються визначення – як їх запам’ятовування так і власне складання абстрактних визначень. Взагалі процес визначення та пояснення у них відбувається шляхом знаходження і наведення конкретних прикладів, конкретизованих асоціацій. Конкретика, конкретне мислення більше притаманне молодшим школярам. Узагальнення, як правило, не йдуть далі елементарної індукції через простий перелік. Дедуктивне мислення лише починає формуватись у цьому віці. Проте доволі добре розвинута аналогія – діти можуть легко зрозуміти і відшукувати самостійно подібні предмети, явища саме за методом аналогії.

У молодших школярів яскраво виявляється наслідуванність – важливе джерело успіхів у початковій школі.

Особливістю їхньої розумової діяльності є те, що вони часто обмежуються сприйняттям зовнішніх ознак, понять, явищ, здатність до глибокого аналізу ще не виражена. Діти, ніби губка вбирають знання, але не завжди усвідомлено. Вже в молодшому шкільному віці діти відзначаються високою поінформованістю про навколишнє життя. Тобто останні дві тези підтверджують сказане нами у попередньому розділі: діти сприймають всю інформацію, що потрапляє до них і