Реферат на тему:
Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії
Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних турбот учителя географії. Тому вчи-телі перебувають у постійному пошу-ку різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не зав-жди забезпечують глибоке вивчен-ня навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя — знай-ти такі форми навчання, які зро-били б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення пред-метів, активізували б їхню діяль-ність та зняли напруження, особ-ливо під час перевірки знань.
У своїй практичній діяльності я велике значення надаю повторенню та перевірці навчального мате ріалу з певної теми та розділу. Ефективність такої перевірки зале-жить від того, як учитель організо-вує урок і наскільки успішно учні застосовують набуті знання та вміння. Хочу зупини-тися на різних формах проведення узагальнюючих уроків, які я використовую у своїй роботі і яким на-даю особливого значення, тому що на уроках уза-гальнюючого повторення, як правило, учитель сам собі ставить оцінку, чого і як навчив дітей. Від нас, учителів, залежить, щоб ці уроки стали цікавими-і запа-м'яталися.
Найпоширенішими з них є уроки, що проводять-ся у формі ігор-змагань.
Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК. Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь.
Учаться вони й уважно слухати, розуміти своїх то-варишів, виручати команду у важку хвилину. Підготов-ку до КВК розпочинаю вже з перших уроків теми: ого-лошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у вигляді КВК, формуються команди, вибираються капітани, і самі учні розподіляють обов'язки, наприк-лад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підго-тувати невеличкі кросворди, 2—3 запитання суперни-кам тощо. КВК проходить на уроці протягом 40—45 хвилин. Ведучий КВК — учитель, він же і журі. Кон-курси можна придумати різні. КВК починається, як правило, привітанням, де учні у веселій формі пред-ставляють свою команду. Потім конкурс «Розминка», що проходить у швидкому темпі. (Команді видається картка, на якій записані цифри, назви. Необхідно ви-значити, що вони означають.) Конкурс «Географічна естафета»—
кожна команда отримує указку—
естафетну паличку. Представ-ники команд по черзі підходять до карти і показують географічні об'єкти, які вони вивчали. Учас-ники передають указку один одно-му, кожен повинен показати якийсь об'єкт з вивченої теми на карті. За кожну правильну відповідь коман-да отримує І бал, якщо об'єкт не названий чи показаний неправиль-но, бал не зараховується.
Конкурсів можна придумати і використати багато, але більшість із них уже стали традиційними і повторюються з теми в тему.
Ще один з різновидів уроку-гри, які я використовую, — це урок-марафон — своєрідна естафе-та на узагальнюючих уроках після вивчення материка.
Учням потрібно якомога швидше пройти всі ета-пи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів. Завдання для карток-етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною кар-тою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю легші і важчі.
На уроках узагальнення практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела після вивчення материка Ан-тарктида. Четверо найсильніших і найпідготовленіших учнів виконували роль учасників експедиції в Антарктиду, решта учнів ставили їм будь-які запи-тання про цей материк, що вимагали знання фактич-ного матеріалу, уміння узагальнювати, орієнтуватися в ситуаціях, виявляти винахідливість.
Подібну прес-конференцію проводила в 8—9 кла-сах після вивчення географії Івано-Франківської області. Учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів) та працівників засобів масової інформації, які представляли різні жур-нали, газети, теле- та радіопрограми. Прес-конференції не тільки активізують діяльність класу, оригінальним способом перевіряючи знання, а й змушують учнів ду-мати, учать ставити запитання, адже часом це зробити не легше, ніж відповісти на нього.
У свої уроки я часто вводжу ділову гру, наприк-лад, вивчаючи океани у 7 класі чи тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:
1. Один із вас буде капітаном, Інший штурманом. Потрібно визначити мету експедиції, вибрати марш-рут плавання, розказати про природу тих місць, де ви побували.
2. Здійсніть уявну подорож до Північного полю-са. Виберіть спосіб пересування. Які труднощі вам зустрілися?
Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи. Наприклад: скласти пам'ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк. Учні лако-нічно, у дотепній формі викладають необхідні дані про материк. Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не відбулася», або «Три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють малюнка-ми. Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» про-воджу урок-вікторину «Що? Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми, які могли б найповніше вия-вити рівень знань учнів. Використовую «чорний ящик», «бліц-» і «супербліц-запитання».
Після вивчення розділу «Господарство» в 9 класі проводжу урок-залік. Метою такого уроку є узагаль-нення та систематизація знань учнів з теми, закріп-лення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі статистичними довідниками, економіч-ними картами, діаграмами, таблицями; прищеплен-ня школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх товаришів.
На багатьох своїх уроках пропоную учням розв'я-зування кросвордів. Цю роботу діти дуже люблять, виконують із задоволенням. Складаю нескладні крос-ворди, які потребують знання фактичного матеріалу підручника й уміння працювати з картою. Такі тематичні кросворди розроблені з усіх головних тем у 6 і 7 класах і використовуються на різних етапах уроку.
Під час вивчення програмового матеріалу з гео-графії в учнів виникає багато таких запитань, вичерпні відповіді на які під час уроку дати неможливо через нестачу часу. Тому органічним доповненням до
