г). Навчання листу.

Цей вид роботи вирішує відразу дві задачі: правильне написання англійських слів і освоєння клавіатури. Комп’ютерна навчальна програма „Bridge to English” допомагає вирішити ці задачі. Майже кожне завдання передбачає друкування на клавіатурі англійських слів і речень.

д). Відпрацьовування граматичних явищ.

Усі навчальні комп’ютерні програми так чи інакше передбачають відпрацьовування визначених граматичних структур. У програмі „Bridge to English” 20 уроків, і в кожнім уроці відпрацьовуються свої граматичні явища: стверджувальні, негативні і питальні речення, ступені порівняння прикметників, дієприкметник, займенники sоме, any, структури there is / there are, прийменники і т.д. Усі види роботи одного уроку спрямовані на відпрацьовування визначеного граматичного явища.

У розділі „Граматика” програми „Професор Хіггінс” існує два розділи теоретичний і практичний. Перевіряючи знання учня програма відзначає його успіхи, при необхідності підказує.

Програма „English Gold” („Deutsch Gold”) містить 144 мікродіалоги, кожний з яких відпрацьовує визначену граматичну структуру, наприклад, Present Continuous використовується в багатьох діалогах, наприклад, розмова батьків про своїх дітей, що грають у саду. Після прослуховування діалогу, учні відтворюють його з опорою на картинку, потім самостійно.

Складання тестів по граматиці, використовуючи комп’ютер, допомагає учням краще освоїти граматичний матеріал. Старшокласники розробляють свої комп’ютерні програми на перевірку лексичних і граматичних знань учнів.

1.5 Зв’язок навчання і мотивації вивчення іноземної мови.

У задачі дослідження входило також і вивчення взаємозв’язку і взаємозумовленості мотивації і змісту навчання ІМ. У зв’язку з цим у даному параграфі будуть розкриті всі складові мотивації і її вплив на навчальний процес.

Керування мотивацією вивчення ІМ є однієї з центральних проблем методики навчання в школі. ІМ як предмет володіє рядом специфічних рис, однієї з яких є оволодіння ІМ шляхом навчання умінню спілкування на ІМ. На жаль, на даний момент, навчання ІЯ в основному носить штучно-навчальний характер у силу відсутності в школярів «природної потреби» у спілкуванні на ІМ.

Найважливішим фактором, що стимулює процес іншомовногомовного спілкування, варто вважати мотивацію засвоєння ІМ.

В останні роки дана проблема досліджується в рамках діяльного підходу до навчання, розробленого С. Л. Рубинштейном, А. Н. Леонтьєв і ін.[22, 33]

Для оптимальної організації навчального процесу важливо в першу чергу глибоке знання мотивів навчання школяра, і по-друге, уміння правильно виявляти їх і розумно керувати ними. У зв’язку з цим необхідно звернутися до теоретичних досліджень із проблем мотивації, а також визначити її зв’язок зі змістом навчання ІМ; тому що «навчальна РД спрямована на досягнення спілкуючих визначеного позитивного чи негативного результату в конкретній ситуації спілкування досліджуваною мовою.».[22]

Аналіз наявної вітчизняної і західної літератури показав наступне. На даний момент немає єдиної думки чи однозначного рішення даної проблеми, а саме, що ж таке мотивація в цілому і мотивація навчальної діяльності зокрема.

Пошук шляхів рішення питання про мотивацію навчання можливий у плані психологічних досліджень цього напрямку, де розглядаються психологічні основи мотивації.

За словами И. А. Зимової, «мотив - це те, що пояснює характер даної мовної дії, тоді як комунікативний намір виражає те, яку комунікативну мету переслідує що говорить плануючи ту чи іншу форму впливу на слухаючого.».[10]

В області навчання ІМ психологічні питання мотивації зважуються в роботах А. А. Алхазишвили, И. А. Зимової, А. А. Леонтьева, Н. М. Симоновой і ін.

У закордонній літературі так само приділяється велика увага ролі мотивації, названої закордонними авторами «Motor», «Key-word» у навчанні ІМ.

Покладаючись на зазначені вище роботи, ми будемо розуміти під мотивацією систему імпульсів, що спонукають, направляючу навчальну діяльність, у випадку позитивної установки викладача, на більш глибоке вивчення ІМ, його удосконалювання і прагнення розвивати потреби пізнання іншомовної діяльності.

Численні експерименти показали, що протягом одного навчального року відношення тих, яких навчають, до різних видів мовної діяльності (РД) на ІМ може різко змінюватися в негативну чи позитивну сторони. Це у свою чергу залежить від стилю роботи викладача (постійне використання одного лише підручника, одноманітних видів вправ послабляє позитивні емоції, і учень перетворюється в пасивного споглядальника), від УМК, від результатів навчання і т.п. Так, експеримент Н. М. Симоновой показав, що чим вище успішність по ІМ, тим глибше в підсвідомості того, кого навчають, позитивна установка до вивчення ІМ. І навпаки, низька успішність сильно корелює з негативною когнітивною, мнемонічною, комунікативною установкою.[4]

Позитивна установка на вивчення ІМ сприяє поліпшенню результатів навчання РД.

Крім цього для оптимальної організації мовної діяльності необхідно знати і типи мотивації. Мотивація навчання може визначатися зовнішніми мотивами і внутрішніми мотивами.[16]

Зовнішні мотиви не зв’язані зі змістом навчального матеріалу: мотив боргу, обов’язку (широкі соціальні мотиви), мотив оцінки, особистого благополуччя (вузько соціальні мотиви), відсутність бажання вчитися (негативні мотиви). Внутрішні мотиви, навпроти, зв’язані зі змістом навчального матеріалу: мотиви пізнавальної діяльності, інтересу до змісту навчання (пізнавальні мотиви), мотиви оволодіння загальними способами дій, виявлення причинно-наслідкових зв’язків у досліджуваному навчальному матеріалі (учбово-пізнавальні мотиви).[4]

Як cтверджує Г. В. Рогова і З. Н. Никитенко,[25,14] інтерес до процесу навчання по ІМ, тримається на внутрішніх мотивах, що виходять із самої іншомовної діяльності. Таким чином, з метою збереження інтересу до предмета вчитель ІМ повинний розвивати в учнів внутрішні мотиви.

При цьому ключовими і вирішальними параметрами вважаються, ті, котрі притаманні даному індивіду: особистий досвід, контекст діяльності, інтереси і схильності, емоції і почуття, світогляд, статус у колективі. Це дозволяє викликати в учнів щиру мотивацію.

У цьому випадку «працює не стимуляція, а внутрішнє спонукання; мотивація виявляється не принесеної в навчання ззовні, не нав’язаної йому, а є прямим породженням самого методу