Застосування інноваційних технологій у формуванні географічних знань
1. Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Це:*
особистісна орієнтація освіти;*
формування національних і загальнолюдських цінностей;*
постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;*
запровадження освітніх інноваційних технологій.
Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.
Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.
Нині в загальноосвітній школі фактично переважає репродуктивне навчання:*
Перевага на уроці надається заучуванню, розширенню та поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька частка творчих.*
Теоретичні і практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу мають переважно репродуктивний характер. Розв'язання творчих завдань часто залишається поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.*
Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але така робота не активізує пізнавальної діяльності.
Тому випускники шкіл майже не здатні самостійно розв'язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектичне, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Ось чому таким актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.
Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.
Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше. Для цього треба поєднувати комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність усіх, без винятку, учнів шляхом взаємовпливу вчитель — учень — учні — вчитель.
2. Застосування інноваційних технологій у навчанні географії
Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій.
Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так, на основі педагогічного досвіду дійшли висновку,
що ці здібності включають чотири основні компоненти:*
Мотиваційний (допитливість, творчий інтерес, захопленість, емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої діяльності).*
Комунікативний (уміння сприймати усне й писемне мовлення; відтворювати, самостійно будувати усні й писемні висловлювання).*
Інтелектуально-логічний (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, пояснювати, доводити, систематизувати й узагальнювати).*
Інтелектуально-евристичний (уміння висувати гіпотези, фантазувати, переводити знання та вміння в нові нестандартні ситуації, критично мислити, оцінювати).
Для розвитку творчих здібностей необхідним є:*
використання різних форм, методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;*
створення на уроці педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня;*
створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;*
стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;*
підтримка учня в його бажанні аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці.
Отже, щоб розв'язати проблему перетворення учня з об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо.
3. Проблемне навчання — запорука творчої пізнавальної діяльності учнів на уроках географії
Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії є формування в них уміння розв'язувати проблемні завдання. Навчальне завдання можна вважати проблемним, якщо на його основі вчителем створено проблемну ситуацію. Для цього завдання повинно містити інформаційно-пізнавальну суперечність, мати достатню позитивну мотивацію в навчальній діяльності учнів та відповідати їх інтелектуальним можливостям. Це можуть бути навчальні задачі, питання, практичні завдання.
Процес реалізації проблемного завдання складний, тому необхідно попередньо навчати школярів алгоритму поетапного розв'язання навчальної проблеми і відповідних прийомів навчальної роботи.
Пам'ятка для розв'язання проблемного завдання
I. Усвідомлення проблеми, розкриття суперечності. Необхідно виконати такі дії: уважно прочитати завдання, знайти умову й вимоги завдання, пригадати все, що знаєте про цей географічний об'єкт або явище, які причинно-наслідкові зв'язки його пояснюють, зіставити раніше здобуті знання й нову інформацію, виявити суперечність, приховану в завданні.
II. Формулювання гіпотези. Висловити припущення про причини виникнення явища чи об'єкта, тобто сформулювати гіпотезу.
III. Доведення гіпотези. Треба поставити нове запитання, виходячи з припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти на це запитання, по можливості перевірити свою відповідь.
IV. Узагальнений висновок. Слід відповісти на запитання:*
Які нові знання здобули?*
Що нового дізналися про причинно-наслідкові зв'язки, які пояснюють це явище або об'єкт?
Розглянемо хід розв'язання проблемного завдання на конкретному прикладі. Чому у вологих екваторіальних лісах ґрунти неродючі за умови буйної рослинності й значній кількості рослинного опаду?
Учитель. Яку суперечність між відомими й новими фактами ви помітили?
Учні. В умові завдання сказано, що для вологих екваторіальних лісів Африки, які розташовані в жаркому поясі, характерною є буйна рослинність. Ми знаємо, що для формування перегною в ґрунті необхідно три умови: тепло, волога