Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи — пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію, відповідно до змісту програми, треба чітко планувати діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети.

Ігри-вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам'яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси, вікторини.

У своїй роботі я навчаю учнів складати їх самостійно, що змушує учня не тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з енциклопедіями, довідниками, розвиває його ерудицію. Тут пізнавальна діяльність учня переходить уже на вищий рівень.

«Чи знаєш ти карту?» Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів (по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий — на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об'єктів. Учень біля карти показує географічні об'єкти (острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ці об'єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів змінює друга і т. д. Виграє команда, яка припуститься менше помилок.

«Хто більше знає?» Змагаються дві команди по три-п'ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об'єктів. На виконання завдання відводиться 3—5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.

Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «В», і пропонує учням назвати географічні об'єкти, які б починалися з цієї літери. Наприклад: Вайгач, Ворскла, Волинь і т. ін. Чим більше учні називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.

Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано найбільше географічних назв.

«Корисні копалини». Для гри потрібно виготовити з картону картки розміром 3x3 см з умовними знаками корисних копалин. До кожної картки додається шпилька.

Гру можна проводити на уроці за 5—7 хв до дзвінка або на заняттях географічного гуртка.

На стіні вивішують адміністративну карту України або політичну карту світу. До карти запрошується учень, який може бути індивідуальним учасником гри або представником від команди. Йому вручають картку з умовним знаком, наприклад кам'яного вугілля. Учень має шпилькою приколоти картку на карті в місці кам'яновугільного басейну. За кожну правильну відповідь присуджується бал. Перемагає той, хто набере найбільше балів.

Географічні загадки

1. Біжить, шумить, хвилюється, а добіжить — загубиться.

2. Край видно, але дійти до нього неможливо.

3. Під склом знаходжусь, на південь і на північ дивлюсь, якщо зі мною підеш,— назад дорогу легко знайдеш.

4. Із-за гаю, з-за діброви вийшли кралі чорноброві. Узяли водиці жбан, полили колгоспний лан.

5. Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води.

6. Такий великий, що займає весь світ, такий малий, що в щілину пролізе.

7. Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його, та не бачиш.

8. Без рук, без ніг, а малювати вміє.

9. Біла скатертина увесь світ укрила.

10. По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять?

Кросворди

1. Частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівному місці.

2. Лінії у вигляді півкіл, що проведені через полюси.

3. Прилад для орієнтування.

4. Перший мореплавець, який здійснив навколосвітню подо-рожу 1519-1522 pp.

5. Прилад для визначення відносної висоти точок місцевості.

6. Зменшене зображення земної поверхні.

7. Найжаркіший материк землі.

8. Кола, що проведені на глобусі і карті паралельно до екватора.

9. Найсухіший материк землі. |

1 Г

2 | е

3 | о

4 | г

5 | р

6 | а

7 | ф

8 | і

9 | я

Географічна вікторина «Літосфера», 6 клас

1. Що називають літосферою? Що означає це поняття?

2. Що таке рівнина?

3. Чим пояснити різноманітність гірських порід?

4. Чому земна кора перебуває в постійному русі?

5. Що таке гора? Назвіть найвищі гори світу.

6. За географічною картою України визначте, яке місто лежить вище над рівнем океану: Київ чи Вінниця, Чернігів чи Львів, ваш обласний центр чи Київ?

7. За фізичною картою України визначте, в межах яких географічних широт розташовані Карпатські і Кримські гори.

8. Які форми рельєфу переважають у вашій місцевості?

9. Не дивлячись на карту, скажіть, яка височина — Подільська чи Волинська — розташована далі на північ.

7. Нестандартні уроки — засіб підвищення ефективності навчального процесу

Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає різні нестандартні форми проведення уроків.

Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК.

Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь. Вчаться уважно слухати, розуміти своїх товаришів, виручати команду у скрутну хвилину. Підготовку до КВК і розпочинаю вже з перших уроків вивчення теми: оголошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у формі КВК, формуються команди, обираються капітани, і самі учні розподіляють обов'язки. Наприклад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підготувати невеличкі кросворди, два-три запитання суперникам тощо.

Ще один з різновидів нестандартних уроків — це урок-марафон — своєрідна естафета на узагальнюючих уроках. Учням потрібно якомога швидше пройти всі етапи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів.

Завдання для етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною картою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю більш прості та складні.

На своїх уроках практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела у 8 класах з