У це ж час почали створюватися вищі навчальні заклади для жінок. Так, після майже двадцятилітніх клопотань у 1903 році в Одесі, з ініціативи професорів Новоросійська університету Н.Н. Ланге, Е.Н. Щепкина й інших, були відкриті Вищі жіночі педагогічні курси, реорганізовані в 1906 році у Вищі жіночі курси з історико-філологічним і фізико-математичним факультетами. У 1908 - 1910 р. вони поповнилися юридичним і медичним факультетами. Останній пізніше був перетворений у жіночий медичний інститут. У 1907 році Вищі жіночі курси відчинилися в Харкові з історико-філологічним, фізико-математичним і юридичним відділеннями. У 1910 році в Харкові відчинився жіночий медичний інститут, ректором якого став професор Харківського університету В.Я. Данилевський. У Києві в 1906 році, завдяки зусиллям професорів університету, відновили роботу Вищі жіночі курси, закриті в 1889 році. Спочатку вони складалися з історико-філологічного і фізико-математичного відділень, а в 1907-1909 р. тут відчинилися ще юридичне, медичне і экономическо-коммерческое відділення. У 1916 році медичне відділення було реорганізовано в Київський жіночий медичний інститут, очолюваний професором університету П.И. Морозовим.

У 1906 році в Києві були відкриті і Вищі загальноосвітні курси для осіб обоего стать із відділеннями історико-філологічним і экономическо-коммерческим. Через два роки на базі останнього був створений комерційний інститут, директором якого став ініціатор створення курсів професор М.В. Довнар-Запольский. У 1913 році відбувся перший випуск студентів Київського політехнічного, що закінчили навчання, інституту. На випускних іспитах був присутній великий російський учений Д.И. Менделєєв.

Екатеринославское вище гірське училище в 1912 році було перетворено в гірський інститут. Протягом 1903-1917 р. інститут закінчило 457 чоловік, більшість із котрих сталі працювати на промислових підприємствах Донбасу і металургійних заводів півдня Росії.

Продовжували підготовляти спеціалістів із вищим утворенням Нежинский історико-філологічний інститут, технологічний і ветеринарний інститути в Харкові, Київська й Одеська консерваторії й ін. Усього на Україні до 1917 року діяло 27 вузів, у яких навчалося понад 35 тис. студентів.

На території західноукраїнських земель до 1918 року існувало 4 вищого навчального заклади: університети у Львові і Чернівц, політехнічний інститут і академія ветеринарної медицини у Львові.

Події 1917 р. змінили не тільки соціальний будуй, але і поставили в порядок денний створення нової школи з новими педагогічними кадрами. Незалежна Україна робила перші кроки в організації підготування національних педагогічних кадров. Програмним документом явилася декларація генерального секретаріату від 26 червня 1917 року, у якій визначалися основні заходи, спрямовані на розвиток національної школи і підготування для неї кадров.

Почалося становлення системи українського вищої освіти. У 1918 р. університети Св. Володимира в Києві, Харківський і Новоросійськ (Одеський) стали державними університетами України. У цьому ж році на базі Вищих жіночих курсів відчиняється університет в Екатеринославле (Дніпропетровську). У Сімферополі в 1918 р. починаються заняття в Таврическом філії Київського університету, а через півроку при повній підтримці і помочі Київського університету урочисто відчиняється Таврический університет.

Поновлення діяльності Київського, Харківського, Новоросійська університетів, відкриття нових університетів в Екатеринославле і Сімферополі мали величезне значення для розвитку товариства, культури, освіти. Незважаючи на украй важке положення Української республіки в 1918-1920 р., уряд України, Київський, Харківський і Новоросійськ університети робили поміч новим університетам. Екатеринославский університет був перетворений у державний і узятий бюджет республіки. Відчував підтримку і Таврический університет.

У умовах цивільної війни в Україні велася підготовча робота з відкриття й інших університетів у Полтавіі, Чернігові і Ніжині. Почали діяти Київський український народний університет, Педагогічна академія в Києві, Український державний університет у Кам'янець-Подільському.

У середині 1918 р. починається інтенсивна діяльність по будівництву системи вищої педагогічної освіти. 20 квітня 1918 р. на засіданні комісії Наркомпроса РСФСР обговорювалося питання про те, який тип вищого навчального закладу доцільно покласти в основу що підготовляється реформи. Висловлювалася думка про існування зразкових політехнічних інститутів, по типі яких може бути перетворений і університет. Проте остаточно було прийняте рішення поставити в основу реформи державні університети.

На минулому в 1918 р. Всероссийском нараді діячів вищої школи був розглянутий проект «Положення про Російські університети», відповідно до якого університет ділився на трьох асоціації: наукову, навчальну і просвітительську. Вони повинні були дати кожному діячу вищої школи можливість обрати найбільше відповідний його даруванням і науковому потягу вид і засіб наукової або навчальної діяльності.

Для більш широкого притягнення трудящої країни до вищої освіти в 1919 р., зокрема, у Києві, Харкові, Катеринославі були відкриті підготовчі курси, у 1921 р. - створені робітники факультети.

У 20-е - початку 30-х років ясно проявилися дві протилежні тенденції в університетському питанні. З одного боку, в Україні відчинився новий університет в Екатеринославле, йшов процес інтенсивної реорганізації Київського, Харківського й Одеського університетів, відчував на собі величезний вплив із боку українських університетів Симферопольский університет. З іншого боку, у зв'язку з важким економічним положенням був скасований ряд вищих навчальних закладів, у тому числі університети, що виникнули в незалежної Україні після 1917 року: Київський український народний університет, Український державний університет у Кам'янець-Подільському.

У 1919 р. було введено «Тимчасове положення … про керування вищими навчальними закладами», відповідно до котрим усім вузам наказувалося звістки роботу в трьох напрямках: науковому, науково-навчальному і просвітительському. Керувати університетом повинні були відповідні ради, що складаються з