все, що недоступне їй у навколиш6ній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.
У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.
Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
Список використаної літератури
Морокішко Є.П., Чепелєв В.І. Математичні ігри // Позакласна робота з арифметики.
Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” (Київ “Освіта” 1993 р.).
Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. (Київ 1989 р.)
Т.Машков А.М. Математична мозаїка” // Початкова школа – 1994 р. № 6 (Київ “Освіта” – с.33.
Сухіна Л.А., Герасимчук Н.М., головна Г.А. Математичний ярмарок. // Початкова школа – 1994 - №1- с.16 (Київ “освіта”.
Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа – 1996 . - № 9. – с. 27 (Київ “Освіта”).
Кияниця О.М. Урок математики в 1 класі // Початкова школа – 1996.- № 11 – с. 26. (Київ “Освіта”).
Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри //Початкова школа – 1997. - № 6 – с. 22 (Київ “Педагогічна думка”).
Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа – 1997. - № 9 – с.18 (Київ “Педагогічна думка”).