Важливими елементами бесіди є запитання. Вони мають бути проблем-ними, створювати ситуацію вибору, спонукати до висловлювання власної думки (наприклад, «Як ти вважаєш, про що ця картина? Що художник хотів розповісти про море? Як ти здогадався? Що саме в картині підказує тобі, що настала весна?»). У разі необхідності педагог демонструє такий елемент креативної поведінки, як «зразок особистого ставлення» («Мені здається, я впевнена, що художник добре ставиться до цієї людини на пор-треті ... теплий колір, спокійний погляд, постать, навколо предмети, які любить ця людина»).

Обговорення — це живий діалог між педагогом і дітьми. Обговорюють твір мистецтва, красу об'єктів та явищ природи, матеріали та способи зоб-раження. В обговоренні всі рівні, уважні до думки іншого, ухвалюють влас-не або колективне рішення.

Заохочення є вираженням довіри педагога до дитини, елементом сугестії (навіювання). Заохочуючи дитину під час розглядання, вибору ідеї, задуму та його реалізації, тобто на всіх етапах творчого процесу, педагог транслює дитині впевненість у своїх можливостях щодо створення продукту.

Порада є методом непрямого навчання. У складних ситуаціях педагог завжди поруч. Він радиться з дитиною, як краще діяти, пропонує разом пошукати спосіб виправлення помилки. Порада має відновити втрачений внаслідок необережності інтерес до процесу і результату, запобігти незадоволенню дитини собою та результатом діяльності.

До групи практичних методів в особистісно-орієнтованій технології образотворчої діяльності належать, насамперед, експериментування і зображальними матеріалами, вправи у техніках зображення.

Якщо ми говоримо про образотворчу діяльність як емоційний, інтелектуально-естетичний процес, то особливістю педагогічної освітньої технології має стати актуалізація уяви, мислення, а не лише пам'яті. Тому головне місце у спілкуванні педагога з дитиною в усіх видах і типах занят посідає ситуація вибору.

Творчість виникає там і тоді, де й коли створюється можливість вибору (вибір предмета обговорення, теми, зображального матеріалу, формату, способу зображення та інше). Зробити свідомий вибір дитина зможе лише володіючи досвідом роботи з матеріалами та різним техніками створення зображення.

Оволодіння зображальною технікою до сягається завдяки таким прийомам, як робота поруч з педагогом, спільної дії, співтворчість, маніпулювання зображальними матеріалами, гра в художників. Педагог пропонує дітям «повчитися у художників». Він розглядає разом з дітьми репродукції творів мистецтва, звертає їхню увагу на особливості зображення («Давайте спробуємо розгадати секрети художника» «Поміркуємо, як це можна зробити»). Експериментування і вправи, на слідування дій «художника» сприяють розвиткові таких елементів творче особистості, як уміння діяти в ситуації вільного вибору, самостійність впевненість у собі, гнучкість та образність мислення, творча уява, «ручна вмілість».

Методи, якими користується педагог в особистісно-орієнтованій педагогічній технології образотворчої діяльності, можна структурувати з класифікацією І. Лернера. Вчений запропонував таку систему загально дидактичних методів:

•

•

•

•

•

Інформаційно-рецептивніметоди: спрямовані на отримання дитиною інформації за допомогою різних рецепторів-аналізаторів (зорового, слухового, нюхового, смакового, тактильно-рухового). Йдеться про інтерактивні методи, які забезпечують різнобічність і повноту світосприймання.

Репродуктивні методи: наслідування зразка креативної поведінки (педагога, художника), способів дій у ситуаціях вибору (задуму, теми, зміст формату, матеріалів, способів зображення, виражальних засобів та деталей); вправи у техніках; дії поруч з педагогом.

Евристичні методи: вибір, експериментування з матеріалом, маніпулювання матеріалом, обговорення, проект (творче завдання), ідентифікація з особою художника, «входження у картину». Ці методи спрямо-вані на операційне, поелементне опанування дитиною процедури твор-чої діяльності, яка полягає в пошуку та виборі ідеї, оформленні задуму, визначенні засобів та способів його реалізації, засобів досягнення образ-но-естетичної виразності зображального продукту.

Евристичні методи надають діяльності дослідницького характеру на всіх її етапах і сприя-ють розвитку креативного потенціалу особистості. Завдяки евристичним методам актуалізуються уява, образне мислення, образна пам'ять, збільшується ступінь свободи дитини, її активність, винахідливість. Педагогу треба вміти поставити дитину в такі умо-ви, щоб вона сама змогла знайти способи реалізації задуму (ситуації «відкриття», «осяяння», «інсайту»). Виникненню таких ситуацій сприя-ють спільні дії педагога з дітьми, маніпулювання приладдям (пензлик, олівець, фломастер, глина), експериментування з матеріалом (акварель, гуаш тощо).

Проблемні методи: при навчанні «вчитель формує проблему, яку бере із історії науки чи конструює на основі навчального матеріалу, що вивчається, і сам розкриває протирічний процес її доказів і вирішення. Учні слідкують за ходом думок, міркування вчителя, перевірять ступінь їх логіки та переконливості» У учнів можуть виникати сумніви, питання, які вони можуть поставити.

Суть методу проблемного навчання полягає в тому, «що в процесі рішення учнями спеціально розробленої системи проблем і проблемних задач здійснюється оволодіння досвідом творчої діяльності, активної, творчої, свідомої особистості»

Ігрова форма навчання створила систему ігрових методів та прийомів, які також є особистісно-орієнтованими. Вони виступають способами спільного (педагога та дітей) розвитку сюжетно-ігрового задуму через постановку ігрових завдань і ви-конання відповідних (адекватних) ігрових дій, спрямованих на навчання та розвиток дітей.

Входження дитини в образ художника збільшує ступінь свободи, позбавляє «комплексу страху», нерішучості.

Майстерність педагога полягає в умінні ввести дітей в уявну ситуацію, створити справжні ігрові стосунки. Він має стати актором, учасником про-цесу та емоційно реагувати (зацікавитись як дитина) нате, що відбуваєть-ся, вміти виявляти різні почуття та емоції, демонструвати дитині здиво-ваність, радість чи співчуття герою (відповідно до ігрової ситуації).

Елементом сучасних інноваційних технологій є бінарні заняття (спілку-вання організується двома дорослими, наприклад, педагогом і психоло-гом, арт-терапевтом, музичним керівником, художником). Сюрпризом, несподіванкою для дітей буде поява, наприклад, «Олівця», «Знайки», «При-бульця з космосу», майстрині-писанкарки, персонажа з картини і таке інше. Вони з'явилися з певною місією (з ідеєю, темою, з матеріалами, при-ладдям для роботи, з