та задач уроку. Для розвитку творчих здібностей учнів більш продуктивними є є проблемні методи навчання, які ґрунтуються на проблемних ситуаціях, протиріччя і вимагають пошуку невідомих раніше рішень. При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі.
2.2. Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання молодших школярів.
Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і виховання. Тому уроки проводитимуться в різних формах: бесіда, діалог, дискусія, проект тощо.
Інтеграція загалом спрямована на ущільнення змісту уроку, пе-реведення навчання з екстенсивного на інтенсивний шлях. Це здійс-нюється за рахунок зняття дублювання матеріалу (наприклад вступ-них бесід чи узагальнень, словесних пояснень щодо спільних темі і термінів), активізації взаємодоповнюючих функцій різних видів мистецтв як компонентів змісту, гнучкого поєднання різних видів діяльності учнів.
У процесі навчання мистецтв у початкових класах важлива роль належить видам діяльності, сензитивним для художньо-естетичногої розвитку дітей цього віку, а саме: перцептивна, пізнавальна, прак-тична, ігрова, комунікативна, творча.
Саме під час провідної для молодшого школяра художньо-прак-тичної діяльності (спів пісень, гра на інструментах, виконання прак-тичної роботи в галузі образотворення та ін.) відбувається ефектив-не засвоєння необхідних знань, набуття знань і вмінь, їх повторення та закріплення, формується естетичний досвід учнів. До пріоритет-них належить, безперечно, і художньо-пізнавальна діяльність, під час якої відбувається розширення художньо-образних уявлень, за-своєння нового матеріалу (фактів, понять, термінів), формуються перцептивні навички, збагачується палітра емоцій і почуттів. Необхідно пам'ятати, що вчитель має так планувати урок мистецтва і розраху-вати його етапи, щоб обов'язково знайти місце для художньо-творчої та ігрової діяльності молодших школярів, спрямованої на розвиток креативності, формування в учнів культури спілкування та навичок взаємодії. Зазначимо також важливість забезпечення доцільної змі-ни видів діяльності протягом уроку для підтримки активної уваги та пізнавальних інтересів учнів, емоційної регуляції навчання, використання інтегрованих уроків.
Мета інтегрованих уроків — формування в учнів цілісного світог-ляду про навколишній світ; активізація їхньої пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в дитячому колективі; виявлення у школярів творчих здібностей та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи з додатковою літературою, таблицями, опорними схемами; підвищення інтересу до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання [35, 10].
Такі уроки грунтуються на міцних міжпредметних зв'язках, що дає можливість довести цілісність освіти, розвивати на новому якісному рівні творче мислення, інтелект та емоційні образні почуття дітей молодшого шкільного віку [26, 44].
Аналіз чинної програми для початкової школи [66] дозволяє зробити висновок, що всі предмети початкової ланки мають своєрідний інтеграційний потенціал, і в межах свого власного змісту містять потенційні можливості для комплексної взаємодії на особистість учня.
Успішне вивчення школярами одного предмета залежить від наявності
у них певної бази знань і умінь. Ізольоване викладання теми на базі
одного предмета нерідко є шкідливим, недостатнім, адже ми все чіткіше
розуміємо, що світ єдиний, він має багато внутрішніх зв'язків, у тому
числі не можна торкатися жодного важливого питання, не поставивши при цьому багатьох інших. У подібних випадках необхідними є
порівняння, зіставлення, а це також є основою для інтеграції. Під час
детального вивчення програм із різних предметів,
є чимало «перехресних», подібних тем, загальних проблем і питань.
Нерідко вивчаються одні й ті ж процеси та явища, розглядаються з різних
позицій одні й ті ж об'єкти. Все це є «заявкою» на інтеграцію, хоча б за
окремими темами [41, 90].
Потребу у виникненні інтегрованих уроків можна пояснити наступ-ними причинами:
1. Наявність інтегрованих процесів у всіх сферах людської діяльності.
2. Природна потреба молодших школярів цілісно пізнавати навколишній світ (простір, об'ємні форми, фарби, час в уяві дітей молодшого шкіль-ного віку тісно пов'язані між собою.)
3.Створення сприятливих умов для реалізації особистісно орієнтованого та розвивального навчання. «Система освіти має змінитися таким чи-ном, щоб дитина стала тим сонцем, навколо якого обертаються всі освітні засоби, тим радіусом, яким визначає розмір усього кола шкільного життя.»[28,523]/
4.Необхідність позбавлення перевантаження учнів.
5.
Усунення дублювання навчального матеріалу.
6.
Поглиблене всебічне вивчення конкретних предметів, фактів, явищ.
7.
Скорочення кількості навчальних годин протягом тижня, вилучення їх; для предметів розвивально-виховного циклу.
8.
Впровадження результатів творчих пошуків учителів у практику.
Інтегровані уроки мають такі ознаки: це урок, що пов'язує конкретні та перспективні завдання інтегрованого курсу, тому що є його складовою частиною; якщо проводити інтегрований урок один із певної теми, він розв'язує коло завдань, ще можна виконати тільки завдяки інтегруванню. Але в будь-якому випадку інтегрований урок не може бути ізольованим, «випадати з теми». Він по-винен бути органічно сполучуваним із попереднім та наступним уроками бути складовою всього навчально-виховного процесу.
Беручи до уваги все сказане вище, можливо виділити фактори, ще сприяють активній розумовій діяльності в процесі інтегрування на-вчальних предметів:
•
гармонійне сполучення предметів для інтеграції;
•
виважений вибір змісту, методів, прийомів, враховуючи вікові особ-ливості дітей;*
адекватність дій учителя та його вихованців [30,49].
Отже, аналізуючи вище викладене виділяємо певні відмінності інтегрованого уроку від традиційного. (див. Додаток Б)
Найбільший інтегративний потенціал містять мистецькі дисципліни, зокрема образотворче мистецтво, оскільки саме образотворча діяльність є найближчою і най органічнішою для дитини молодшого шкільного віку.
Художньо-творча діяльність ? це не просте копіювання дійсності, а художнє її переосмислення завдяки інтенсивній творчій роботі мозку. Через малюнок набувається вміння відкрито і без страху виражати власні ідеї і почуття, бо саме образотворча діяльність тут є синтезуючим, конструктивним, об’єднуючим й інтегруючим