У творчому розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва ми виділяємо такі творчі якості особистості, які потрібно виховувати: емоційність, сміливість уяви та фантазії; творчий склад мислення; творчу свободу особистості. Саме тому образотворча діяльність органічно поєднується з музикою, художньою працею, природознавством, літературою та ін.

В образотворчій діяльності провідну роль відіграють механізми відображення і зображення. Тому і в інтегрованих програмах засвоєння дітьми правил, законів і аксіом з образотворчого мистецтва має бути обов’язковим. Володіння образотворчою грамотою, що є фундаментом будь-якого творчого процесу, ? це конструктивно-знакова та формоутворювальна сторони образотворчої діяльності. Б.М. Неменський зазначає, що образотворче мистецтво як мова, точніше система мов, ґрунтується на таких вихідних елементах, як композиція, лінія, колір, об’єм, простір. За допомогою образотворчого мистецтва автор передає свої думки і переживання, які із залученням слова і звука повніше відображатимуть художню картину світу[48,98].

Так, якісно новий підхід до художньої освіти пропонує програма Л.М. Масол "Мистецтво" для початкової школи, яка ґрунтується на філософських ідеях поліцентричної інтеграції знань (С. Клепко). Її реалізація передбачає широке застосування принципів педагогіки співробітництва, варіативність творчої взаємодії вчителів (насамперед музики та образотворчого мистецтва).

Пошуки алгоритмів самостійного й оригінального поурочного втілення спільного для різних видів мистецтва тематизму під час синхронного опанування основ музичного та візуального мистецтв, збагаченого елементами синтетичних мистецтв ? театрального, хореографічного, екранного, ? обумовлює співтворчість педагогів з авторами програми в плані вибору навчально–виховного матеріалу в межах складання орієнтовних списків художніх творів для сприймання, аналізу та творчої інтерпретації.

Образотворчу діяльність учитель повинен самостійно поєднати з музикою, літературою, анімацією, оскільки багато подібних творів присвячено саме природі (наприклад: М. Глінка. Жайворонок; В. Рєбіков. Ведмідь; Е. Гріг. Пташка; П. Чайковський. Підсніжник; Д. Павличко. Пташка; М. Познанська. Мій квітничок; С. Жупанин. Сонячні промені; У. Дісней. Бембі та ін. ).

Пропонуємо тематичні напрямки організації образотворчої діяльності учнів 3-4 класів:

Тема

Зміст роботи дітей

Використання суміжних мистецтв

1. День народження дерева або рослини

2. Карта подорожі сонячного промінця

3. Чарівна скринька пори року

4. Подарунок заморському другу

5. Збудуймо дім пташині (мурашині)

6. Палітра лісових звуків

7. Герб і прапор нашого лісу

Намалювати "шати" улюбленому деревцю в будь-яку пору року

Зобразити схему-подорож у картинках (анімація) із зупинками

Зобразити предмети, елементи, які б характеризували ту чи іншу пору року (паперова пластика)

Зобразити предмети, за якими можна відгадати, з якою твариною вони асоціюються (вироби з тіста, пластиліну)

Зобразити "будиночок" тварини з використанням природних матеріалів

Створити кольорову гаму вражень (стилізовані елементи)

Застосувати об’ємні і рухомі елементи в зображенні

Музика, література

Музика, драматизація

Література, музика, анімація

Музика, рухи, пластичні імпровізації

Література, музика, архітектура

Музика

Література, музика

Проте, слід зазначити, що вчителю під час роботи за інтегрованою програмою не варто нівелювати значення засвоєння учнями образотворчої грамоти, законів колористики, композиції, перспективи. У процесі образотворчої діяльності педагог має ставити евристичні завдання, пропонувати нестандартні техніки зображення. Робота в умовах інтеграції мистецтв вимагає швидкої і, разом з тим, організованої зміни видів діяльності, тому ймовірно, що в процесі викладання постане потреба у створенні зошита чи альбому з друкованою або напівдрукованою основою (аналогічно до зошита з музики).

В той же час науково-методичне забезпечення такого викладання мистецтва є вкрай незадовільним (за винятком київських шкіл, які користуються підручниками Л.М. Масол та Е.В. Бєлкіної "Мистецтво").

Беручи до уваги дидактичну мету кожного уроку, ми можемо знайти

найоптимапьніше поєднання інтегрованих засобів навчання. При цьому потрібно уникати небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей. [13,14]

Варіанти інтегрованих уроків є різноманітними. Можна з інтегрувати не тільки 2, але й навіть 3, 4, 5 предметів на одному або декількох уроках. Але не потрібно забувати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту основних тем різних предметів, їх гармонійне комп-лексне взаємопроникнення.

Інтегровані уроки потребують найретельнішої спланованості й про-думаності всіх його складових, зокрема — координації різних видів діяльності учнів (« єдності у багатоманітності», але без « грубих швів »). За умов мінімальної кількості годин на дисципліни художньо-естетичного циклу (по 2 години щотижня) та у зв'язку з необхідністю оптимально (раціонально, економно) використовувати навчальний час уроки мистецтва мають стати динамічнішими. Культура педагогічної праці вимагає уміння керувати ритмом і темпом уроку, від чого| залежить його якість. [53,76]

Навіть досвідчені вчителі, які недооцінюють ці фактори ефективності уроку, інколи не в змозі встигнути реалізувати її різні цікаві педагогічні задумки й заготовки з різних причин: захоплюючись, витрачають багато часу на один вид діяльності учнів, хоча у початковій школі їх треба динамічно змінювати; занадто нарощують темп уроку, не враховуючи психологічні особливості молодших школярів, які чимало часу витрачають на суто організаційні або невиробничі питання (при роботі зі «складними» художніми техніками, під час гри на музичних інструментах тощо)[65,98].

Викладання щотижневих спарених уроків як художньо-дидактичної цілісності (тематичного циклу) створює передумови для ущільнення змісту, а отже — економії часу (наприклад у зв'язку з можливістю перенесення етапу закріп-лення на кінець другого уроку та ін.).

На інтегрованих уроках зростає кількість наочності, тому що збільшується кількість завдань на зіставлення і порівняння різних видів мистецтва! Отже, треба завжди пам'ятати, що важливі на уроках мистецтва наочні засоби (репродукції картин, музичні записи, реквізити для інсценізацій тощо) готуються заздалегідь, а не перед почат-ком уроку, адже нечіткі організаційно-технічні моменти забирають чимало дорогоцінного часу. Організаційні «збої» на уроці мистецтва під час забезпечення наочністю, ТЗН здатні не лише загальмувати темп i відволікти увагу учнів, а й порушити загальну драматургію уроку, а отже, й звести нанівець його