освітньо-виховну ефективність.[64,87].
Отже підготовка до проведення інтегрованого уроку містить:
•
аналіз річного календарного планування;
•
зіставлення матеріалу навчальних програм із предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків;
•
обдумування та формування загальних понять, узгодження часу їх вивчення;
•
вибір форм та методів реалізації навчального матеріалу, планування тематики, «конструювання» заняття;
•
визначення завдань уроку;
•
ретельний вибір оптимального навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;
•
добирання дидактичного матеріалу.
Інтегрований урок розв'язує не значну кількість окремих завдань, а їх сукупність. Тому найвідповідальнішим етапом підготовки до інте-грованого уроку вважаємо визначення його завдань.
З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо до кожного з інтегрованих предметів.
Необхідно також зазначити, що можливості до інтеграції навчання здебільшого залежать від бажання та вміння вчителя синтезувати відповідний зміст різних дисциплін, справді органічно пов'язаний між собою.
Тому, що «будь-яка інтеграція в освіті має бути дидактично доцільною, а не еклектичною, коли поєднуються різнопредметні знання без належного теоретичного та методичного обгрунтування і забезпечення».[95,]
Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленою метою та завданнями, детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів [77, 21].
Розглянемо інтегрований урок як урок повторення та узагальнення. Його структура, на нашу думку, має такі етапи.
І. Організація класу
1. Привітання.
2. Перевірка готовності учнів до уроку.
Учитель під час уроку забезпечує високу організацію та дисципліну дітей («Школа без дисципліни — млин без води». Я.-А. Коменський), підтримує їх активність, ініціативність, стежить за етикою спілкування молодших школярів.
Новизна і послідовність повідомлень, своєчасне коригування навча-льно-пізнавальної діяльності сприяють реалізації поставлених мети та завдань інтегрованого уроку.
II. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
IV. Актуалізація та коригування опорних знань, умінь і навичок з усіх
інтегрованих предметів
Цей етап доцільно проводити у формі змістовної, лаконічної, чіткої бесіди (8—10 хв), підготовка якої потребує особливої уваги вчителя. Під час розподільного проведення однотемних уроків вступна бесіда займає вдвічі (утричі) більше часу. Саме тому об'єднання змісту навчальних дис-циплін значно скорочує час і забезпечує емоційність, різносторонність, системність сприймання молодшими школярами предметів та явищ, що є безперечною перевагою інтеграції.
V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ
Фізкультхвилинка
VI. Творче перенесення знань та навичок учнів у нові ситуації ,
VII. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей
VIII. Підбиття підсумків інтегрованого уроку, рефлексія, оцінювання
результатів роботи школярів на уроці
Учитель разом зі своїми вихованцями співвідносять досягнуті ре-зультати з поставленими метою та завданнями уроку, аналізують недоліки у діяльності учнів (якщо такі є) і виявляють резерви підвищення ефекти-вності даного заняття. Вчитель також повідомляє про реалізацію змісту уроку та рівень навчальних досягнень молодших школярів.[77]
Оскільки інтеграція — це не самоціль, а конкретна система в діяль-ності вчителя, то педагог очікує певних результатів проведення інтегро-ваних уроків у початковій школі, а саме:
1.
Підвищується рівень знань учнів із предмета, який виявляється у гли-бині понять, що розглядаються, закономірностей за рахунок їх багатог-ранної інтерпретації з використанням змісту різних наук.
2.
Змінюється рівень інтелектуальної діяльності, що забезпечується за-вдяки вивченню матеріалу з позиції основної ідеї, встановлення взаємозв'язків між проблемами.
3.
Зростає пізнавальний інтерес молодших школярів. Діти прагнуть актив-но та самостійно працювати на уроках і після занять.
4.
Учні емоційно розвиваються, творчо працюють: складають вірші, ма-люють, щось виготовляють, що є відображенням їх особистісного став-лення до різноманітних об'єктів, процесів, фактів, явищ [44, 74].
Аналіз інтегрованого уроку
Аналіз уроку є необхідним для підвищення якості навчання, має найважливіше значення для вчителя, який проводить урок. Безперечно, аналізу уроку будь-який керівник має проводити не взагалі, а аналізу-вати кожний його етап окремо. Тому під час аналізу інтегрованого уроку доречно використати «Вимоги до сучасного уроку».
Вимоги до сучасного уроку
Загальнопедагогічні:
•
урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
•
створення емоційно-актуальної моделі уроку;
•
педагогічний такт і культура мовлення;
•
пізнавальна самостійність учнів;
•
чітке визначення освітніх, виховних та розвивальних завдань уроку. Психологічні:
•
урахування психологічних особливостей кожного учня;
•
нормативний психічний стан і стійкій настрій педагога та дітей;
•
розумна вимогливість і доброзичливість учителя;
•
педагогічна етика та педагогічний такт.
Дидактичні:
•
раціональне поєднання словесних, наочних і практичних методів на-вчання;
•
розвиток пізнавальних інтересів та активності школярів;
•
зв'язок із матеріалом, що вивчений раніше;
•
формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці;
•
індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального про-цесу;
•
організоване завершення уроку.
Гігієнічні:
•
температурний режим;
•
норми освітлення;
•
норми провітрювання;
•
відповідність шкільних меблів нормативам;
•
чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів на-вчання [45, 58].
Орієнтовний аналіз інтегрованого уроку
1.
Тема уроку.
2.
Компоненти інтеграції. (Які навчальні дисципліни інтегруються?)
3.
Зміст інтеграції. (Про які предмети, факти, явища інтегруються знання?)
Рівень змісту інтеграції на уроці. (Чи простежується близькість змісту основних тем різних навчальних дисциплін та їх логічний взаємозв’язок?)
4.
Раціональність вибору форми проведення уроку.
5.
Результативність видів навчально-пізнавальної діяльності школярів.
6.
Реалізація завдань даного інтегрованого уроку.
7.
Оцінювання знань, умінь та навичок учнів.
8.
Значення уроку для розвитку творчості учнів та вчителя.
10. Методичні поради щодо резервів підвищення ефективності уроку.
Але не потрібно забувати, що аналізу заняття передує самоаналіз, який проводить учитель.
Уміння аналізувати власну педагогічну діяльність на уроці — основа творчої праці вчителя. «Сильним, досвідченим стає той педагог, який уміє аналізувати свою працю», — писав В. О. Сухомлинський[53].
Орієнтовний самоаналіз інтегрованого уроку
1.
Тема інтегрованого уроку.
2.
Місце даного уроку в навчально-виховному процесі. (Це урок інтегро-ваного курсу чи одиничний інтегрований урок?)
3.
Роль уроку в навчально-виховному процесі. (Чи є він складовою части-ною навчально-виховного процесу? Як даний урок поєднаний із попереднім та наступним уроками?)
4.
Компонент інтеграції. (Які навчальні предмети інтегруються?)
5.
Зміст інтеграції. (Про які предмети, явища інтегруються знання?)
6.
Підготовка до уроку вчителя, або вчителя та учнів. (Яка попередня робо-та була проведена ?)
7.
Завдання уроку. (Виділення навчальної, розвивальної та виховної мети ок-ремо до кожної з інтегрованих навчальних дисциплін.)
8.
Особливості структури даного уроку.
9.
Очікувані результати інтегрованого уроку.
10.
Значення уроку для «професійного зростання» вчителя.
Інтегровані уроки 1-4 класів. (див.