До діяльнісного критерію належать такі показники:

здатність у малюнку відображати основні конструктивні особливості форми об’єкта;

уміння у малюнку засобами лінії відтворювати зовнішні контури натури;

адекватність відтворення пропорційних відношень цілого і частин;

уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об'єкта;

здатність оригінально компонувати;

володіння техніками роботи художніми матеріалами;

репродуктивні вміння відтворення характерних естетичних ознак натури;

здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення;

ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва: низький, середній і високий.

Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів сприйняття, побоюванням показувати свій емоційний стан, пасивність у відтворенні художніх образів у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні своїх почуттів засобами міміки. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвалу щодо образотворчої діяльності визначає репродуктивний її характер, відсутність бажання експериментувати (фарбами, лінією, формою тощо). Участь у пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя. В образно-асоціативному мисленні домінує аналогія. Самостійні міркування про художні образи відсутні. У своїх малюнках ці діти неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, пропорції та неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють графічною лінійною технікою, несвідомо шукають кольорові і тональні відношення. За малюнком неможливо впізнати, який саме об’єкт зображено.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи, стереотипними висловлюваннями естетичних суджень з приводу побаченого, стриманістю показу власного емоційного стану. Домінантою мотивації до образотворчої діяльності цих дітей є бажання більше дізнатись про образотворче мистецтво. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у створенні художнього образу. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, та його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об’єкта. Невпевнено користуються лінією як виразним засобом. Володіють окремими художніми техніками. Учні у своїх малюнках з помилками відтворюють кольорові і тональні відношення. За малюнком з труднощами можна впізнати, який саме об’єкт зображено.

Високий рівень творчого розвитку молодшого школяра характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, сміливо показують свій емоційний стан, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля.

Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні у пізнанні довкілля й образотворчого мистецтва, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в образотворчому мистецтві, образно мислять, знають засоби образотворчого мистецтва, мають дієву уяву, фантазію, інтуїцію.

У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості форми об’єкта, засобами лінії адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта, оригінально компонують, володіють техніками роботи художніми матеріалами, творчо реалізують художньо-образне рішення, у роботі самостійні.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальних і контрольних групах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий стартовий потенціал до розвитку творчих здібностей.

Рівні розвитку творчих здібностей контрольного етапу

Рівні | Експериментальна група | Контрольна група

Кількість дітей |

У % | Кількість дітей |

У %

Високий | 5 | 19,2 | 4 | 15,4

Середній | 12 | 46,2 | 13 | 50

Низький | 9 | 34,6 | 9 | 34,6

Всього | 26 | 100 | 26 | 100

Отримані в ході констатуючого експерименту дані дозволили дійти висновку, що існує реальна перспектива для підвищення рівнів успішності творчої роботи, яка залишається не реалізованою. На наш погляд, це зумовлено недостатністю готовністю вчителів до організації творчої роботи учнів молодшого шкільного віку; незадовільним забезпеченням необхідного змісту творчої роботи, яка сприяє розвитку творчих здібностей на уроках образотворчого мистецтва; відсутністю поетапності в залученні молодших школярів до творчої роботи; недостатністю системного використання на уроках образотворчого мистецтва засобів естетичного впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів.

Щоб підвищити її, необхідно оновлення й розробку змісту, форм і методів навчання у початковій школі спрямувати на досягнення цілісності цього процесу у єдності таких складових: знання – уміння – розвиток.

Отже зібраний фактичний матеріал дозволив констатувати, що для подолання виявлених недоліків і створення дидактичних умов для підвищення ефективності організації творчої роботи молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва необхідно визначати перелік спеціальних завдань, які сприяли б зростанню рівнів успішності.

2.4.Експериментальне доведення ефективності розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами образотворчого мистецтва

У процесі формуючого експерименту ми прагнули сформувати в учнів системи знань, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти та навчальною програмою предмета, опанування яких необхідне для формування в свідомості учнів цілісної художньої картини світу, розвитку творчості молодших школярів їх творчих здібностей.

Ефективними педагогічними умовами розвитку творчих здібностей молодших школярів нами виділено: врахування індивідуальних особливостей учнів; стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів; розвиток естетичних почуттів, бажання спілкуватися з мистецтвом; сприяння дієвості уяви