§ з навчальної проблеми "Колір" - зміст понять хроматичні, ахроматичні кольори, колірна гармонія, колорит, контрастні та споріднені кольори; емоційно-образні (асоціативні) можливості кольорів; технічні: прийоми роботи з акварельними фарбами, кольоровими восковими, пастельними крейдами; умовність та специфіку декоративного кольору,

§ з навчальної проблеми "Композиція" - прийоми та засоби організації композиції (свідомий вибір кольору паперу, його формату елементів композиції, рівня точки зору, освітленості (на початковому рівні), засоби визначення композиційного центру та досягнення рівноваги композиції, передачі в композиції певного емоційного стану (спокій, радість, сум, тривога тощо).

У процесі формуючого експерименту ми використовували однин з ефективних прийомів навчання - гру. Ми визначили, що ігри є ефективним засобом навчання в процесі якого в дітей формуються знання, вміння, навички, розвиваються творчі здібності. Отже дидактичні і розвивальні ігри передбачають дотримання певних правил й ігрових ситуацій: загадування і відгадування, пошук і знаходження, рух і змагання, чекання і зацікавленість, несподіванка. Це стимулює правильне і швидке виконання завдань, активізує творчі сили, фантазію молодших школярів. Крім правил та ігрових дій, така гра має навчальні завдання, педагогічну ціль, у протилежному випадку вона не стане дидактичною.

Але щоб дидактична гра зацікавила дітей, необхідно було визначити, що саме цікавить дітей, добре продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідну наочність. Багато значив умілий підсумковий аналіз гри з виділенням дидактичного результату.

Результат гри обов'язково оцінювався не тільки вчителем, а й самими дітьми. Найголовніше те, що в грі вирішувалося певне дидактичне завдання, яке ставало своєрідним етапом у розвитку творчих здібностей, умінь і навичок школярів.

Ми намагалися не привчати дітей до того, щоб на кожному уроці вони чекали нових ігор. Необхідним виявився послідовний перехід від уроків, наповнених ігровими ситуаціями, до уроків, де гра була нагородою за роботу на уроці чи використовувалася для активізації уваги.

Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій давало змогу учням в більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати й поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяло створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Наведемо добірку ігор разом з етапами та вимогами до їх проведення, які використовувалися у процесі формуючого експерименту.

Тема. В гостях у казки. Принципи, прийоми та засоби організації композиції. Засоби визначення композиційного центру. Виконання ілюстрації до казки (гуаш).

Мета. Сформувати поняття про театральне мистецтво як синтетичне, про художників та майстрів, які беруть участь у створенні вистави. Показати особливості створення предметів відповідно до характеру сценічного персонажа, якому ці предмети належать.

Обладнання для вчителя: зразки декорацій, об'ємних виробів, зображення казкових героїв, зоровий ряд.

Обладнання для учня: гуаш, пензлі, альбом, олівець, гумка.

Хід уроку

Мабуть, ви знаєте, що таке театр, можливо і бували у ньому.

У той час, коли поступово гасне світло, глядач поринає в особливий світ, який створюють своїм перевтіленням актори. А чи знаєте ви, хто ще, крім акторів, бере участь у створенні вистави? Щоб вона відбулася. необхідно побудувати спеціальне приміщення зі сценою і місцями для глядачів. Таке приміщення створює архітектор.

П'єси для театру пишуть письменники та драматурги. З акторами працює режисер, який відповідає за всю виставу в цілому. Музику для вистави пише композитор, а виконують її музиканти. А ще над виставою працюють хореографи, які відповідають за постановку танців, і різні художники.

Наприклад, художники-декоратори створюють декорації, які вводять глядача в атмосферу вистави. Інші художники працюють над костюмами героїв вистави, ще інші - створюють виразне освітлення. Художники-гримери допомагають артисту перевтілитись у героя вистави. Є також художники-бутафори, які виготовляють різні предмети для сцени: меблі, посуд, фрукти, овочі, квіти та ін.

Таким чином, театральне мистецтво об'єднує декілька видів мистецтв і тому називається синтетичним, що означає "поєднуючий".

На цьому уроці вам доведеться розв'язати завдання, що постає перед художником-бутафором, який створює різні предмети для вистави - наприклад, трон . Спробуйте уявити собі сидіння чи трон різних персонажів вистав (за своїм бажанням): Снігової королеви, морського царя, лісовика, водяника, Дюймовочки, інших. Таке сидіння може стояти на сцені або складатися з природних матеріалів.

Завдання так і називається: намалювати трон для казкового героя.

Намалюйте вигаданий вами трон.

Тема. Казка і фантазія в казковій творчості.

Казкові звірі, істоти та образи фантазії в творчості народних майстрів України. Створення образу казкової істоти в техніці за вибором (гуаш або акварельні фарби).

Мета. Формувати навички зображення тварин. Розвивати уміння використовувати колір як засіб художньої виразності, відчувати гармонію споріднених або контрастних колірних тонів.

Обладнання для вчителя: демонстраційні матеріали, зоровий ряд.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, загострена паличка; папір кольоровий.

Хід уроку

А ще є багато казок про тварин. Намалюймо сьогодні якогось цікавого персонажа з такої казки. Про одного з них йдеться у казці Івана Франка "Фарбований Лис". (Стисла розповідь змісту цієї казки).

А тепер подумайте, як намалювати цього незвичайного синього Лиса... Може, кати він йде у ліс, гордо піднявши угору хвіст? Чи коли він сів на пеньок, наче на трон, чи якось інакше?

Можна намалювати Лиса на світло-блакитному папері (начебто на тлі денного неба); а кожна - на золотаво-жовтому (колір надвечірнього неба). Але не зафарбовуйте Лиса тільки однією синьою фарбою. Це буде нецікаво. Адже синя фарба могла лягти на пухнасту шубку Лиса світлішими і темнішими плямами.

При цьому не забувайте про загострену паличку. Продряпування нею по вологому шару фарби допоможе передати волосся на шкурці Лиса, яке позлипалось від олійної фарби.