Важливу роль галицькі педагоги надавали підручнику як засобу навчання та виховання учнів молодшого шкільного віку. Галицький педагог та громадський діяч Ярослав Біленький визнавав “книжку... першорядним чинником у школі” [2, 2]. Саме з букварів та читанок, де були вміщені “веселі, систематично зложені поговірки про предмети з найблизшого окруження, про події і вражіння зі людського життя... . Про осінь на основі власних обсервацій дитини. Поговірка про домові звірята (на образках). Зима – лісні звірята... . Весна. Про домові птиці і їх ворогів. Городень з цвітами. Пізнавати роди цвітів. Плекання і любов цвітів... . Весна на Україні...” [10, 40] діти отримували відомості з області природи. Крім поговірок у підручники для школярів були вміщені також вірші, уступи, байки та казки природничого характеру.

У “Пляні навчання української мови (2 кляс)” [11, 27-28] галицької вчительки Любові Панчишинової на 1927/1928н.р. знаходимо перелік художніх творів, з якими повинен був бути ознайомлений учень. Серед них звертають увагу твори природничого характеру, які подаємо у таблиці:

№ | Жанр | Назва художнього твору

1. | Вірші | “Осінь”, “Зимова пригода”, “Птичка просить”

2. | Уступи

(оповідання) | “Осінь”, “Вовк та коні”, “Ворони”, “Зима”, “Домашні звірі”, “Бузьки”, “Іде весна”, “Прогулька”, “За пасовисько”.

3. | Байки, казки | “Вовк і семеро козенят”, “Лисичка і журавель”, “Як лисичка вчить вовка рибу ловити”, “Лісовий цар”, “Котик в чоботях”.

4. | Поговірки | “Перелетні птиці”, “В городі, саді, і в полі”, “Домові звірята”, “Про зиму і сніг”, “Лісові звірята”, “Ялинка”, “Сон звірят та спочинок ростин”, “Природа будиться до нового життя”, “Праця: в городах, полях, садах”, “Прогулька”.

Як бачимо, найбільшого значення під час навчання учнів молодшого шкільного віку “науки про природу” на уроках української мови вчителька надавала поговіркам, у зміст яких входили описи природи, відомості з області життя тварин та рослин, їх значення для життя людини та особливо ті, які прищеплювали молодшим школярам любов до природи, бережливе і відповідальне ставлення до неї, потребу в охороні навколишнього природного середовища. Навчальне і виховне значення для учнів молодшого шкільного віку мали й твори інших жанрів. Особливо це стосується казок, які були спрямовані не стільки на розширення знань учнів з області природознавства, скільки мали велике виховне значення, та байок повчального характеру. Одночасно слід зауважити, що вчителька Любов Панчишинова для розширення знань учнів про природу надавала значно меншого значення віршам природничого характеру, хоча у букварях та читанках знаходимо їх чималу кількість. Однак слід зазначити, що ми аналізуємо тільки один із планів навчання молодших школярів Галичини.

Взагалі аналіз букварів та читанок для школярів І та ІІ класів засвідчує, що у букварях для учнів першого класу знаходимо художні твори із “науки про природу”, в яких говориться про життя домашніх й лісових звірят, про птахів й комах, їх роль у житті людини, про красу рідної природи. Обговорення і вивчення даних творів створювали можливість для оволодіння школярами елементарними знаннями з “науки про природу”, а також природоохоронному вихованню молодших школярів. Слід зауважити, що перші відомості з “науки живої природи”, подані у підручнику, є цікавими за змістом, посильними для вивчення дітьми, з великим виховним потенціалом. А виходили їх автори з твердження, що “перші вражіння, осягненні при тій лектурі – мають великий, фундаментальний вплив на повстання і розвиток в уяві маленьких читачів виображінь, а тим самим – формують у їх маленьких головках перші поняття про ті річі...” [8, 155].

Кількість художніх творів природничого характеру у букварях для першого класу Галичини міжвоєнної доби подаємо у наступній таблиці:

№ | Назва букваря | Рік

вид-ня | Заг. к-сть творів | К-сть творів прир. х-ру | %

1. | Богдан Заклинський

Веснянка

Букварева читанка (ІІ видання) | 1919 | 80 | 18 | 22,5

2. | Буквар

Перша читанка для все людних шкіл | 1928 | 52 | 21 | 40,4

3. | Перша книжечка

Укр. повістково-образковий буквар | 1928 | 23 | 14 | 60,9

4. | Буквар

Перша книжечка | 1933 | 44 | 20 | 45,5

5. | Осипа Рожанківська і Іванна Петрова

Моя перша книжечка | 1937 | 59 | 27 | 45,8

Отже, на основі аналізу букварів для учнів першого класу можемо стверджувати, що проблема розширення знань школярів про природу не залишала осторонь авторів підручників Галичини міжвоєнної доби. Особливо значна увага цьому питанню приділялась у “Першій книжечці” (1928р.), де кількість творів природничого спрямування складала 60,9%.

Аналіз читанок для другого класу показав, що в них було вміщено ще більшу кількість творів природничого характеру. Вивчення цих творів давали можливість розширювати світогляд дітей, їх зацікавлення “життям у природі”, сприяли формуванню екологічної культури молодших школярів. Адже, як зауважував М.Таранько, “лектура книжечок зміцнить цю любов [до звірят – Л.І.] і матиме великий вплив на розвиток і формування почувань у глибині дитячих сердець” [8, 155].

Аналіз читанок Галичини міжвоєнного періоду для другокласників дозволяє виокремити кількість творів природничого змісту. Результати подано у таблиці:

№ | Назва читанки | Рік

видання | Заг. к-сть творів | К-сть творів прир. х-ру | %

1. | Богдан Заклинський

Читанка

для ІІ кляси (перший піврік) | 1919 | 47 | 11 | 23,4

2. | Микола Матвійчук

Друга книжечка

до читання для українських дітий | 1923 | 112 | 59 | 52,7

3. | Читанка

для другої кляси вселюдної школи

(друге виданнє) | 1926 | 130 | 56