До актуальних послуг належить сфера дозвілля якою опікуються 28% громадських організацій, 22% - приділяють особливу увагу питанням сексуального виховання молоді і планування сім'ї.
Студенти різних навчальних закладів різного типу в переважній більшості працюють як волонтери в організаціях під час проходження практики. У студентів-волонтерів особливі мотиви для добровільної соціальної роботи. Насамперед їх цікавлять професійні проблеми. Вони можуть бути як формальними - одержання заліку, проходження практики, так і реальними - набуття фахових знань з майбутньої спеціальності, напрацювання навичок спілкування з клієнтами. Студентів-волонтерів цікавлять тільки ті види соціальної роботи, які безпосередньо пов'язані з майбутньою професією. Вони віддають перевагу індивідуальній роботі або роботі в невеликих групах - це дослідження або групове консультування тощо.
Батьки. Мотивація участі волонтерів-батьків в соціальній роботі - бажання допомогти собі особисто, а разом з тим і іншим сім'ям з іншими проблемами. Рівень кваліфікації батьків може бути різним, проте всі вони мають великий життєвий досвід проживання та спілкування у кризовій сім'ї, знання про можливості виживання в кризовій ситуації, і тому їхня допомога є досить важливою. Спрямованість роботи волонтерів-батьків, як правило, диктується їхньою особистою проблемою. Залучення волонтерів-батьків до соціальної роботи - процес ланцюговий: через усвідомлення, що самі батьки можуть допомогти своїм сім'ям, збільшується спектр сімей, які хочуть об'єднатися для взаємної допомоги.
Отже, волонтером може бути людина, будь-якої статі і віку, з будь-якою освітою, чи без неї, яка спроможна відчувати означені потреби інших людей і на добровільних засадах допомагати їм.
Сьогодні необхідність в роботі волонтерів зросла як ніколи у зв’язку з посиленням впливу на молодіжне середовище таких негативних явищ, як зловживання наркотиками, алкоголем, загроза поширення ВІЛ/СНІДу, бездоглядність, збільшення кількості дітей з особливими потребами, дітей - сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися на вулиці.
1.2. Стратегічні підходи, щодо організації діяльності волонтерських груп
Волонтерську програму треба розглядати не як додаток до звичай-ної роботи організації, а як інтегруючу частину прагнення виконати гуманну місію. Ефективна волонтерська програма дає доступ до всіх можливостей суспільства. Бачення волонтерської програми однаково проявляється у зусиллях залучених до роботи та визнанні важливості їхнього внеску у досягненні такого бачення.
Будь-які волонтерські групи діють в межах соціальних програм, які реалізуються організацією, передбачені планами робіт, завданнями, що покладені на ці організації.
Плануючи будь-яку волонтерську програму перш за все слід визначити мету, що є основою стратегічного планування цих програм. Вона складається з трьох основних кроків:
1. Визначення перешкод на шляху виконання місії.
2. Розробка стратегії для подолання перешкоди.
3. Визначення завдань при виконанні стратегії.
Чітко сформульована мета програми показує, для чого залучаються волонтери в організацію, яка програма співвідноситься з місією організації, дозволяє персоналу та волонтерам бачити свої роль та місце у програмі.
Управління волонтерською програмою вимагає створення певних усталених правил і процедур. Після визначення, для чого будуть залучені волонтери, організації необхідно розробити власний перелік правил та процедур, які керуватимуть залученням волонтерів.
Правила дозволяють керівнику волонтерської програми розвинути послідовну систему залучення волонтерів т надавати допомогу у вирішенні проблемних ситуацій. І правила, і процедури повинні бути обговорені та узгодженні з персоналом.
Наступним етапом організації волонтерських груп є проведення тренінгу для персоналу по роботі з волонтерами. Персонал та волонтери – це люди, які роблять цінний внесок у діяльність організації і працюють разом в одній команді як партнери, щоб виконувати роботу організації.
Тренінг для персоналу по роботі з волонтерами може включати отримання навичок волонтерського менеджменту з розглядом конкретних ситуацій, специфіки діяльності. Сюди ж можна віднести презентацію волонтерської програми, інструкції з використання тих чи інших форм, передбачених програмою. Причому тренінг повинні пройти не лише члени персоналу, які безпосередньо будуть працювати з волонтерами, а й усі інші, які так чи інакше будуть з ними перетинатися в офісі.
Однією із найважливіших складових волонтерської програми є опис робіт. На цьому етапі відбувається оцінка потреб організації у волонтерській допомозі, причому, координатор програми працює з усіма відділами (працівниками) для визначення „вікна робіт” для волонтерів та підготовка посадових обов’язків. Волонтери так само як і штатні працівники мають посади і чітко визначені посадові обов’язки на ці посадові обов’язки відбувається залучення волонтерів.
Опис роботи може включати:
Назву посади, мету впровадження і зв’язок із загальними завданнями;
Обов’язки і відповідальність, включаючи опис обладнання, на якому буде працювати волонтер, або персональні вимоги;
Навички, кваліфікація чи досвід, які необхідно для виконання роботи;
Особливі характеристики, наприклад те, що робота може бути виконана інвалідом, або групою товаришів, або сім’єю, або дома;
Витрати часу на тиждень і очікувана тривалість на місяць;
Безпосередній керівник, з яким буде працювати волонтер;
Які витрати будуть відшкодовуватися;
Як буде проводитися організація;
Пропоноване навчання;
Дати попереднього написання і наступних переглядів опису робіт.
Опис робіт несе зміст „контракту” або погодження між волонтером і організацією або підрозділом. Він захищає права волонтера, але й дає можливість персоналу або організації висунути до нього вимоги, якщо він не виконує своїх обов’язків.
Залучення волонтерів найкраще проводити самими волонтерами. Для підбору волонтера можна використати різні методи, включаючи:
- Опитування друзів і колег;
- Оголошення на радіо, телебаченні, місцевих ЗМІ;
- Розповсюдження буклетів, листівок або плакатів організації;
- Презентація перед певною аудиторією (наприклад, перед студентами вищих навчальних закладів);
- Участь в зборах обраних груп.
Основним елементом ефективного заклику є ясне визначення роботи волонтера. Не слід шукати волонтерів просто, наприклад, для приготування їжі для бідних і старих, а краще привернути людей до