Символ волонтерів України жовтий колір вбрання, який означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ світлішим.

З 2001 року системою Центрів Соціальних Служб для молоді реалізовується комплексна програма “Всеукраїнська школа волонтерів“, оскільки волонтери займають невід’ємну частину у реалізації соціальних програм. Діяльність волонтерів при ЦСССМ здійснюється відповідно до програм: “Соціальна підтримка сім’ї“, “Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі“, “Працевлаштування та вторинна зайнятість“, “Підтримка військовозобов’язаної молоді“. У першому півріччі 2006 року підготовлено 11043 волонтерів. У системі центрів СССДМ працюють – 18830 волонтерів усіх регіонів.

Першим кроком у роботі по розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності безумовно, повинен бути аналіз ситуації, проведе-ний у конкретному територіальному (школі, місті, області) і тимчасо-вому соціальному просторі. Причому аналіз необхідно провести за уча-стю молоді, щоб вона сама виявила проблеми і своє ставлення до справ. Тільки усвідомлення і критичне ставлення може спонукати молодих людей почати конкретні кроки з метою зміни ситуації. Аналіз ситуації в молодіжному середовищі може будуватися за схемою проекту "Молодіжний барометр". Проект реалізувався в м. Києві в 1999-2000 роках за підтримки ЮНІСЕФ і описаний у окремій книзі "Оцінка ефектив-ності програми "Здоров'я та розвиток молоді". Основна ідея цього проекту полягає в тому, що молодь сама досліджує ті проблеми, які їй цікаві, сама обробляє і коментує результати. Роль дорослих полягає у навчанні молоді проводити професійно-дослідницьку роботу.

Після того, як визначені очікувані результати планованої роботи, постає проблема розробки шляхів досягнення цілей, а саме - пошук технологій реалізації проекту. Для досягнення позитивних результатів необхідно не лише уявлення про те, що саме повинно бути у результаті, а й необхідні нові знання і нові практичні навички.

Головним джерелом таких знань і навичок є навчання за допомогою тренінгових занять, адже тренінг – це одночасно цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь та навичок; форма розширення досвіду.

Потенційні волонтери на тренінгу ознайомляться із історією та сучасними тенденціями розвитку волонтерського руху у світі та в Україні, з основами українського законодавства, що регламентує волонтерську та соціальну діяльність, з Загальною Декларацією волонтерів, зразками досвіду організації волонтерської діяльності за рубежем та Україні.

Тренінгові заняття розроблялися таким чином, щоб навчати потенційного волонтера як думати і робити, а не що думати і робити.

Тренінгові цикли містять рольові вправи, інформаційні блоки, а також ігри та вправи для стимулювання групової динаміки та научіння. На тренінгу опрацьовуються можливі форми добровільної допомоги, особливості мотивації до участі у волонтеріаті, а також окремі програми волонтерства.

Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку і вирішення проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що вони роблять процес навчання цікавим, не обтяжливим.

Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренін-гові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної, та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте в світі швидких змін і безперервного старіння знань, традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.

Так само, як і будь - яке навчальне заняття, тренінг також має певну мету:

інформування та набуття учасниками тренінгу нових навичок та умінь;

опанування новими технологіями;

зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефектив-ного спілкування, особливостей реагування тощо);

зміна погляду на проблему;

зміна погляду на процес навчання як такий, що може приносити на-снагу та задоволення;

підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя;

пошук ефективних шляхів вирішення поставлених проблем завдяки об'єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на вирішення зазначеної проблеми;

Тренінг сприяє інтенсивності навчання, результат якого досягається завдяки власній активній роботі його учасників. Знання не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності самих учасників. У центрі уваги – самостійне навчання учасників та інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність навчального процесу несуть в однаковій мірі як ведучий, так і кожний учасник тренінгу.

Процес підготовки волонтерів можна поділити на кілька етапи:

Підготовчий етап

Загальна інформація про волонтерську діяльність і «Школу волонтерів»:

Історія волонтерського руху.

Визначення понять «волонтерська діяльність», «волонтер» (мотивація, знання, вміння, форми, методи, навички волонтера).

Напрями волонтерської діяльності:

а) за сферами діяльності;

б) за проблемами;

в) за категоріями.

Школа волонтерів (зміст, структура, система підготовки, навчальні плани та програми, учасники).

Перший етап

Пізнання себе:

За допомогою соціально-психологічних методів дослідження (ділових ігор, анкет, опитувальників, тестів, проективних малюнків, незакінчених речень тощо) визначити в учасників програми:

самооцінку;

темперамент;

характер;

комунікативні здібності;

організаторські здібності;

рівень тривожності;

рівень конфліктності;

САН (самопочуття, активність, настрій).

Другий етап

Формування загальних знань, умінь, навичок: тренінг комунікативності;

тренінг поведінки; тренінг подолання конфліктності; тренінг етичності; лідерський треніг; тренінг релаксації та творчості; тренінг з техніки безпеки.

Третій етап

Формування спеціальних знань, вмінь і навичок, наприклад вуличної роботи із зменшення шкоди осіб, які вживають наркотики (роботи, яка необхідна організації): (специфіка роботи з групами ризику, розкриття змісту, мети, завдань даної програми, принципів роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків, методи та форми вуличної роботи, знання, вміння, навички, техніка безпеки під час роботи тощо)

принципи роботи з профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ІПСШ;

особливості роботи з молодими