Магістерська робота

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Науково-теоретичні основи естетичного виховання засобами театру............................................................................................... 8

Особливості молодшого шкільного віку та проблеми розвитку креативності в психолого-педагогічній літературі............................ 8

Сутність діалектики художнього сприймання молодшими школярами театрального мистецтва................................................... 23

Проблеми та особливості театрального мистецтва у вимірах сучасної психолого-педагогічної літератури..................................... 35

РОЗДІЛ 2. Зміст, форми і методи організації виховної роботи з

виховання естетичних цінностей у молодших школярів......... 42

Особливості відбору репертуару для молодших школярів............... 42

Театралізовані та сюжетно-рольові ігри – важливий чинник формування образного мислення в молодших школярів.................. 50

Сутність форм і методів театральної діяльності................................ 61

Уроки театру в сучасній українській школі....................................... 72

ВИСНОВКИ......................................................................................................... 81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 84

ДОДАТКИ............................................................................................................ 92

ВСТУП

Із давніх давен мистецтво займало важливе місце у процесі формування особистості. Введення його до змісту загальної та професійної освіти завжди було пов’язане з прилученням людини до творчості та стимулюванням її до самовираження.

Особливої уваги до мистецтва вимагає сьогодення. Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується зміною її концептуальних засад та утвердженням замість застарілого “знаннєвого” підходу нового, особистісно орієнтованого, за якого у центр освітньої системи ставиться не накопичення людиною якомога більшого обсягу знань, а забезпечення гармонійного співвідношення її особистісних, професійних і творчих якостей, розвиток її неповторної індивідуальності та самостійності у розв’язанні життєвих проблем.

Естетичне виховання має задавати загальну спрямованість інтересам і пориванням учнів, ієрархію індивідуальних переваг і взірців. Дійсність відкривається своєю ціннісною стороною тільки для того, хто здатний її сприймати через суб’єктивну інтерпретацію. Зовсім не відкидаючи необхідність і величезні техногенні можливості сьогоднішньої реальності, адже інформаційні технології, змінивши поняття про час, джерела інформації і швидкість їх отримання, вплинули і на систему всієї освіти. Пізнаючи світ оточуючий, людина має напружувати не тільки розум, а й почуття, працювати мозком і серцем. Тоді можна наблизитися до втілення мрії В.Сухомлинського: “Мета виховання – людина, всебічно розвинена особистість” [99].

Виховна роль театру усвідомлювалася найкращими мислителями і педагогами з найдавніших часів. Стародавня Греція є зразком використання театру у вихованні громадянської честі і обов’язку перед народом. Видатний французький просвітитель ХVIII століття Вольтер вважав, що розум людський для вдосконалення і очищення моральних вчинків не придумав нічого благороднішого і кориснішого, ніж театральні видовища. Великого значення театру надавав М.Гоголь, зазнаючи, що театр – це кафедра, з якої можна дати людям багато добра. Він говорив про театр як про велику школу з глибинним призначенням, яка цілому натовпу, цілій тисячі народу за один раз дає живий і корисний урок. А.О.Герцен називав театр вищою інстанцією для вирішення моральних питань.

На просвітницьку роль театру, його здатність облагороджувати смаки, розвивати моральні, патріотичні почуття вказували І.Франко, Б.Грінченко, М.Вороний, О.Кисіль та ін. Великого значення театральній грі дітей надавала С.Русова. вона радила використовувати її як для кращого засвоєння знань з окремих предметів, так і для загального емоційно-естетичного розвитку.

Сучасні дослідники наголошують на вагомій ролі театрального мистецтва, його образної системи в актуалізації як у глядачів, так і у виконавців цінностей людського життя і духу. Автори посібника “Краса педагогічної дії” стверджують: “Якщо врахувати, що театральна дія відбувається у безперервному потоці людського мовлення і живих сценічних рухів, жестів, міміки, якщо взяти до уваги властиву театрові безпосередність емоційно-чуттєвого впливу акторської гри, то стане очевидно і цілком зрозуміло та надзвичайна сила ідейно-художнього впливу, яким володіє театр” [46]. Це все зумовлює найширше використання театральної культури у виховній роботі в сучасній школі.

Актуальність теми. Дослідження досвіду художньо-естетичного виховання засобами театрального мистецтва є актуальним завданням сучасного мистецтвознавства та педагогіки. Театральне мистецтво має величезне значення у соціально-культурному житті людини, зокрема підростаючого покоління, як цілковито самодостатня сфера впливу людського чуття й інтелекту.

Ряд дослідників театру підкреслюють, що заняття мистецтвом, зокрема театральною діяльністю є важливим засобом естетичного виховання та соціалізації особистості. Особливого значення дитячому театру як засобу залучення особистості до естетичних цінностей надавали Я.Коменський, А.Макаренко, В.Сухомлинський. Проблему естетичного виховання школярів розглядають в своїх працях А.Капська, О.Комаровська, М.Левченко, Л.Масол, Н.Миропольська, А.Єршова, В.Ширяєв, Є.Сазанов, Л.Чуриліна, А.Щербо та ін. Психологічний контекст як фактор умов естетичного виховання дозволяє визначити детермінанти художнього розвитку особистості (Л.С.Виготський, І.А.Зязюн, О.Ф.Васильєв, Н.Б.Крилова, М.Ф.Овсянников, Ю.О.Станішевський, В.І.Чепелєв). При комплексному дослідженні проблеми виховання засобами театру важливими є наукові праці Н.М.Корнієнка, А.В.Луначарського, К.С.Станіславського, А.А.Брянцева.

Проте, попри значний досвід естетичного виховання дітей засобами мистецтва, проблема виховання засобами театру не знайшла достатнього висвітлення у науковій літературі. Викладені міркування зумовили вибір теми дослідження: “Виховання дітей молодшого шкільного віку засобами театрального мистецтва”.

Об’єкт дослідження: театральне мистецтво як чинник естетичного виховання.

Предмет дослідження: особливості виховання дітей молодшого шкільного віку засобами театрального мистецтва

Мета роботи полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні естетичного виховання засобами театру та виявлення змісту, форм і методів організації виховної роботи з виховання естетичних цінностей у молодших школярів.

Гіпотеза дослідження – ефективне виховання дітей молодшого шкільного віку та розвиток їх творчої активності можливе за умов:

врахування вікових, психологічних та індивідуальних особливостей дітей молодшого шкільного віку;

доцільного, комплексного, системного використання форм і методів організації виховної роботи;

розвиток творчої активності відбувається у процесі залучення дітей до театральної діяльності.

Для досягнення поставленої мети і перевірки гіпотез, було поставлено такі завдання:

Теоретично обґрунтувати проблеми розвитку креативності та сутність діалектики художнього сприймання дітьми молодшого шкільного віку театрального мистецтва.

Розкрити вплив особливостей театрального мистецтва на формування культурно-естетичної свідомості молодшого школяра.

Розкрити зміст, форми і методи залучення дітей молодшого шкільного віку до театрального мистецтва.

Дослідити стан естетичної вихованості