Дитяча театральна студія. Студія - це таке місце, куди діти приходять достатньо свідомо для того, щоб навчитися театральному ремеслу і займатися театральною творчістю. Студія може поселитися під дахом загальноосвітньої школи або школи мистецтв, може в Центрі Дитячої Творчості.

Студією частіше за все керує професійний актор, режисер або педагог. В студії займається одна або декілька дитячих груп, і групи ці відносно стабільні. Приміщення студії мінімально обладнані: затемнення на вікнах, декілька театральних ліхтарів, мінімум аудіоапаратури, однотонний одяг сцени, гримерки, підсобне приміщення.

Спектаклі і видовищні програми студії готуються достатньо ретельно і граються неодноразово. Основна відмінність студії від всіх інших форм полягає в тому, що і діти і дорослі основним своїм завданням бачать створення спектаклю.

У цілому , як відзначає дослідник проблеми А.Б. Нікітіна, межа XX і XXI століття, відзначена бурхливим сплеском активності дитячого театрального руху. Наголошується його консолідація, розвиток фестивального руху, створення курсів для навчання режисерів-педагогів, активна науково-методична і видавнича діяльність.

Ми вже говорили про те, що непрохідної межі між шкільним театром і студією не існує: перше дуже часто переростає в друге. Таким чином, позначені нами вище глядацькі якості, сформовані в учнів в шкільному театрі, можуть бути віднесені і до студійців. Проте внаслідок того, що театральною студією, як правило, керує професіонал, шанси на те, що замість профанацій мистецтва з дітьми займаються повноцінною творчістю і, окрім уваги до власних творчих проявів, учать сприймати твори професійного театру, зростають. Так дослідник проблем залучення школярів до театрального мистецтва Ю.У.Фохт-Бабушкін відзначав, що дорослі, які відвідують в дитячі роки театральну студію, опиняються в залах для глядачів частіше в 2,9 рази

Президент “Асоціації Театрів, де грають діти”, директор найбільшої в Києві загальноосвітньої дитячої театральної школи “Клас-Центр музично-драматичного мистецтва” С.Казарновський сформулював в 1991 році свою ідею щодо антонімії школа і театр достатньо різко: “Школа - інститут аморальний, а театр – етичний”. Далі С. Казарновський прокоментував свою фразу таким чином:

- школа роз'єднує дітей і дорослих, театр об’єднує покоління;

- школа через свій вербально-ідеологічний спосіб виховання вбиває живе естетичне відчуття, театр через звернення до цілісних художніх образів розвиває потребу і здібність до спілкування з прекрасним;

- школа в традиції репродуктивної діяльності виховує безініціативну людину, театр в продуктивній діяльності ростить творця;

- школа, відсовуючи в неозоре майбутнє можливість скористатися знаннями, уміннями і навиками, ростить безвідповідального споживача, а театр, спрямований до створення кінцевого творчого продукту - спектаклю, адресованого глядачу, вчить відповідальності і щедрості.

2.4 Уроки театру в сучасній українській школі

З метою вивчення естетичної вихованості молодших школярів було проведено дослідження, в якому брали участь учні 1-4 класів Угорницької ЗОШ, ЗОШ №26, №5, школи-ліцею №23 та школи-інтернату м.Івано-Франківська. До експерименту були залучені вчителі початкових класів, вчителі-предметники художньо-естетичного циклу, батьки.

Досліджуючи пізнавальні інтереси молодших школярів до мистецтва, виявилося, що у середовищі учнів простежується самостійний потяг до різних видів художньо-естетичної діяльності: малювання (50,7%), музичної діяльності (33,5%), танцювально-рухової діяльності (22,6%), театральної діяльності (18,7%). (Рис.2.1)

Рис.2.1. Потяг дітей молодшого шкільного віку до різних видів художньо-естетичної діяльності

Спостерігається переключення на такі види діяльності як комп’ютерні ігри (30,4%), перегляд телевізійних програм (16,4%), рухливі ігри на свіжому повітрі (17,9%), на прогулянки по місту чи парку (42,1%). Не дивлячись на зацікавленість певної частини учнів художньо-естетичною діяльністю, як улюблені предмети музику і хореографію обрали одиниці (14% і 3,8%); перевага таких предметів як образотворче мистецтво, фізична культура, художня праця, іноземна мова очевидні. (Рис.2.2)

Рис.2.2 Улюблені предмети дітей молодшого шкільного віку

Який стан використання самодіяльного театру як засобу естетичного виховання в сучасній українській школі? Ми проаналізували його відповідно до визначених основних умов ефективності театральної творчості молодших школярів:

Використання театру як важливого елемента навчально-виховної системи школи.

Належний рівень підготовки вчителів до організації театральної діяльності молодших школярів.

Використання для театральних постановок творів відповідного художньо-естетичного рівня.

Набуття молодшими школярами знань та вмінь з основ театральної культури та розвиток їхньої естетичної вихованості засобами театральної творчості.

Соціокультурна спрямованість діяльності шкільних театральних колективів (робота з батьками, виступи поза межами освітніх закладів, участь у фестивалях, соціокультурних заходах).

Відповідно до визначених умов з’ясуємо можливості їхньої реалізації в сучасних освітніх закладах.

З метою вивчення ступеня задіяння театральних засобів у виховних системах шкіл, створення у них позитивної естетично спрямованої атмосфери керівникам навчальних закладів була запропонована анкета з такими запитаннями:

Ваша оцінка естетичного виховання молодших школярів у Вашій школі.

Яке місце в естетичному вихованні молодших школярів Вашої школи займає театральне мистецтво?

Як часто організовуються перегляди молодшими школярами вистав професійного театру?

Які форми роботи з молодшими школярами використовуються після перегляду вистав професійного театру?

Чи діють у Вашій школі самодіяльні театральні колективи? Назвіть, будь ласка, які (драматичні, музичні, лялькові, фольклорні тощо).

Коли на засіданнях педагогічних, методичних рад піднімалося питання про роль театрального мистецтва у вихованні молодших школярів та організацію самодіяльної театральної творчості?

Чи відбуваються у Вашій школі заходи, присвячені видатним подіям українського та світового театру?

Чи використовується театральна творчість у позакласній роботі з навчальних предметів?

Ваша думка щодо більш ефективного використання театрального мистецтва як засобу морально-естетичного виховання молодших школярів.

Аналіз анкетних відповідей, вивчення планів виховної роботи шкіл показує, що в освітніх закладах організація театральної діяльності школярів не утвердилася як важлива ланка навчально-виховної роботи, тому в більшості випадків вона проводиться епізодично, ситуативно, без чітко продуманої системи і послідовності. В освітніх закладах набули поширення непостійні театральні колективи, які готують спектаклі до певних календарних дат, днів літератури в школі, фестивалів, конкурсів, здійснюють театралізацію