дозвілля Ви віддаєте перевагу?
Просимо Вас розставити перераховані нижче форми дозвілля по ступеню їх значущості. Цифру “1” напишіть напроти найзначущішого для Вас елементу, “2” - поряд з наступним по ступеню значущості і т.д. (до “10”)
Е перегляд TV-передач (вкажіть, будь ласка, улюблені канали)
Е відео-фільмів (вкажіть, будь ласка, улюблені жанри)
Е відвідини театрів
Е кінотеатрів
Е концертів естрадної музики
Е концертів академічної музики
Е музеїв і виставок
Е спортивних видовищ і змагань
Е дискотек і нічних клубів
Е кафе і ресторанів
Е читання художньої літератури (вкажіть, будь ласка, улюблені жанри)
Е комп'ютерні ігри
Е веб-серфінг
ваш варіант
10. Коли все ж таки надається можливість піти в театр, чи має для Вас значення, на спектакль якого театру міста або столичної антрепризи Ви підете?
Ні, не має
Так, має. (напроти відповіді вкажіть, будь ласка, чому Ви віддаєте перевагу тому або іншому театру):
ТЕПЕР, БУДЬ ЛАСКА, ТРОХИ ПРО СЕБЕ
Продовження додатку Б
Ваша стать?
Жіноча
Чоловіча
В якому університеті Ви вчитеся?
На якому курсі?
Якщо Ви працюєте, вкажіть, будь ласка, рід Ваших занять:
СПАСИБІ!
Якщо Ви зацікавлені в співпраці з нами залиште свої координати:
Ваше ім'я, прізвище
Телефон/ e-mail
Додаток В
ПРО ТЕ, ЧОГО НЕ ТРАПИЛОСЬ
(Казкова вистава)
Дійові особи:
Таємничий голос
Оленка
Тарасик
Домовичок-Розумник
Капосний-Неслухнянко-Бешкетун
Розетка
Сірники
Пічка
Чайник
Діти – група підтримки
Діти-дерева
Діти-квіти
Діти-бджілки, метелики, жабки
Гриб-Мухомор і маленькі мухоморчики
Гриби: опеньки, маслюки, сироїжки
Хлопчик-Світлофор
Людина-Павук
Зал затемнений. Одночасно зі світлоефектами починає звучати і космічна чарівна музика. Десь здалеку лунає незвичайний, неземний голос (голос за сценою або запис).
Продовження додатку В
Таємничий голос. Планета Земля! Люди! Дорослі і діти! Говорить космос!
Ви мене чуєте?
Присутні відповідають. Голос продовжує, але зовсім іншим тоном.
Таємничий голос (заздрісно). Добре вам! У вас всього багато: і сонце, і життя, і казки! А у мене... (сумно, протяжно зітхає) тільки холодне, похмуре безмежжя... Мені так сумно, так самотньо...
(прохає з надією в голосі) Діти! Дозвольте мені хоч одним оком подивитися вашу виставу. Будь ласка!
Діти відповідають, гостинно запрошуючи голос на видовище.
Вмикається яскраве світло, відкривається завіса. Лунає весела дитяча мелодія. У кімнаті за столом сидить дівчинка Оленка. Вона малює. Поруч її братик Тарасик буцає м’яча. З усього його вигляду видно, що він шукає пригод на свою голову. Батьки на роботі, тож діти-першокласники вдома самі.
Оленка.
Ми самі сьогодні вдома,
Бо працюють мама й тато.
Тарасик.
Буду робить, що захочу,
Цілий день – бешкетувати!
Продовження додатку В
Оленка вирішує покликати на допомогу Домовичка. Скрізь його шукає, зазирає у кожен куточок, та даремно. Його ніде немає.
Оленка.
Мабуть, наш Домовичок
Зачепився за гачок,
Бо ніде його немає...
(розгублено) Як я його розшукаю?
Придумавши вихід, дівчинка посміхається.
Оленка.
Придумала вихід! Знаю!
Разом його погукаємо!
Діти хором гукають Домовичка, а він почув і з’ являється. Звучить музична тема Домовичка. Якщо є можливість, він може виконувати свої слова, як маленькі пісеньки.
Домовичок.
Беріть з мене приклад, діти!
Я – слухняний, домовитий!
Хазяйную в домі взимку
І господарюю літом!
Я – кмітливий і завзятий!
Мені можна довіряти!
Тому просять тато й мама
Продовження додатку В
За дітками наглядати.
Діти (хором).
Так, це правда! Він кмітливий!
Так, це правда! Він завзятий!
(перекрикуючи одне одного)
І я! І я! І я також!
(разом) Всі – такого хочуть мати!
Не встигли діти доспівати пісеньку, як почувся голосний стукіт у двері. Спочатку ледве чутно, та, з часом наростаючи, звучить тривожна мелодія. На фоні цієї мелодії проходить розмова Домовичка з Оленкою.
Домовичок.
А скажи-но мені, люба,
Як немає мами й тата,
То чи можна чужим людям
Двері дому відчиняти?
Оленка.
Милий мій домовичку!
Всі повинні знати,
Що не можна чужим людям
Двері відчиняти!
Всі діти хором підтримують слова дівчинки пісенькою-відповіддю.
Продовження додатку В
Діти (співають).
Знають діти в школі,
Добре знає кожен:
Якщо дома ти один –
Двері відчинять не можна!
Домовичок.
Щоб не сталось лиха,
Посидь ти тихо!
Діти (підтримують).
Щоб не сталось лиха,
Будемо сидіть ми тихо!
Поки всі діти робили “співочий” висновок, хлопчик відчинив двері і когось впустив, бо чути веселу розмову і сміх. Домовичок, Оленка і діти розгублено переглядаються.
Домовичок.
Треба піти подивиться,
Таке діло не годиться!
По наростаючій звучить музична тема тривоги і з’являються веселі і збуджені Тарасик і Неслухнянко-Бешкетун – знаменитий бешкетник і нехлюй. Обоє розхристані, в обох стирчать чуби. Оленка докірливо звертається до братика.
Продовження додатку В
Оленка.
Ти чому стороннього
Впустив до кімнати?
Нам цього робить
Не дозволив тато!
Бешкетун.
Розумна знайшлася!
(перекривляє) Не дозволив тато!
(обурено) Вже нормальним хлопцям
Ніде й погуляти!
Буцнувши м’яча, збирається поцілити книжкою в дівчинку. Враз побачив магнітофон і звертається до свого друга Тарасика з пропозицією. Музика наростає.
Бешкетун.
А давай влаштуємо
Удвох дикі танці!
Все переламаємо
І будемо сміяться!
Тарасик схвально киває головою, бере магнітофон і намагається ввімкнути його в розетку. Магнітофон не працює. Хлопчик знову силкується це зробить, але дарма.
Тарасик.
Продовження додатку В
Ой! Чогось магнітофон
Не хоче включаться.
Бешкетун.
А ти перевір розетку:
Засунь туди пальця!
Тарасик хотів було скористатися з неслухнянкової поради і засунути в розетку пальця, та його руку на льоту перехопив кмітливий Домовичок, який з’явився дуже вчасно.
Домовичок (замахуючись на Неслухнянка)
Зараз як заїду в вухо!
(Тарасику докірливо) Ти негідника не слухай!
(докірливо) Хлопче, невже ти забув?
Там же електричний струм!
Він – слона убити може
І ніхто не допоможе!
Звучить музика. Розетка “оживає” і підтверджує слова Домовичка, співаючи пісеньку.
Розетка.
Я – розетка електрична,
Я маленька, симпатична.
Хочу всіх я захистити.
Будьте обережні, діти!
Продовження додатку В
Бешкетун невдоволений і сердитий, бо ніяк йому не вдається вчинити сьогодні якусь серйозну підлоту. Але ось він придумує чергову віроломну затію (про це попереджає всіх музика).
Бешкетун. (звертаючись до Тарасика)
Думав я – ти вірний друг,
А ти – слухаєш папуг! (вказує на Оленку і Домовичка)
(перекривляє) Це – не треба! Це – не можна!
(гнівно) Розкомандувався кожен.
Думав я – ти класний хлопець,
Ми щось капосне утнемо;
Зробимо якусь підлоту,
Щось коштовне розіб’ємо.
(розчаровано) А з тобою – не цікаво!
(змінює тон на дружній) Чом не пропонуєш кави?
Гарно ж ти мене приймаєш:
Навіть чаєм не вгощаєш!
Тарасику стало соромно. Він схопив чайника, сірники і