Тарасик.

Їстівні гриби – смачні!

І поживні, і корисні!

І про них я міг би довго

Вам співати оцю пісню.

Оленка.

Пізно! Час додому, брате!

Скоро прийдуть мама й тато.

Тарасик.

Приготуємо на вечерю

Їм смачну грибну печеню.

Оленка.

От зрадіють мама й тато!

Кинуться нас обіймати!

Продовження додатку В

Тарасик.

Скажуть: ”Молодці в нас діти!

Нам же – нічого робити:

В домі все поприбирали,

Ще й вечерю зготували!”

Оленка.

До побачення, лісочку!

Тарасик.

До побачення, грибочки!

Діти вирушають додому, а слідом за ними плентається розлючений Бешкетун. Коли вони підійшли до дороги, яку треба переходити, Бешкетун знову спробував збити дітей з пантелику.

Бешкетун.

Нумо, швидше руки в ноги

І перейдемо дорогу!

Але Тарасик, поспілкувавшись з Бешкетуном цілий день, добре зрозумів, що пустощі до добра не доводять. Цілий день Бешкетун тільки й робив, що намагався створити таку ситуацію, яка б загрожувала життю.

Тарасик, хоч і мав схильність піддаватися поганому впливу, та був розумний і зробив серйозний висновок: бешкетування й витівки до добра не доводять, і тому він сміливо заперечив Неслухнянку.

Тарасик.

Слухай мене, Бешкетуне!

Продовження додатку В

Перейти дорогу треба

Тільки там, де на дорозі

Є смугаста “зебра”!

Неслухнянко-Бешкетун похмуро рушив навпростець, але його спинила Оленка.

Оленка.

Шибенику! Зачекай

І поглянь угору!

Подивися, що тобі

Світлофор говорить.

Неслухнянко піднімає голову і роздивляється світлофор, а Оленка повчально каже ( тепер уже не Бешкетун повчає дітей, а діти – його, бо, як виявилося, він тільки бешкетувати може, а дітей в школі вчителі навчили багато чого корисного, в тому числі і правилам дорожнього руху. Неслухнянко цих правил не знав, бо коли ж йому було їх вивчати, як весь свій час він витрачав на витівки і пустощі. Побачивши на світлофорі червоне світло, рушив через дорогу, та дівчинка його знову спинила):

Оленка.

Як горить червоне світло –

Дороги немає!

Це в нашій школі

Кожен учень знає!

Розлючений Бешкетун рвонув на жовте світло, але Оленка міцно тримала його за рукав.

Продовження додатку В

Оленка.

Неслухнянку-Бешкетуне!

Жовте світло сповіщає,

Що коли воно горить –

Дороги немає!

Дівчинка звертається до дітей.

Оленка.

А на яке світло йти –

Хто з вас, діти, знає?

Дитяча пісенька-відповідь

Навчили в школі нас

Усіх добре знати,

Як правильна із світлофором

Треба розмовляти.

На червоний колір

Світлофор говорить:

“Дороги немає –

Пішохід чекає!”

Жовтий: “Чекати вже недовго,

Скоро звільниться дорога!”

Загорівсь зелений колір –

Значить, світлофор говорить:

Продовження додатку В

“Добрий день! Вітаю вас!

Перейти дорогу час!

Оленка і Тарасик, а за ними і злий, присоромлений Бешкетун переходять дорогу по “зебрі” на зелене світло. І тут підступний

Бешкетун штовхає хлопчика. Кошик падає на дорогу, гриби розсипаються.

Бешкетун буцає гриби черевиком, ніби грає в м’ячика. Вони штурхають один одного, і вже незрозуміло, чи це гра, чи бійка. Посеред дороги виникає серйозна загрозлива ситуація. Про неї сповіщає музика. Враз музична тема різко змінюється. Тарасик і Неслухнянко спинились і замерли.

Тарасик.

Дуже знайомий звук!

Бешкетун.

Що за знайомий звук?

Рятуйтесь! Людина-Павук!

Тарасик.

Врятуй нас, Людино-Павук!

Хлопчики раніше, ніж глядачі, побачили, що з’явилася Людина-Павук. Тільки реакція у них була різна: Неслухнянко почав тікати, а Тарасик почав кликати на допомогу.

Музична тема Людини-Павука. З’являється Людина_павук. Він у масці, у блискучому чорному одязі, в чорній накидці. Людина-Павук рятує Тарасика, а Неслухнянка хапає за комір.

Людина-Павук.

Продовження додатку В

А що, баламуте,

З тобою робити?

Не хочуть з тобою

Дружити всі діти!

Я – таки сміливий,

Такий знаменитий,

Схожими на мене

Хочуть бути діти!

Правила виконую

Я завжди і всюди,

А як небезпека –

Помагаю людям!

Людину-Павука з усіх боків обступають зачаровані діти, беруть у нього автографи, намагаються доторкнутися, потиснути руку. Підтримують розмову.

Людина-Павук.

Коли цікаво, діти,

Минає швидко час.

Я дуже задоволений,

Що побував у вас!

Виконуйте всі правила

І виростайте сильними!

Життя ваше хай буде

І довгим, і щасливим!

І хочеться з глибокою

Продовження додатку В

Повагою сказати вам:

Спасибі за видовище

Всім вашим вчителям!

Давайте подаруємо

Усім їм зараз квіти!

А я тепер до вас не раз

Ще завітаю, діти!

Горді і щасливі діти дарують разом зі своїм другом, Людиною-Павуком, квіти вчителям і батькам. Звучить космічна мелодія і таємничий голос говорить:

Голос: Спасибі всім! Мені дуже сподобалась ваша казка!

КІНЕЦЬ

Додаток Г

ДИВА В КРАЇНІ КАЗОК

(Вистава на 4 дії)

2 клас

Мета: розширення та поглиблення уявлення дітей про морально-етичні цінності через українські та російські казки. Вчити зіставляти, порівнювати, класифікувати дійових осіб, їхні вчинки. Розширювати діапазон уявлень про спільність тематики казок різних народів.

Дійові особи:

Білосніжка

Добра Фея

Баба Яга

Чорт

Андрійко

Марійка

Чахлик Невмирущий

Царівна Жаба-лялька

Василина Прекрасна

Пляма

Попелюшка

Золота рибка

Водяник

Лісовичок

Чотири рибки

Продовження додатку Г

Реквізити:

Буква “К”

Тканина для плями

Книга казок

Телефон

Чорнильниця, ручка

Пляшка з написом “Жива вода”

Дзеркальце

Черевички Попелюшки

Дві блакитні стрічки

Прозорий плащ

Два чорні плащі-накидки

Яблуко

Скоринка хліба

Віник

Стріла

Декорації:

Країна казок

Море

Ліс

Палац

Болото

Журнальний столик

Стілець

Продовження додатку Г

Дія перша

( На сцені декорація Країни Казок, на ній – ворота, зверху напис “Країна Казо...” (буква “К” не дописана).

Збоку на краю сцени стоїть журнальний столик. На ньому – телефон і книжка “Казки”. Біля напису – чорнильниця з ручкою.

Звучить музика. З’являються Марійка та Андрійко. Музика нагадує завивання вітру)

Марійка. Ой, де це ми? Куди потрапили? Ми ж тільки-но сиділи в бібліотеці й читали книжку про дідуся Хотабича.

Андрійко. А я ще сказав, що добре було б перенестись до Країни Казок.

Марійка. І раптом завив вітер, заграла музика, і ми опинилися тут. (Роздивляються)

Андрійко. Поглянь! (Показує на ворота. Читає) Країна Казо... Хтось писав і не дописав букву “К”. Зараз я її допишу. Ось і чорнильниця стоїть.

(Він нахиляється, бере ручку, вмочує її в чорнильницю і хоче дописати букву. Звучить музика. Вбігає Баба Яга. Вона танцює під

музику і заважає Андрійкові дописати слово. Хлопчик лякається. З ручки падає “Пляма” – шматочок чорної тканини. Баба Яга забирає цю пляму і танцює з нею під музику. Діти перелякано відходять.)

Баба Яга. Щось тут людським духом пахне! Як ви сюди потрапили? І навіщо чорнило чіпали?

Андрійко. Ми хотіли дописати букву “К”!

Баба Яга. Он