Продовження додатку Г

вона, моя люба помічниця, Плямочка! Як я її довго чекала! Зараз я її живою водою окроплю, вона оживе і буде мені допомагати “чорні справи” творити.

(Виймає з кишені пляшку з надписом “Жива вода” і кропить “пляму”, промовляючи заклинання. Звучить музика. Шматочок тканини -“пляма” зникає в кишені Баби Яги (непомітно), а на сцені з’являється дівчинка в костюмі Плями. Це фіолетове чи блакитне платтячко з нашитими плямами. Баба Яга і Пляма продовжують танцювати. Марійка та Андрійко ховаються)

Пляма. Доброго дня, Бабусенько! Довго ж змушена я була жити в чорнильниці! Я навіть вся почорніла від цього.

Баба Яга. Ти мені, Плямо, дуже потрібна. Бачиш, цим дітям дуже закортіло в Країну Казок потрапити. Нехай ідуть. На що вони тільки там дивитися будуть? Ти пролізь в нашу чарівну Книгу Казок, в усіх казках побувай і скрізь плям понаставляй. Та ще й зроби так, щоб скрізь зло переможцем було, щоб добра ніде і краплиночки не зосталось. Зрозуміло?

Пляма. Зрозуміло, Бабусю. Буде зроблено. А в яку ж мені казку спочатку потрапити?

(Баба Яга бере зі столика Книгу Казок, гортає її)

Баба Яга. Вирушай на дно морське. Знайдеш там Золоту Рибку і зроби так, щоб я стала володаркою морською. Ось тоді ми заживемо!

Пляма. Еге, Бабусю! Я ж пляма, я в воді розчинюся.

Баба Яга. Нічого! Одягни скафандер, то й не розкиснеш.

Пляма. Що, що? Який ще скафандер?

Продовження додатку Г

Баба Яга. Ну, таке воно... Прозоре і не промокає.

Пляма. То й темна ж ти, Бабусю, зовсім не освічена. Не скафандер, а скафандр. Вчитись потрібно!

Баба Яга. Моя ж ти розумнице! Пливи вже, грамотійко, а я тут біля телефону на тебе почекаю. Якщо потрібно – телефонуй, повідомляй!

(Баба Яга вмощується спати. Але перед тим, як заснути, вона дістає зі своєї торби черевички і приміряє їх на свою ногу, дивиться в дзеркало, потім засинає. Біля неї на підлозі залишається Книга Казок. Тихенько підходять Марійка та Андрійко)

Марійка. Що ж робити? Як попередити героїв всіх казок?

Андрійко. Нам може допомогти тільки Добра Фея, але як її знайти?

Марійка. Ану ж бо згадуй, в якій казці живе Добра Фея, що перетворила маленьку брудну, бідну дівчинку в прекрасну принцесу?

Андрійко. Та це ж Попелюшка!

Марійка. Швидше відкривай Книгу Казок, шукай казку про Попелюшку.

(Андрійко крадеться до Книги, котру охороняє спляча Баба Яга, і перегортає сторінки)

Андрійко. Ось вона! Знайшов!

(Звучить пісня Попелюшки. Ось з’являється і вона сама. Танцює. Діти підбігають до неї)

Марійка. Попелюшко, люба, допоможи! Розкажи, де можна знайти Добру Фею?

Продовження додатку Г

Попелюшка. Фею я можу викликати тільки тоді, коли доторкнусь до своїх чарівних черевичків. Та ось біда! Мої черевички кудись зникли. І кому вони знадобились? (Придивляється. Помічає Бабу Ягу.) Ой, хто це? І чому на ній мої черевички?

Марійка. Та це ж Баба Яга!

Андрійко. Ах, ти ж, стара! То ж це вона викрала твої черевички! Але нічого. Зараз ми їх заберемо.

(Обережно підходить до Баби Яги і знімає з її ніг черевички, Баба Яга спить. Попелюшка забирає їх собі.)

Попелюшка. Дякую вам, любі діти, що повернули мені черевички. Якщо вам ще знадобиться моя допомога – кличте. Чим зможу – допоможу. А тепер прощавайте! Чекайте Фею!

(Звучить музика. З’являється Фея. Вона танцює. До Феї підбігають діти)

Марійка. Люба Феє, допоможи!

Андрійко. Ми випустили з чорнильниці злу Пляму і тепер вона скрізь чорні справи творить разом з Бабою Ягою. Що робити?

Фея. Тихіше! Чула я про ваші пригоди, все знаю. І ось що скажу. Поки ви тут, зла Пляма уже пробралась до морського царства і хоче вбити Золоту Рибку, щоб зайняти її місце. Швидше вирушайте до володінь Золотої Рибки і попередьте її. Не встигнете – бути біді!

Діти. Добре, чарівнице!

Продовження додатку Г

(Вибігають. Фея сідає за журнальний столик, на якому стоїть телефон.)

Фея. Біжіть, рятуйте! А я вас не покину.

(Столик потрібно поставити в куточку сцени таким чином, щоб Фея сиділа, спостерігаючи за всіма подіями, що розгортаються в казці, ніким не помічена, і нікому не заважаючи.)

Дія друга

(Змінюється декорація. Тепер на ній – морське дно. Вперед виходять два хлопчики, що тримають в руках блакитні стрічки і колихають ними, нагадуючи хвилі. Звучить музика. З’являються 4 рибки. Їх виводить Золота Рибка. Всі танцюють. Раптом “випливає” Пляма в скафандрі. Це звичайний прозорий плащ-дощовик. Рибки злякано втікають. Музика переривається. Залишається одна Золота Рибка)

Золота Рибка. Ой, хто ти?

Пляма. Гей ти, як тебе там! Риба! Ти що, найголовніша в морі, чи що? Бачиш ти, як плаває, вихваляється...

Золота Рибка. Я – Золота Рибка. А ви хто? І що вам потрібно в моєму морському царстві?

Пляма. Хто я така? Та я ж іноземна медуза, припливла сюди здалеку і буду тут жити. Ти зробиш мене володаркою морською, а сама будеш у всьому мені підкорятись.

Золота Рибка. Не бути цьому! Зникни звідси! Я ніколи не буду тобі служницею!

Продовження додатку Г

Пляма. Он воно як! Ну, постривай! Зараз я зніму свій скафандр і зафарбую море чорнилами. Ви тут всі зразу повмираєте.

(Вбігають Андрійко та Марійка. З криком: “Лови, тримай її!”, вони прагнуть схопити Пляму, але та виривається і втікає.)

Золота Рибка. Дякую вам, діти, що врятували мене і все морське царство від рабства. А