Ми радимо звертатися до інтерактивних форм у профілактичній роботі, тому що вони досить легкі у підготовці й водночас ефективні в роботі.

Інтелектуально-пізнавальні форми

Частіше за все - це варіанти телевізійних програм: «Що? Де? Коли?», «Слабка ланка» тощо. Можна підійти до цього жанру більш творчо і створити авторську за формою програму. Незмінним залишається зміст, основа якого «запитання - відповіді».

Хочемо порадити вам бути винахідливими не тільки у формах проведення таких програм, а й у постановці запитань (саме запитання може містити в собі часткову інформацію, воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми, до запитання можна додати варіанти відповідей тощо). Загалом, оригінальних рішень може бути безліч, головне - щоб не було нудно учасникам програми і щоб це не нагадувало шкільний іспит.

Дуже добре, якщо ви винайдете форму, яка надасть можливість участі у програмі великої кількості людей, а не обмежите учасників рамками двох

команд, а іншим запропонуєте роль пасивних глядачів. Орієнтуйтеся на інтереси ваших учнів, використовуйте сучасні технічні засоби:

відеомагнітофон, мультимедійний проектор тощо [49, с. 123-134].

Художньо-прикладні форми

Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних проектів, презентації музейних експозицій тощо. Ці форми здатні містити візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії. Потрібно знайти сучасні ідеї' щодо художньо-прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх [37, с.74-76].

Хочемо звернути увагу на такі шкільні заходи, як ярмарок, спортивне свято, показ сценічних робіт класу, вечір зустрічі, наукова конференція, які також можуть бути присвячені^ темі СНІДу, містити профілактичну інформацію, демонструвати переваги здорового способу життя.

Особливо популярною серед старшокласників є дискотека. Спробуйте провести дискотеку профілактичної спрямованості. Під час такого заходу можна поширювати інформацію, розповідати про відомих музикантів, які загинули внаслідок СНІДу чи активно виступають у боротьбі за безпечну поведінку. Під час дискотеки можна розповсюджувати плакати, буклети, інший роздатковий матеріал.

Ще одним видом профілактичної діяльності у школах є тренінгові форми роботи, які проводяться з батьками, адміністрацією школи, вчителями.

У період проходження психолого-педагогічної практики у ЗОШ №12 за підтримки соціального педагога було проведено тренінг на тему: „Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас!”.

Основною метою цього тренінгу було: підвести підлітків, до розуміння того що ВІЛ – інфекція/ СНІД – це поведінкові ускладнення запобігти яким можна через формування власних навичок та відповідної поведінки. Було поставлено таке завдання : ознайомити підлітків зі шляхами передачі ВІЛ та наслідками його впливу на організм. Це сприяло формуванню у підлітків толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих, а також розуміння власної відповідальності стосовно ризику інфікування ВІЛ [додаток А].

Ми переглянули деякі організаційні форми, що можуть стати у пригоді для проведення профілактичної роботи. Сподіваюся, що педагогічний досвід, творче мислення, прагнення позитивного результату допоможуть досягти успіху. Завданням профілактичної роботи не є суто викладання необхідної інформації, а радше постійне розширення уявлень учнів щодо проблеми ВІЛ/СНІДу. Тому, плануючи низку заходів у контексті профілактики ВІЛ/СНІДу, звертайтеся до різноманітних жанрів, глибше досліджуйте тему, шукайте в ній нюанси. Пропонуйте зацікавленим учням самостійну роботу, звертайтеся за допомогою до спеціалістів, залучайте батьків. Пам'ятайте, що ця робота потребує певної системності й постійного розвитку.

Маємо надію, що сценарії, матеріали, які ми пропонуємо, допоможуть вам у роботі. Ваш успіх залежить передусім від особистої позиції щодо проблеми ВІЛ/СНІДу.

Обговорюючи на виховних заходах чи заняттях проблему ВІЛ/СНІДу, ми вживаємо фрази, що відображають наші знання й уявлення про епідемію, а також наше ставлення до людей, яких торкнулася ця проблема. Та мова, якою ми говоримо про СНІД, значно впливає на сприйняття. Щоб відійшли у минуле дискримінація, неповага та істерія, щоб у нашому суспільстві поступово сформувалося тверезе та гуманне ставлення до різних аспектів проблеми СНІДу, мова наша має бути точною, вільною від упереджень. Нижче наведені фрази, яких варто уникати, замінюючи їх більш грамотними і сучасними. Нехай вас не турбує, що деякі із запропонованих замін звучать незвично: нові ідеї та явища потребують нових слів для висловлення. «Чума XXI століття». Цей застарілий журналістський штамп, що з'явився на самому початку епідемії, коли люди ще не знали про шляхи і причини поширення хвороби і відчували сліпий страх перед нею, донині «кочує» із публікації в публікацію. Порівняння з чумою навіює СНІДофобію, істерію і середньовічний страх перед інфекцією, а також сприяє дискримінації та ізоляції людей, що живуть із ВІЛ [15, с. 43-47].

«Жертви СНІДу». Слово «жертва» передбачає пасивність та безпорадність перед небезпекою. Більшість людей, що живуть із ВІЛ і СНІДом, активно борються за своє життя, здоров'я і права людини, допомагають іншим уникнути зараження. Саме завдяки їхнім зусиллям у світі досягнуті значні успіхи в лікуванні і профілактиці ВІЛ/СНІДу.

«Невинні жертви СНІДу». Так часто називають дітей, інфікованих ВІЛ у медичних закладах. При цьому вважається, що люди, що заразилися статевим шляхом або вживаючи наркотики, у чомусь винні. СПІД - не злочин, а хвороба. Не лише СНІД, а й багато інших захворювань можуть викликатися ризикованою поведінкою людини, проте нікому не спаде на думку говорити про невинних жертв раку, гіпертонії або діабету та виявити, наскільки людина «сама винна» у своїй хворобі[35, с. 24-27].

«Заразитися СНІДом». Очевидно, що заразитися можна лише ВІЛ-інфекцією, яка з часом може перейти у стадію СНІДу. Сучасні методи лікування спрямовані на те, щоб