є однією з найактуальніших для всіх, хто має справу з вихованням та навчанням підростаючого покоління. Схильність до алкоголізму, наркотиків, асоціальних дій формується, як правило, вже у шкільному віці й важко піддається подальшій корекції. Саме тому необхідно проводити профілактичні та корекційні заходи з дітьми, починаючи з дошкільного та молодшого шкільного віку, та посилювати цю роботу в підліткових колективах. З цією метою пропонуються корекційні програми, що охоплюють всі вікові групи (від дошкільників до студентів) та спрямовані на профілактику і корекцію різних видів девіантної та делінквентної поведінки.
1.3. Психологічні особливості узалежненості підлітків від нікотину
Проблема залежної поведінки непокоїть людство з давніх давен. Існує безліч типів прояву залежностей: одна людина залежить від іншої, від паління, ліків, алкоголю, наркотиків, ігор (патологічна азартність, комп'ютерна залежність) та ін. Але кожний етап розвитку суспільства має свої ознаки та специфічне розмаїття залежної поведінки. Важливо знати зовнішні фактори та внутрішні чинники, які впливають на людину та штовхають її в коло залежності. Тоді ми будемо краще розуміти себе та інших, тих, хто може опинитися на протилежному березі "річки життя" та кому ще можна допомогти [39,29].
Вік початку куріння, мабуть, краще всього підходить для профілактики. Коли підліток одержує від однолітків привабливу інформацію про куріння, тоді ж має сенс повідомляти йому деяку альтернативну інформацію або обговорювати ситуації, пов'язані з курінням. Потім протягом деякого періоду відбувається стабілізація: ті, хто почав палити, або перетворюються з експериментаторів в регулярних курців, або відмовляються від куріння після перших експериментів. На цій стадії інтервенції (втручання) можуть мати місце, але з малим ефектом, оскільки курці ще не відчувають пов'язаних з курінням проблем. Стадія, на якій курці серйозно просять надати допомогу в припиненні куріння, краще всього підходить для цього типу дій. Курці мотивовані до змін, і це допомагає зробити інтервенції по припиненню куріння результативними.
Конкретний вік цих стадій розрізнений для різних країн і для різних груп. Вони повинні бути експериментально виявлені. Для Києва такі дані були отримані в ході "Глобального Опиту Молоді про Тютюну". І які ж вони? Виявилося, що серед учнів 8 класу в набагато більшому ступені поширені міфи про куріння, і в цьому віці починаються масові експерименти з курінням. Учні 10 класу мають вже більш стійкі уявлення і звички, на які складніше вплинути. Серед студентів ПТУ курці складають явну більшість. Тому в Києві більш перспективним представляється проведення профілактичних програм в 7-9 класі, а серед студентів ПТУ слід проводити не профілактику куріння, а упроваджувати програми допомоги кидаючим палити.
Проведене в США дослідження говорить, що необхідно, щонайменше, 10 занять або окремий блок занять того року, коли з щонайбільшою вірогідністю починають палити або як блок з п'яти уроків в кожному з перших двох таких років.
При цьому зміст і форма проведення цих уроків має набагато більше значення, ніж їхня кількість. Не варто сліпо копіювати учбові плани навіть найкращих шкіл, якщо немає упевненості, що цільові групи в обох випадках схожі.
Наслідування одноліткам, вірогідне, є найбільш важливою причиною, чому молоді люди починають палити. Тому представляється обґрунтованим, що навчання проти паління, що проводиться однолітками, могло б бути ефективним. Проте оцінка таких програм дає неоднозначні результати. Дослідження в області комунікації говорять, що краще всього, коли програма починається кимось, відмінним від тих, кому воно призначена, наприклад, дорослим, а потім продовжується такими людьми, хто схожий на них, наприклад, однолітками.
Поняття аддиктивності (залежності) охоплює різні види поведінки. До залежної поведінки відносять наркоманію, алкоголізм, паління, пристрасть до азартних ігор (в тому числі й до комп'ютерних) та їжі, а також гіперсексуальність. Всі ці типи поведінки характери-зуються нездоланним потягом, ненаситністю та імпульсивністю. Адиктивна поведінка відрізняється широким спектром патології різного спектру важкості — від поведінки, що межує з нормою, до важкої психопатології та біологічної залежності.
За минулі двадцять років психологічна наука збагатилася знач-ною кількістю даних, новими поглядами на природу виникнення та методами лікування залежностей. Інтерес до цієї теми спалахнув не випадково: наркотики, що здатні викликати важку залежність, з ко-жним роком стають більш доступними та, як наслідок, випадки аддиктивних порушень стали частішими. Особливу увагу суспільства привертає розповсюдження аддиктивної поведінки серед дітей та під-літків.
У наш час стає зрозумілим, що існує цілий комплекс факторів, що передують розвитку наркоманії, алкоголізму чи хворобливого потягу до різних ігор. Якщо говорити про причини, що викликають аддикції то можна виявити наступне: по-перше — це внутрішні особливості розвитку особистості (суб'єктивні фактори). Алкоголізм чи інші залежності можуть розвиватися як результат до-вготривалих невротичних конфліктів чи бути генетичне обумовле-ними. Також основу внутрішніх сил, що спонукають дитину до вжи-вання психоактивних речовин, складає механізм пошуку вражень у підлітків. Наприклад, спортсмени спрямовують свою активність на фізичні вправи та на ризик, учні спецшкіл - на інтелектуальні інте-реси, а деякі підлітки — на соціальний ризик [32,32]
Наркоманія, тютюнопаління чи інша аддиктивна поведінка під-літків можлива як прояви реакцій наслідування чи групування з од-нолітками. Аддикції виникають також як спосіб саморегуляції внут-рішнього стану, особливо в психотравмуючій ситуації. Деякі дослі-дження доводять, що ранимі, замкнені, чутливі, ті, що важко пере-живають розчарування, люди, частіше схиляються до вживання ал-коголю. З іншого боку роль психотравмуючих факторів особливо підвищується у дітей, що мають низьку шкільну успішність, антисо-ціальну поведінку, агресивність, імпульсивність. Відсутність необ-хідного для правильного розвитку схвалення дорослих та одноліт-ків, незадоволення потреб у самовираженні утворюють у таких дітей внутрішній дискомфорт,