ДИПЛОМНА РОБОТА

ПРИЙОМНА СІМЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА ФОРМА ОПІКИ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ1. Прийомна сім’я як нова форма сімейного виховання

дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Діти – сироти – проблема сучасного суспільства .………….............................7

1.2 Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування …..………………………………………………………..………....13

1.3 Нормативно-законодавче підгрунтя функціонування прийомних сімей …..19

Висновки до першого розділу………………………….….…………………….…...24

Розділ 2. Специфіка соціально-педагогічної діяльності з прийомною сім’єю.

2.1 Програма підготовки кандидатів у прийомні батьки …………..………………26

2.2 Створення інституту прийомної сім’ї ……. ……………………………………..41

2.3 Становлення дитини у прийомній сім’ї : соціальний супровід ……….….….51

Висновки до розділу 2 ..………..………………………………………………….…58

Висновки ...……………...……………………………………………….……….61

Список використаних джерел …………………………………………..……...65

Додатки ...………………………………………………………………………...72

Вступ

Актуальність дослідження. На сьогоднішній день в Україні в умовах економічної кризи, політичної і соціальної нестабільності, радикальної соціально-культурної трансформації постає проблема щодо необхідності розробки нових форм утримання та виховання дітей, які перебувають у особливо складних і дискомфортних умовах. Перш за все це стосується дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

В останні десять років в нашій державі вдвічі збільшилася кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці інтернатних закладів відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях, станом здоров’я, розвитком інтелекту й особистості в цілому, що підтверджено спеціальними психологічними дослідженнями (І.М.Дубровіна, М.І.Лисіна, А.М.Прихожан).

Дитина в державних закладах отримує комплекс освітніх, медичних, соціальних послуг, але спостерігаються значні відхилення у процесі її соціалізації, які проявляються у відсутності навичок самостійного життя, невмінні самостійно будувати стосунки у сім’ї та відкритому колективі.

Вивчення проблем влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, довело, що сімейне виховання, безперечно, виступає пріоритетною формою в Україні.

Роль сім’ї для дитини надзвичайно важлива. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження, у тому числі на право прийняття важливих рішень від імені дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло й любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, виховують дітей, задовольняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні у самостійному житті. Усі ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була.

Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Відповідно до законів України «Про охорону дитинства» (2001 р.), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005 р.) та постанов Кабінету Міністрів України Положення «Про прийомну сім’ю» № 564 від 26.04.2002 року та Положення «Про дитячий будинок сімейного типу» № 565 від 26.04.2002 року створюються нові соціальні інститути сімейного виховання дітей-сиріт – прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За їх пріоритетністю перелік такий – усиновлення, опіка (піклування), прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу.

Сімейні форми влаштування забезпечують соціальний захист, захист майнових та житлових прав дитини, догляд, виховання, корекцію та компенсацію розвитку, вирішення медичних проблем, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб дитини, яка залишилася без піклування батьків.

З метою забезпечення індивідуального підходу до виховання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківської опіки , формування її особистості в умовах сімейного піклування в Україні розпочато роботу по створенню інституту прийомної сім’ї.

Під час перебування дитини у прийомній сім’ї держава не тільки фінансує, а й контролює утримання і виховання дитини, надає допомогу у її розвитку, соціалізації, організовує соціальний супровід сім’ї та дитини.

Питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування хвилює багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. В цьому напрямку працюють відомі науковці Г.Бевз, С.Волинець, А.Капська, В.Кузьмінський, Н.Комарова, С.Мещерякова, І.Пєша , Н.Салабай, І.Трубавіна, О.Яременко та інші.

Зважаючи на актуальність проблеми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування, визнання урядом України доцільності функціонування прийомних сімей, як сімейних форм опіки, необхідність розгляду комплексного підходу до соціального виховання, визначено тему нашого дослідження: «Прийомна сім’я – альтернативна форма опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Об’єкт дослідження – опіка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування як соціально-педагогічна проблема.

Предмет дослідження – прийомна сім’я як інноваційна форма опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні значення прийомної сім’ї в системі опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети були поставлені такі завдання :

Методи дослідження: аналіз науково-теоретичної і методичної літератури; логіко-системний аналіз, порівняння, узагальнення, спостереження.

Наукова новизна і теоретичне значення полягає в тому, що в дослідженні науково обґрунтовано доцільність та необхідність впровадження у практику сімейних форм опіки над дітьми-сиротами.

Практичне значення полягає в тому, що в ході дослідження ми брали активну участь у тренінгових заняттях по підготовці потенційних кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователів, які проводились у смт. Делятині Надвірнянського району спеціалістами Івано-Франківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; зроблені висновки.

Апробація роботи. Роботу апробовано на конференції «Актуальні проблеми молоді та шляхи їх вирішення» у Коломийському педагогічному коледжі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Структура та обсяг роботи включає зміст, вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (69 найменувань) і додатки.

Розділ 1.