Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Відповідно до законодавства ПС може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями, фондами, фізичними особами.

Згідно з Положення про прийомну сім’ю до родини влаштовуються діти із державних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціальний працівник повинен установлювати співпрацю з усіма установами, закладами та службами району, які можуть надати достовірну інформацію про дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Така співпраця забезпечує оперативність виявлення та надання цільової допомоги. І хоча батьки потребують допомоги та підтримки спеціалістів у вирішенні цього питання, але останнє рішення вони мають прийняти самостійно. Завдання соціального працівника на етапі взаємо добору визначити чи дозволить резерв стійкості сім’ї вирішити питання актуального розвитку та подолання труднощів [ 5;24 ].

Виявлення дітей – кандидатів у прийомну сім’ю є одним з напрямків роботи соціальної служби, що займається питанням підготовки до створення прийомних сімей та їх соціального супроводу.

Діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані у сім’ю з навчально – виховного закладу (школи – інтернату, дитячого будинку тощо), лікарні, притулку, сім’ї родичів.

Найбільш легким є влаштування дітей, які перебувають у навчально – виховних закладах, тому що тут існують підготовлені документи на дитину, є інформація про стан здоров’я, розвиток, поведінку, схильності. Однак, вирішуючи питання про те, звідки краще влаштувати дитину у сім’ю, першочергову увагу треба приділяти тим дітям, які потребують термінового влаштування. Таку інформацію можуть надати інспектори з охорони дитинства (відділи освіти), спеціалісти служби у справах неповнолітніх, працівники кримінальної міліції, адміністрацій медичних установ, родичі та знайомі сімей, у яких не забезпечене належне виховання дітей.

У процесі взаємодобору прийомні батьки мають також отримати максимальний обсяг інформації про дитину: знати про стан здоров’я дитини, причину, з якої дитина залишилась без батьківської опіки, вік дитини, стать, національність, релігійну приналежність, характер дитини, шкідливі звички, коло інтересів [ 9;19 ].

Враховуючи цю інформацію, батьки приймають остаточне рішення щодо влаштування конкретної дитини у свою сім’ю. Соціальні працівники мають передбачити, що попередні умови виховання і утримання накладають специфічний відбиток на особистість дитини, її розвиток і звички, відповідні особливості мають бути враховані батьками при прийнятті остаточного рішення про влаштування вихованця у сім’ю.

Спеціалісту слід пам’ятати , що не всі діти можуть бути влаштовані у сім’ю. Можливі обставини, які є неприйнятними для батьків: вади психічного чи фізичного розвитку; наявність асоціальних батьків, родичів; кримінальне минуле. Не слід влаштовувати на виховання дитину , якщо батьки не впевнені у правильності цього рішення . В подальшому це може призвести до конфліктних ситуацій, які будуть травмувати і вихованця і вихователя. Краще відмовитися від дитини на етапі вибору, ніж потім завдавати їй непоправної шкоди.

Важлива умова прийняття вірного рішення прийомними батьками про влаштування дитини в сім’ю – отримання повної інформації про стан здоров’я дитини. Батьки повинні прийняти тверде рішення і реально розрахувати власні можливості щодо забезпечення нормального розвитку вихованця. Є сім’ї, які готові взяти на виховання дітей з складним діагнозом, але це рішення має бути виваженим, батьки мають бути готові до вирішення тих проблем, які виникнуть із приходом дитини.

Для влаштування дитини у прийомну сім’ю готуються такі документи :

свідоцтво про народження дитини;

медична довідка про стан здоров’я ;

довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку , наданий психолого – медико - педагогічною консультацією;

документи про батьків або осіб , які їх замінюють (копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, або інший документи що підтверджують відсутність батьків або неможливість ними виховувати своїх дітей;

довідка про наявність та місце знаходження братів, сестер чи інших близьких родичів дитини;

опис майна, що належить дитині, житлові площі та відомості про осіб , які відповідають за його збереження;

пенсійна книжка на дітей , які одержують пенсію, копія рішення суду про стягнення аліментів[ 9;19 ].

У разі, якщо деякі із зазначених документів на дітей відсутні, дитина може бути оформлена, у прийомну сім’ю, а органи опіки та піклування протягом трьох місяців зобов’язані вжити відповідних заходів щодо оформлення повного пакету документів на дитину .

Ще одна, найважливіша умова влаштування дитини в прийомну сім’ю - налагодження психологічного контакту між батьками та вихованцем під час знайомства з усіма членами сім’ї. Якщо при першій зустрічі у прийомних батьків виникнуть сумніви або негативне сприйняття дитини, краще відмовитися від подальших кроків і не сподіватися на те, що з часом щось зміниться.

Організація знайомства та входження дитини в сім’ю має певні принципи та правила. Терміни від першого знайомства прийомних батьків з дитиною до повного її входження в сім’ю може тривати від двох тижнів до кількох місяців. Контакт батьків з дитиною налагоджується поступово. Процес встановлення довірливих стосунків між батьками і дитиною вимагає проведення систематичних зустрічей. Після кількох зустрічей можна організувати спільну прогулянку прийомних батьків і дитини по звичній для неї території. Згодом можна запропонувати віддати дитину на короткий час (вихідні дні, свята) [ 5;19;25 ].

Ще важливими питаннями є підготовка рідних дітей до нової сімейної ситуації - це можуть зробити самі батьки. Дітям потрібно заздалегідь надати інформацію, враховуючи їхній вік та особливості. Потрібно зробити все, щоб