Ресурси сім’ї кандидатів у прийомні батьки

Таблиця 2

Ресурси | Внутрішні | Зовнішні

Матеріальні | Фінансові доходи

Квартирні умови

Наявність транспорту

Наявність дачі, телевізора, комп’ютера тощо | Джерела можливої допомоги:

- родичі та друзі

- органи влади

- закордонні знайомі

- спонсори

Соціальні | Статус сім’ї

Соціальна інтеграція сім’ї

Відкритість/ закритість сім’ї

Адаптаційні характеристики сім’ї

Мобільність сім’ї (здатність до гнучкого реагування на об’єктивні труднощі та сімейні ускладнення)

Способи проведення дозвілля | Служба сімейних форм опіки

Громадські організації

Релігійні громади

Місце роботи прийомних батьків

Державні органи

Освітні заклади

Клуби, гуртки

Наявність та доступність інформаційних джерел

Психологічні | Особистісні характеристики прийомних батьків:

- реалістичність

- надійність

- чесність

- відповідальність

- гнучкість

- відкритість

- емпатійність.

Комплекс притаманних батькам методів впливу (співвіднесення покарання та заохочення, стиль спілкування , способи вирішення конфліктів) | Кваліфікаційні та особистісні характеристики соціальних працівників , психологів, юристів, залучених спеціалістів, які співпрацюють із прийомними дітьми та сім’ями. Особистісні характеристики родичів , знайомих, друзів.

На цьому етапі відсіюються особи, які шукають будь – яку роботу або навіть матеріальну вигоду. Соціальний працівник має також переорієнтувати тих осіб, які хочуть отримати « власну» дитину (не сприймають необхідність співпраці з соціальним працівником, заперечують корисні контакти з біологічними родинами прийомної дитини тощо) на усиновлення. Таким клієнтам слід звертатися до органів опіки та піклування районних держадміністрацій. Клієнту надається певний термін (зазвичай місяць) на обмірковування отриманої інформації, і у випадку позитивного рішення соціальний працівник запрошує на другу зустріч уже подружню пару. За підсумками першої зустрічі клієнт у прийомні батьки заповнює загальну анкету (Див. дод. Е).

Друга зустріч з клієнтами спрямована на поглиблення знань щодо специфіки функціонування ПС і орієнтує їх на з’ясування реальних можливостей родини щодо надання домівки біологічно нерідній дитині. У ході бесіди спеціалісту важливо підвести батьків до усвідомлення проблем з якими прийде в сім’ю прийомна дитина. В ході бесіди наголошується на необхідності співпраці із соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід сім’ї. Треба підкреслити, що вся надана кандидатом інформація перевірятиметься, але при цьому право клієнтів на конфіденційність і недоторканість їхнього приватного життя буде дотримано і пошановано. Джерелами отримання інформації можуть бути: освітні заклади, де навчаються діти; друзі, знайомі; медичні працівники; дільничий міліціонер. Потрібно звернути увагу на можливість інформування всіх членів сім’ї стосовно наміру батьків взяти на виховання дитину – сироту та прийняття спільного для всієї родини рішення про створення ПС[ 9; 19; 45 ].

Соціальному педагогу слід ознайомитися з характеристиками прийомної дитини, яку прийомні батьки мають бажання взяти на виховання (стать, вік, особливості розвитку тощо) обговорити наявні в родині можливості та ресурси для забезпечення нормального розвитку і соціалізації вихованців. Крім того, треба обов’язково визначити ставлення кандидатів до необхідності підтримувати зв’язки дитини з біологічними родичами, що вкрай важливо при підборі прийомної дитини.

Не потрібно обнадіювати кандидатів щодо позитивного рішення про створення прийомної сім’ї, поки не буде перевірена подана інформація і воно не пройдуть тренінг. За результатами бесіди спеціалісту необхідно визначити, чи відповідає родина вимогам у прийомні батьки. У випадку, якщо соціальний статус, житлові умови, стан здоров’я кандидатів тощо не задовольняють вимоги, потрібно коректно і обґрунтовано відмовити клієнту. Основними аргументами відмови мають бути потреби забезпечення якнайкращих умов життя та розвитку дитини.

Якщо до клієнтів, не виникає ніяких зауважень, визначаються, як потенційні кандидати на створення ПС. На завершення розмови їм пропонується заповнити спеціальну анкету (Див. дод. Є).

Під час другої співбесіди кандидати пишуть заяву про поставлення на облік як кандидата в прийомні батьки на ім’я керівника ЦСССДМ, що є підставою для початку підготовчої роботи з кандидатами. На етапі подання заяви призначається соціальний педагог, який працює з родиною.

Для обговорення нової інформації в сімейному оточенні і для прийняття спільного рішення кандидатам у прийомні батьки пропонується деякий час (зазвичай місяць). Цей термін надається для того, щоб вони впевнилися у серйозності прийнятого рішення. Соціальний працівник за цей час має можливість перевірити інформацію про родину.

На другій бесіді кандидати інформуються з приводу подальшої підготовчої роботи, що складається з кількох етапів:

- оцінка життєдіяльності родини з точки зору дотримання умов , за яких особи не можуть стати прийомними батьками;

- відвідання соціальним працівником родини кандидатів;

- перевірка інформації про кандидатів у прийомні батьки;

- бесіда кандидатів з психологом;

- проходження кандидатами тренінгу з підготовки потенційних прийомних батьків [ 9; 19 ].

Основні позиції, на яких необхідно акцентувати увагу при зборі інформації про сім’ю кандидатів, такі: наскільки благополучною є родина; стиль спілкування в сім’ї; стосунки між членами родини; коло інтересів; проведення вільного часу; стан здоров’я кандидатів; матеріальне забезпечення родини, що враховує не лише прямі доходи від професійної діяльності батьків, а й наявність господарства, земельної ділянки тощо; житлово–побутові умови, гарантія забезпечення прийомній дитині особистого простору для життя – постіль, стіл, місце для ігор тощо; мотивація членами родини рішення взяти на виховання прийомну дитину; досвід виховання власних дітей, якщо вони є; якщо шлюб батьків є повторним, то