До шкільної бібліотеки залучаються не лише учні школи-садка, але і їхні батьки та інші дорослі, які певним чином причетні до діяльності установи.

3. 2. Взаємодія школи-садка з батьками як один із головних видів роботи педагогічного колективу

У роботі навчально-виховного закладу дуже важливо як спілкуються, живуть, відпочивають вихованці віком від двох до десяти років, які взаємини складаються між різними віковими групами. Мета вчителів, вихователів – так влаштувати життя цієї великої шкільної сім’ї, щоб як і в звичайній міцній, хорошій родині і старші, і менші діти жили дружно допомагали один одному у складних життєвих ситуаціях, раділи досягненням один одного. А ми, педагоги, як досвідчені батьки, маємо вміло керувати життям нашої шкільної родини.

В Івано-Франківській загальноосвітній школі-садку І ступеня №3 важливе місце посідає робота з батьками. Дуже популярними в закладі є родинні кола, зокрема до Міжнародного дня родини (14 травня). Виконуючи з дітьми обрану роль, батьки бачать, як малюки можуть керувати своїми бажаннями, підпорядковують їх волі колективу, встановленим нормам і правилам, вчаться чи співпрацюють з однолітками, допомагають їм. А саме виховання волі викликає труднощі в сім’ї. Педагогічний колектив переконує батьків у тому, що без формування морально-виховних якостей, які забезпечують уміння долати зовнішні перешкоди, обійтися сьогодні неможливою.

Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей.

Роботу з педагогічно неспроможними сім'ями спрямо-вують передусім на підвищення їх психолого-педагогічно-го рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окре-мих питань виховання дітей у сім'ї.

Форми роботи з батьками можуть бути колективними, індивідуальними, наочно-інформаційними. До колектив-них форм роботи належать батьківські збори (класні та загальні), на яких обговорюються проблеми життєдіяль-ності класу і школи; зустрічі з батьками; вечори запитань і відповідей; засідання «круглого столу» з диску-сійних проблем; заняття-тренінги, покликані навчити батьків правильно організувати спілкування і спільну діяльність з дитиною; спільні з дітьми, батьками і вихова-телями свята і розваги; виставки спільних робіт батьків і дітей; дні відкритих дверей; школи для батьків; сімейні (домашні) педради, які проводять у батьків вдома; батьків-ські конференції.

Індивідуальні форми роботи дозволяють встановити особистий контакт вчителя з усіма батьками, з'ясувати сутність педагогічної позиції сім'ї, тактовно допомогти батькам зрозуміти і виправити помилки, якщо вони є, або використати, зробити надбанням усіх кращий досвід сімейного виховання, або вжити рішучих заходів щодо оздоровлення виховної ситуації в сім'ї.

Індивідуальні форми роботи охоплюють індивідуаль-ні бесіди і консультації (проводять, як правило, вранці і ввечері, коли батьки приводять дитину в навчальний заклад або забирають додому), відвідування дітей вдома; залу-чення батьків до життя дитячого садка (організаційно-господарська допомога вихователю: виготовлення іграшок, посібників, допомога у проведенні екскурсій, культ-походів тощо).

Найбільш поширеними формами індивідуальної роботи з батьками є бесіди і консультації в школі або при відвідуванні учителем сім'ї учня. Класний керівник проводить і групову роботу. До групи підбираються батьки зі схожих родин. Зокрема, це можуть бути неповні сім'ї, сім'ї, де батькам бракує певних педагогічних знань, родини із стійкими сімейними конфліктами, сім'ї, батьки в яких дуже суворі й надмірно вимогливі, або такі, де немає єдиних вимог з боку батька й матері, тощо. З такими родинами розробляється конкретна програма ліквідації прорахунків у вихованні.

Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт; реклама книг, публіка-цій у періодиці, в системі Інтернет з проблем сімейного ви-ховання.

Очікувану ефективність забезпечує раціональне поєд-нання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про ви-ховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості й риси.

Часто педагоги свої міркування ілюструють магніто-фонними записами розмов з дошкільниками, відеофраг-ментами про різні види діяльності (дидактична, театралізована гра, праця, зображувальна), фотографіями дітей, виставками їхніх робіт.

Актуалізації уваги батьків до проблем виховання до-шкільників сприяють доручення їм виступити з конкрет-ного питання на батьківських зборах; «домашні завдання» на спостережливість; участь батьків у роботі гуртків, про-веденні ігор, занять, екскурсій з дітьми; допомога у прове-денні рольових і ділових ігор.

Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і спів-робітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорос-лими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, кон-курсі, засіданні дискусійного клубу).

Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх пред-ставників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до ви-ховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з ін-шими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і ви-ховання своїх дітей.

Ефективні програми виховання батьків запропонува-ли американські вчені. Засновані вони на наданні психо-терапевтичної допомоги різним типам сімей. Наприклад, концепція психотерапевта Хайма Жіно спрямована на «деневротизацію» емоційної сфери батьків завдяки усві-домленню ними своїх «почуттів, цінностей і очікувань» у процесі відкритого діалогу з дитиною. Цю роботу він реко-мендує здійснювати у тренінгових групах батьків, поділя-ючи її на такі етапи: