У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Дипломна робота - Сімейне виховання
94
Істотного розвитку набула педагогіка, репрезентована іменами визначних українських учених – С.А.Ананьїна, О.Ф.Музиченка, С.Ф.Русової, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, Я.Ф.Чепіги й ін. У цій когорті педагогів вигідно виріз-няється постать Софії Федорівни Русової.

К.Д. Ушинський — один із найвидатніших дидактиків, тво-рець теорії навчання в загальноосвітній школі. Його величез-на спадщина з дидактики не втратила своєї актуальності та значення й нині. Він був переконаним прихильником клас-но-урочної системи і розцінював урок як головну ланку нав-чально-виховного процесу, що будується залежно від мети і завдань. За Ушинським, існують такі типи уроків: комбінова-ний урок, урок повідомлення нових знань, урок усних і пись-мових вправ, урок контролю і перевірки знань учнів. Він ви-магав, щоб урок був пізнавальним, цікавим, захоплюючим, хоча є й нудні речі на уроці для дітей, тому потрібно вчити учнів наполегливо працювати, щоб здобувати знання. Цінна вимога К.Ушинського до педагогів — учити учнів учитися. Для цього він давав конкретні поради: залучити зір, вико-ристовувати голосовий орган дитини, мобілізувати слух, м'я-зи рук, дотик, нюх і смак, таким шляхом можна перемогти найлінивішу пам'ять. Особі вчителя Ушинський у своїй пе-дагогічній системі відводить центральне місце. Завдання забезпечення учнів знаннями він пов'язує з розвивальним навчанням.

Глибоко психологічна, гуманістична суть педагогічної сис-теми Сухомлинського є її найвизначальнішою глобальною і глибинною характеристикою. Найбільш реально ідея співробітництва виступає у ви-нятковій увазі педагога до найчутливіших струн, настроїв, поривань, прагнень дитини. У цьому плані В. О. Сухомлинському найближчий за духом польський педагог-гуманіст Януш Корчак, котрий також беззастережно віддавав себе, своє серце і навіть життя дітям. Двох великих педагогів об'єднує глибоке проникнення в дитячий світ, любов і повага до них.

Повага до особистості вихованця незалежно від його віку, визнання складності його внутрішнього світу і необхідності відповідального ставлення до долі дитини — переконлива ха-рактеристика гуманістичної спрямованості педагогічної сис-теми В.О. Сухомлинського.

Обґрунтовуючи практичну необхідність гуманних взаємин між вихователем та дитиною, між самими дітьми і взагалі всіма учасниками виховного процесу, павлиський педагог переконли-во показав, що найцінніше у дитини — її індивідуальність, неповторність внутрішнього світу, своєрідність здібностей, потенцій-них можливостей, бо тільки через розмаїття індивідуальностей пролягає шлях до зростання та об'єднання особистостей — не стадного, "а справді людського, цивілізованого.

Вирішальний вплив на розвиток учнів (зокрема на їх мо-ральний розвиток) має така організація виховання, за якої на-лежна увага приділяється стимулюванню внутрішньої і зо-внішньої активності школярів, їхній оптимальній участі у ви-хованні як спільній з учителем діяльності. Організований таким чином виховний процес, подібно до навчального, має ґрунтува-тися на принципі проблемності. Це дає змогу кожному учневі, всьому класу бути не лише об'єктом виховного процесу, а й активним його учасником, суб'єктом виховної діяльності. При цьому забезпечуються умови, за яких кожен учень і колектив загалом мають широкі можливості брати участь у діяльності, в якій керівна роль належить учителеві. Це — самостійне оцінювання дій, вчинків, одне одного, орієнтацій, поглядів, уподобань, обмірковування і розв'язання посильних мораль-них проблем, пов'язані з цим дискусії, відстоювання власного погляду, прийняття рішень тощо. Такій самоактивності учнів Сухомлинський надавав особливого значення.

На сьогоднішній день ініціатором й організатором ефективної взаємодії із сім'єю є школа. Ця взаємодія підпорядкована інтересам розвитку дитини, у кожному конкретному ви-падку обумовлюється її особливостями і особливостями сім'ї, в якій вона виховується. Вона потребує специфічних знань, такту, високої соціально-педагогічної культури її учасників — батьків і вихователів.

Педагогічна освіта батьків покликана збагатити родин-не виховання, сприяти зміцненню всіх його ланок, перед-усім педагогічної компетентності. Особлива відповідаль-ність покладається на педагогів щодо педагогічної освіти тих батьків, у сім'ях яких виховуються діти з порушення-ми розвитку.

Загальним спрямуванням взаємодії сім'ї і навчальних установ є педагогізація сімейних стосунків, а також емо-ційне збагачення атмосфери освітнього закладу. У цьому про-цесі відбуваються різноспрямовані збагачувальні впливи на батьків, їхніх дітей, а також педагогів.

Виховання батьків передбачає допомогу їм у вихованні дітей. Його сутність і завдання свого часу точно окреслив Лев Толстой, стверджуючи, що всі труднощі виховання є наслідком того, що батьки, не лише не позбавляючись від власних недоліків, а й не вважаючи їх недоліками, виправ-довуючи їх у собі, намагаються не бачити цих недоліків у своїх дітях.

У вихованні батьків, як правило, використовують ін-дивідуальні форми з огляду на особливості сім'ї, індивіду-альні якості кожного з учасників подружжя.

Виховання батьків повинно засновуватися на принци-пах демократизації і гуманізації, воно має зміцнити віру батьків у професійну компетентність, тактовність і добро-зичливість вихователя, його вміння зрозуміти їх і допо-могти їм у вирішенні конкретних проблем, взаємодії з ни-ми тощо.

У своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити можливості розвитку спілкування і спільної діяльності з дитиною, зробити свою педагогічну позицію більш адек-ватною, гнучкою, прогностичною.

Прикладом тісної взаємодії школи і сім’ї є загальноосвітня школи-садка І ступеня №3 із групами цілодобового перебування дітей почала своє існування у 1972 році – це був дитячий садок №8 «Веселка». У 1994 р. він був реформований у початкову школу-садок №3 «Веселка». На сьогодні – це загальноосвітня школи-садка І ступеня №3 із групами цілодобового перебування дітей, директор – Дорошенко Ганна Степанівна. Реформація закладу відбулася за рішенням Івано-Франківської міської ради.

Мета роботи колективу закладу – створення сприятливих умов для організації навчальної, виховної та позаурочної роботи. Концепція школи-садка базується на народній мудрості, використовуючи найбільш доступний для дітей вид творчості – казку.

У школі-садку значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і спів-робітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24