Розвиток особистості молодшого школяра

у процесі виконання завдань

з логічним навантаженням

Магістерська робота

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………. 1 с.

Розділ І. Теоретичні основи розвитку особистості молодшого школя-

ра ………………………………………………………………………....7 -31 с.

Педагоги минулого і сучасного про розвиток особистості молодшого школяра …………………..…………………………………………….…7-15 с.

Аналіз питання розвитку особистості молодшого школяра в альтернативних програмах розвитку молодшого школяра ………… 16-25 с.

Класифікація завдань з логічним навантаженням …………… 26-28 с.

Висновки до першого розділу …………………………………………29-31 с.

Розділ ІІ. Шляхи виконання завдань з логічним навантаженням молодши-

ми школярами ………………………………………..…………………32-37 с.

2.1. Виконання завдань з логічним навантаженням на уроках матема-

тики…………………………………………………………………...… 38-43 с.

2.2. Використання завдань з логічним навантаженням у позакласній

роботі у початковій школі ……………………………………………. 44-49 с.

Необхідність і доцільність виконання завдань з логічним наванта-

женням у навчальному процесі початкової школи ………………… 45-55 с.

Висновки до другого розділу ………………………………………….56-61 с.

Висновки ………………………………………………………………. 62-66 с.

Список використаних джерел …………………………… ………….. 67-71 с.

Додатки ………………………………………………………...……… 72-99 с.

ВСТУП

Мета дослідження – розкрити особливості розвитку логічного мислення учнів 1-4 класів у процесі виконання завдань з логічним навантаженням.

Об’єкт дослідження – процес навчання логіки, розвиток логічного мислення учнів 1-4 класів у ході виконання завдань з логічним навантаженням.

Предмет дослідження – зміст, шляхи, методи, прийоми, організаційні форми та засоби розвитку логічного мислення учнів 1-4 класів у ході виконання завдань логічного характеру.

Гіпотеза дослідження – систематичне і цілеспрямоване використання вправ з логічним навантаженням, яка побудована з урахуванням загальних психологічних особливостей мислення учнів даного віку, зокрема, логічного мислення, рівнів розвитку його компонентів, специфіки навчального предмету, сприятиме підвищенню якості навчання математики.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

на основі аналізу навчальної, методичної, психологічної літератури з’ясувати стан досліджуваної проблеми;

розробити класифікацію задач логічного характеру;

апробувати доцільність використання на уроках математики задач логічного характеру, диференційованих за складністю і спрямованих на вивчення основних логічних понять;

розробити методичні рекомендації для вчителів, навчання учнів розв’язувати задачі логічного характеру.

Методологічна основа – психологічні теорії мислення, теорія поетапного формування розумових дій, теорія розвиваючого і проблемного навчання, положення дидактики та методики навчання про системний підхід та структуру дидактичного циклу, про закономірності формування та розвитку логічного мислення учнів.

У ході дослідження були використані такі методи науково-педагогічних досліджень: –

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, методичної та навчальної літератури з проблеми дослідження, змісту програм і підручників з математики та логіки для учнів 1-4 класів, синтез, порівняння.–

емпіричні: вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, аналіз та самоаналіз уроків, спостереження, анкетування, тестування, бесіди з вчителями та учнями, педагогічний експеримент.

Розвиток особистості - складна соціально-політична, психолого-педагогічна, анатомо-фізіологічна проблема. Розв'язуючи головні проблеми школи - досягнення глибокої освіченості і доброї вихованості, на перше місце висувається не менш важливе завдання — на основі глибоких знань сформувати розвинену особистість.

Розвиток пізнавальних можливостей сприяє кращому засвоєнню знань. Морально і фізично розвинута особистість більш сприйнятлива для набуття громадянських якостей. Розвиток особистості учнів стає одним з найголовніших завдань сьогоднішньої школи. Прагматизм нового способу життя, нових для нашого суспільства ринкових відносин вимагає від учнів, студентів, кожного з нас творчого застосування знань в різноманітних ситуаціях, в тому числі й нестандартних.

Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті визначається, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Методологічною основою розв'язання даної проблеми окрім праць видатних педагогів і психологів В.О. Сухомлинського, О.Я.Савченко, В.І.Бондаря, Л.С.Виготського та ін. є нормативно-правові документи сучасності - Закон України "Про освіту", Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Національна програма "Діти України", програми "Творча обдарованість" (1992 p.), "Обдаровані діти" (1996 p.), "Концепція становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості" (1998 р.) тощо.

Демократичний устрій немислимий без розвинених, не закомплексованих, вільно думаючих, творчих особистостей. Таких людей покликана формувати сьогоднішня школа.

Сучасна педагогіка і психологія, сучасні технології навчання і виховання мають достатній арсенал для розвитку особистості молодшого школяра. Та потрібно, щоб про важливість розвитку для різнобічного формування особистості пам'ятали і науковці, і кожен вчитель, щодня.

Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, насамперед, абстрактного мислення, здатності до абстрагування й уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. У процесі вивчення математики в найбільш чистому виді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність і т.д.

Тому в якості одного з основних принципів нової концепції в "математику для всіх" на перший план висунута ідея пріоритету розвиваючої функції навчання математиці. Відповідно до цього принципу центром методичної системи навчання математиці стає не вивчення основ математичної науки як такий, а пізнання навколишнього людину світу засобами математики і, як наслідок, до динамічної адаптації людини до цього світу, до соціалізації особистості.

Основною метою математичної освіти повинне бути розвиток уміння математично, а виходить, логічно й усвідомлено досліджувати явища реального світу. Реалізації цієї мети може і повинне сприяти рішення на уроках математики різного роду нестандартних логічних задач. Тому використання вчителем школи цих задач на уроках математики є не тільки бажаним, але навіть необхідним елементом навчання математиці.

Розумовий розвиток — ступінь розвитку в дитини пізнавальних процесів (відчуттів і сприймання, мислення та мовлення, пам'яті й . уяви), Сформованість уміння міркувати, обґрунтовувати свої думки, діяти адекватно до вимог старших, виявляти інтерес до пізнання навколишнього середовища, здатність швидко і правильно розуміти те, що їй говорять, вибудовувати власні судження, користуватися поняттями й узагальненнями.

Відбувається розумовий розвиток дитини одночасно із психічним і є