запитання, які вона ставить дорослим;

судження, в яких виявляється її розуміння різних явищ, подій та їх причин;

продукти діяльності (малюнки, різноманітні вироби та ін.);

зміст, форми ігор;

характер спілкування з дорослими та однолітками;

способи виконання завдань, розв'язань розумових задач.

Неабияке значення має й те, як дитина намагається пізнати навколишні предмети і явища, чи виявляє при цьому пізнавальний інтерес, допитливість.

Основною метою загальноосвітньої школи є гар-монійний розвиток особистості. Одним із аспектів процесу формування особистісних якостей школярів є забезпечення відповідного рівня розвитку їх логічного мислення, який виступає необхідною передумовою адаптації учнів до соціального, про-фесійного, культурного життя у суспільстві. У проекті стандарту освітньої галузі "Математика" серед цілей і завдань вивчення математики виділяється розвиток логічного мислення і математичної мови, умінь логічно обґрунтовувати твердження, використовувати різні мови математики (словесну, символічну, графічну). Високий рівень сформованості логічного мислення школярів виступає і як мета математичної освіти, і як основа, на якій опанування ними математичних знань проходить значно ефективніше.

Соціальний досвід формує певний рівень правильності і логічності суджень. Але його утворення відбувається, переважно, шляхом проб і помилок. Однак, стихійне формування та розвиток логічного мислення учнів є недостатньо надійним, раціональним та ефективним. Про це свідчить, зокрема, велика кількість різноманітних логічних помилок, які допускають учні.

Зазначені помилки можуть бути зумовленими як фізіологічними чинниками (переважання пів-кульових структур, притаманних суб'єкту, більша енергозатратність механізмів діяльності, яка є нехарактерною для суб'єкта з певним типом структур), так і психолого-педагогічними факторами. Цим визначається складність завдання формування та розвитку логічного мислення учнів. Для його реалізації вчителю необхідно глибоко володіти логічними основами матеріалу, що вивчається, враховувати психолого-педагогічні основи процесу розвитку логічного мислення учнів і мати адекватний методичний інструментарій.

Вивчення логіки в початковій школі повинно забезпечити учнями логічними знаннями, уміннями та навичками, розвиток дітей, необхідний для подальшого вивчення предметів. Частина знань початкового курсу має спрямовуватись і застосовуватись в повсякденному житті. Ця освітня галузь сприяє розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів - пам'яті, логічного і творчого мислення, уяви.

Однією з основних рис сучасної освіти є гуманізація, що передбачає: використання різних форм і методів організації навчальної діяльності , спрямованих на розкриття суб'єктивного досвіду учня , стимулювання школярів до висловлювання , використання різних способів , виконання завдань без страху помилитися одержати неправильну відповідь, оцінку діяльності учня не лише за кінцевим результатом , а й за процесом його досягнення , заохочення намагань школяра знаходити свій спосіб роботи , аналізувати способи роботи інших учнів та вибирати і застосовувати найбільш раціональні з них створення педагогічної ситуації спілкування на уроці , що дозволить кожні дитині виявити ініціативу , самостійність. Це потребує від учителів початкових класів всебічного вивчення дидактичних можливостей, прогнозування найбільшого розвитку учнів на основі реального знання їх індивідуальних особливостей, створення з перших днів перебування в школі атмосфери інтелектуального пошуку , творчості, відчуття радості від пізнання та творчої діяльності.

Значення науки логіки полягає в тому, що вона вивчає загальнолюдські форми і закони зв'язку думок у міркуванні. Знання, які дає логіка, служать однією з необхідних умов досягнення істини. Значення логіки в мисленні уподібнюють значенню граматики в мові, арифметики в численні, теорії музики в музич-ному мистецтві.

Є люди, які правильно говорять, не знаючи гра-матики, досить точно обчислюють, не вивчавши арифметики, непогано грають на музичному інстру-менті, не маючи поняття про теорію музики. Є чи-мало людей, які правильно зв'язують думки в мірку-вання, не читавши підручника з логіки, ґрунтуючись тільки на життєвому досвіді й на тих елементах логі-ки, які дає мова і практичне життя. Але без глибоких знань граматики неможливо досконало й правильно використовувати словниковий запас мови; без знан-ня арифметики не можна досягти належної точності в обчисленнях і користуватися при цьому найдо-цільнішими прийомами; нарешті, без вивчення те-орії музики неможливо стати справжнім музикантом, навіть маючи ідеальний музичний слух, Так само, без знання законів зв'язку думок, тобто без знання на-уки логіки, неможливо робити висновки і міркува-ти. Отже, кожна освічена людина повинна знати логіку.

І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

1.1.ПЕДАГОГИ МИНУЛОГО І СУЧАСНОСТІ

ПРО РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Питання формування пізнавальної активності учнів цікавили науку давно. Зараз перед нею стоїть питання створити ефективні дидактичні системи, які базуються на застосуванні таких типів, технологій, форм і методів навчання, які забезпечуватимуть інтенсивне володіння системою знань, формування умінь і навичок, і на цій основі суттєво підвищуватимуть рівень самостійної творчої діяльності учнів, створюватимуть умови для більш певного й ефективного використання інтелекту кожного. Аналіз педагогічної практики переконує у недостатній ефективності традиційного типу навчання щодо вирішення названих завдань через традиційний метод організації викладання.

Суперечності між вимогами, що постають перед спеціалістами в сучасних умовах, та рівнем їхньої готовності до професійної діяльності вимагають утвердження якісно нових суб'єктивних відносин у навчанні. Наполегливо працюють у напрямі вирішення цієї проблеми відомі педагоги-новатори Ш. Амонашвілі, М.Гузик, Є.Ільїн, В. Каракавський, С. Лисенкова, В. Шаталов та інші.

Одним із засобів вирішення даної суперечності є зміна технології навчання внаслідок включення у навчально-виховний процес дидактичних ігор. Дослідження, пов'язані з розробкою і впровадженням нових технологій навчання, в онову яких покладено застосування ігор, свідчать про наявність у них значних можливостей щодо підвищення ефективності підготовки спеціалістів (М.Ранник, А. Тильдсепп, Н. Кузнецова, Б. Болотинська, А.