Від якості, глибини та обсягу знань, якими володіє покоління, що підростає, значною мірою залежить подальший розвиток нашого суспільства, України в цілому. І тому сьогодні в умовах демократизації та гуманізації сучасної школи актуальною стає проблема навчити учнів мислити. Виробити молодших класах стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно опановувати їх, свідомо застосовувати набуті знання при розв'язуванні практичних завдань.

Програма з курсу математики спрямована на навчання учнів розв’язувати завдання, при чому не лише стандартні, але й такі, що вимагають нестандартного мислення, творчих пошуків, винахідливості.

Щоб учні легше усвідомлювали зв'язки й залежності між числами задачі, потрібні спеціальні завдання функціонального змісту, які поділені на три групи: вправи, задачі, нетрадиційні форми.

Типологія цих завдань подана в таблиці «Класифікація завдань».

Таблиця №___ |

Класифікація завдань 

Типи завдань   

Вправи | Задачі | Нетрадиційні форми   

з використанням аналогії | на рівний розподіл предметів | анаграми

на виключення зайвого | на вагу та зважування | ребуси

на загальне закінчення | геометричні | лабіринти

з ланцюжком слів | на кмітливість | кросворди

на розрізання фігур | з природним сюжетом

на складання фігур із паличок | з логічним навантаженням

на відновлення цифр, знаків | економічного змісту

про числові вирази і дії над ними | на класифікацію

комбінаторні

на принцип Діріхле

на переливання рідин

на зважування монет

логічні

логічні задачі-жарти

Таблиця №___ |

Задачі

за виконанням логічних операцій | за змістом | задачі на розподіл | геометричні

на аналіз | природничі | на рівний розподіл предметів

на синтез | економічні | переливання рідин

на порівняння | про зважування монет

на класифікацію | на вагу та зважування

на узагальнення

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

Отже, метою розумового виховання є всебічний розвиток дітей. Воно тісно пов'язане з моральним, фізичним та естетичним вихованням. Адже успіх розумової діяльності дитини значною мірою залежить від стану її здоров'я, оскільки активна рухова діяльність сприяє розвитку швидкої реакції, кмітливості, точності орієнтування у навколишньому середовищі. Усвідомлення дитиною значення рухів, фізичних вправ, правил гігієни сприяє успішному фізичному розвитку. Для правильного морального розвитку важливо, щоб правила, норми, стосунки з дорослими й однолітками формувалися свідомо, щоб дитина розуміла і позитивно ставилася до моральних вимог. Як зазначав В. Сухомлинський, активне життя дитячої думки є найголовнішою передумовою і свідомого ставлення до навчання, і твердих, глибоких знань, і тонких інтелектуальних взаємин у колективі. Вміння дітей сприймати якості предметів удосконалюється в процесі трудового виховання. І розумове, І естетичне виховання мають одну спрямованість — пізнання дитиною навколишнього світу. Різнобічність і повнота цього процесу обумовлюються єдністю пізнавального й естетичного сприймання, що позитивно впливає на розвиток духовної культури дитини.

Уміння характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь є те, що учень має вміти не лише аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальню-вати, а й мислити, робити умовиводи, встановлюва-ти причинно-наслідкові зв'язки між фактами, проце-сами, явищами, узгоджувати їх із законами логіки, вичленовувати інваріантні загально-пізнавальні спо-соби діяльності для різних навчальних предметів, ступенів навчання та переносити їх у нові умови зас-тосування. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це пов'язано як з рівнями загальної підготовки учнів, характером навчального матеріалу, складністю вико-нуваних завдань, так і специфічними особливостями мислення дітей відповідних вікових груп.

Основні логічні структури мислення формуються у віці 5-11 років. Тому логічну підготовку дитини пот-рібно здійснювати, розпочинаючи з початкової школи.

Оволодіти логікою-означає навчитися розв’язувати задачі, логічно мислити, при чому не лише стандартні завдання, а й такі, що потребують оригінального підходу, винахідливості..

Задачі – і мета, і засіб навчання та логічного розвитку школярів. Закладені в початковій школі арифметичні основи розв’язування задач мають бути настільки міцними, щоб забезпечити учням успішне засвоєння матеріалу в наступні ланці освіти. Логічне завдання - досить специфічне утворення .Логічні задачі є тим важливим засобом, що допомагає молодшим школярам з основою логіки, зрозуміти їх змістову сторону, розвивати логічне мислення.

Розв’язування задач логічного характеру сприяють досягненню багатьох цілей навчально – виховної роботи з молодшими школярами. В цій діяльності закладені великі можливості логічного мислення і кмітливості.

Інтелектуальний розвиток учнів, навчання їх культури мислення — одне з важливих завдань шкільної освіти. Вагомим компонентом інтелек-туальної культури є логічна грамотність. Відпові-дальність за логічний розвиток учнів лежить на викладачах математики, оскільки в математиці логічні форми і відношення виступають у найбільш чистому вигляді.

На сучасному етапі слід підвищувати логічний рівень викладання математики. Деякі важливі логічні поняття потрібно виділяти як спеціальний предмет обговорення і засвоєння, інші, які не вводяться, потрібно формувати поволі, поступово, в процесі зас-воєння власне математичного змісту. До перших відносяться: логічний наслідок, логічна рівно-сильність, необхідні й достатні умови, теореми та їх структура, взаємно протилежні і обернено проти-лежні теореми, метод математичної індукції. До інших — логічні зв'язки, класифікація, означення, доведення та інше.

Попереднє ознайомлення з термінологією і сим-волікою математичної логіки, з її поняттями, з од-г ного боку, дають змогу зробити розуміння всіх пере-лічених питань цілком прозорими, з іншого — ко-рисними самі по собі.

Використання логіки допоможе вберегти багатьох учнів від нелюбові до математики, досягти ними ро-зуміння матеріалу з перших кроків навчання, подо-лати формалізм у викладанні математики.

Слід також враховувати, що математична логіка використовується в біології, медицині, лінгвістиці, педагогіці, психології, економіці, техніці, не кажучи вже про саму математику.

ІІ. ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ

НАВАНТАЖЕННЯМ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

2.1.ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Ведуча роль математики — у розвитку логічного мислення, фор-муванні алгоритмічного мислення, вихованні навичок розумової праці (планування, пошук раціональних