Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися з задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі - відмінний інструмент для такого розвитку.

Найбільший ефект при цьому може бути досягнуть у результаті застосування різних форм роботи над задачею.

1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань по математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але воно окупається.

2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Крім того, звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. Але я вважаю, що це доступно не всім учням, а лише тим, хто любить математику, має особливі математичні здібності.

3.Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання.

4.Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка.

5. Самостійне складання задач учнями.
Скласти задачу:

Рішення задач з відсутніми чи зайвими даними.

Зміна питання задачі.

Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі.

Пояснення готового рішення задачі.

Використання прийому порівняння задач і їхніх рішень.

Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних.

12.Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією.

"Головна задача навчання математиці, причому із самого початку, з першого класу, - учити міркувати, учити мислити", - писав педагог-новатор А.А. Столяр. […] Для досягнення найкращих результатів в освоєнні учнями основ логічного мислення й у вивченні геометричних фігур А.А. Столяр використовував у своїй практиці гру з колами, розгляд якої зроблене нижче.

Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко виражати свої думки, а з іншого боку - розвити уяву й інтуїцію (просторове представлення, здатність передбачати результат і угадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості в подоланні труднощів, завзятості в досягненні цілей.

Сьогодні математика як жива наука з багатобічними зв'язками, що робить істотний вплив на розвиток інших наук і практики, є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особистості.

Надто раннє оволодіння логічною формою мислення може загальмувати розвиток його образної форми: навчившись розв'язувати завдання за допомогою логічних роздумів, дитина все менше звертатиметься до використання образів. Однак, як стверджують психологи, не оволодівши до закінчення дошкільного віку елементарними прийомами логічного мислення, дитина не зможе успішно навчатися в школі.

У розумовому розвитку дитини важливу роль відіграють усі психічні процеси. Розумова діяльність нерозривно пов'язана з розвитком уваги, яку К. Ушинський називав дверима душі, через які проходить усе, що є в свідомості людини. Протягом дошкільного дитинства увага розвивається від мимовільної, незначної за обсягом, до стійкої, зосередженої.

Отже, починати треба з підготовки ґрунту, з роз-витку логічного мислення, азбуки навчання.

Кожен урок логіки складається з двох частин:

1) вивчення матеріалу формальної логіки (без лекцій, термінів, на прикладах, в ігровій формі);

2) різноманітні розвивальні ігри з акцентом на те, як думає дитина, розв'язуючи те чи інше ігрове завдання.

Якщо з другою частиною все зрозуміло, то на першій, на мою думку, слід зупинитися детальніше. Що ж таке логіка?

Термін «логіка» походить від грецького слова «ло-гос», що означає «думка», «розум», «закономірність» і використовується для позначення сукупності правил, яким підкоряється процес мислення. Іншими словами, логіка — це наука, яка розкриває механізм мислення.

Звичайно, можна логічно думати, правильно роби-ти умовиводи, спростовувати помилкові докази супер-ника і не знаючи логіки, подібно до того, як деякі люди вміють говорити і писати правильно, не знаючи правил граматики, але, на жаль, такими здібностями володіють не всі. Тому «правила мислення» вивчати не менш важливо, ніж правила української мови.

Існує два типи мислення: Конкретно - образне

Абстрактне

У дітей початкової школи переважає перший тип, а зміст навчальних програм розрахований переважно на другий, тобто абстрактне мислення. Саме форми й опе-рації абстрактного мислення і вивчає формальна логіка.

Операції Форми

Розкрити сутність цих операцій і форм, навчити володіти ними не тільки на уроках, а й у повсякден-ному житті — мета уроків логіки.

2.2.ВИКОРИСТАННЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Демократичні зміни, які відбулися в Україні протягом останніх десятиліть, визначили пріоритетні напрями гармонійного розвитку особистості. Оновлення всіх сфер суспільства зумовило потребу в переоцінці світоглядних орієнтацій, активізувало пошук нових форм та методів