Духовне призначення вивчення математики проявляється у вне-ску в розумовий розвиток, у становлення і розвиток моральних рис, в естетичне виховання людини. Розгляд математичних понять, розв'я-зування задач включає в процес пізнання річні прийоми і методи людського мислення.

ВИСНОВОК

В результаті наших досліджень зробити висновки, що однією із основних причин зниження рівня вивчення математики в початковій школі є традиційна система організації навчання математики, яка передбачає використання інваріантної методики навчання, орієнтованої на середнього учня. Принцип активності і свідомості при вивченні математики трактується однобоко, тому що головним чином береться до уваги їх використання тільки під час викладу нового матеріалу. А вчителю слід контролювати постійну інтенсивну самостійну роботу учнів на всіх етапах уроку, опрацювання та засвоєння матеріалу вдома.

Отже, важливою умовою свідомого засвоєння і запам'ятовування є активні дії з навчальним матеріалом. Вони дають учневі розуміння цілей навчання і можливість правильного використання отриманих знань на практиці. Вчителю початкових класів треба навчити школярів активно мислити, вміти знайти і використати найбільш раціональні шляхи розв'язку різноманітних задач. Потреба в активному мисленні нерозривно пов'язана з формуванням в учнів пізнавальних інтересів. В цьому аспекті свідомість у навчанні передбачає не тільки активну роботу мислення, але й формування позитивного емоційною ставлення до навчання.

Для досягнення такого результату необхідна висока педагогічна майстерність вчителя. Тільки від нього залежить правильні організація навчання математики, при якій учень не тільки отримує знання, ялі і вчиться мислити, а також оволодіває методами самостійного добування знань і правильного їх практичного використання. Необхідно при навчанні математики поєднувати процеси, які на перший погляд суперечать один одному: строгі математичні міркування та уяву, конкретне й абстракцією мислення, індуктивні і дедуктивні міркування, сильну волю, зосередженість та емоційність. Ці внутрішні протиріччя між вимогами до навчання та можливостями учня є внутрішньою рушійною силою покращення навчальної активності учнів.

Наявність двох складових - свідомості та активності - є необхідною умовою, щоб навчання було "розвивальним". Для вчителя це завдання є набагато важливим в порівнянні із звичайним відтворенням передбачених програмою знань. Найкращі умови для активного та свідомого вивчення і засвоєння знань створює проблемне навчання.

Отже, для активності учнів молодших класів школи в процесі вивчення математики необхідне виконання ряду вимог, а саме: 1) творча діяльність вчителя зі створення проблемної ситуації; 2) атмосфера емоційного комфорту; 3) засвоєння учнем методів і прийомів самостійної роботи; 4) забезпечення самостійності учня під час навчальної роботи в школі і вдома; 5) формування свідомої мотивації для активного вивчення математики; 6) систематичний розвиток логічного мислення; 7) врахування індивідуальних і психологічних особливостей учнів на всіх етапах навчання; 8) правильне спілкування вчителя з учнями та учнів між собою.

Список використаних джерел

Акуленко І. А. Диференціація вправ з логічним навантаженням //
Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ їм. М. П. Драгоманова. Ч2 - К.: НПУ, 1999. - С. 13-24.

Акуленко І. А. Математичні вправи для розвитку логічного мислення
учнів // Проблеми освіти: Науково методичний збірник. Випуск 10. -
Київ.: ІЗМН, 1997.-С. 172-177.

Акуленко І. А. Система диференційованих вправ з логічним навантаженням як засіб розвитку логічного мислення учнів 5-6 класів при вивченні математики: 13.00.02- Теорія і методика навчання математики; Автореферат канд. дис. – К., 00.–19.с.

Акуленко І.А. Диференційовані вправи з логічним навантаженням // Математика, її застосування та викладання: Матеріали міжвузівської регіональної наукової конференції.

Акуленко І.А. Щодо питання формування логічних умінь учнів при вивченні математики // Евристика і дидактика точних наук: Міжнародний збірник наукових робіт. Вип. 9.-Донецьк: ТЕАН.-1998. -С.18-22.

Анісімова Г. О., Гацько С. О., Ступакова І. О., Навчання учнів початкових класів розв'язування простих математичних задач. - Запоріжжя: ТОВ. "ЛУНСЛту" - 2001. - 80с.

Бабкіна Н. В. Нетрадиційний курс "Розвиваючі ігри з елементами
логіки" для перших класів початкової школи // Психологічний огляд. - 1996.- №2 (З).-С. 47-52.

Безлюдна Н. Розвиток мислення у спадщині В. О. Сухомлинського //
Початкова школа. - 1998. - №4. - С.54.

Беденко М. В. Математика це справді цікаво. Збірник задач для учнів
початкових класів. - Тернопіль: Богдан, 2003 - 40с.

Бєлаш І. В. Творча робота над задачами в початкових класах //
Бібліотека вчителя початкової школи. - 2001. - №3. - С. 5-8.

Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання
математики в початкових класах: Навчальна книга. - Тернопіль: Богдан,
2001.-368с.

Богданович М. В., Лишенко Г. П. Уроки математики в першому класі.
Трирічна початкова школа: Посібник для вчителів. - Харків: Ранок,
1999.-208с.

Богданович М. В. Логічні прийоми формування понять // Початкова
школа. - 2004. - №2. - С. 25-27.

Богданович М. В., Маланюк П. М. Міркуй, порівнюй, обчислюй. Збірник
творчих завдань з математики для учнів 4 кл. - Тернопіль: Богдан, 1997. -38с.

Богданович М. В. Математика: Підручник для 1 кл. - К.: Освіта,
2001.-128с.

Богданович М. В. Математика: Підручник для 2 кл. - К.: Освіта,
2003.-160с.

Богданович М. В. Математика: Підручник для 3 кл.- К.:Освіта, 2003.-160с.

Богданович М. В. Математика: Підручник для 4 кл. - К.: Освіта,
2004.-159с.

Богданович М. В. Ознайомлення математичних понять // Початкова
школа. - 2001. - №4. - С. 25-27.

Бойченко Т. Цікаві ігри та завдання з математики // Початкова школа. - №4. -С. 23-24.

Бутрін В. Розвиток логічного мислення школярів на уроках математики / Дидактичні