У ході розвитку педагогічних досліджень методику викладання арифметики стали розробляти як особливу науку. В її становленні велику роль відіграли праці П.С. Гур'єва (1807 — 1884). У кінці ХІХ століття з'являються праці методистів-математиків О.І.Гольденберга (1837—1902), В.О. Латишева (1850—1912), С.І. Шохор-Троцького (1858 — 1923).

Для того, щоб розв'язати проблему розвитку особистості молодшого школяра, необхідно допомогти дитині в розвитку її психічних процесів, становленні психічних функцій. Психолог Л.С.Виготський підкреслював інтенсивний розвиток інтелекту якраз в молодшому шкільному віці.

Вчитель, якщо він насправді хоче активізувати розумову діяльність школярів, мусить постійно шукати та удосконалювати навчальний матеріал.

Пошукова спрямованість завдань, виховання у дітей бажання знайти відповідь самостійно, цікаві завдання й водночас максимальне розумове навантаження - це характерні риси пропонованих уроків.

Вони допоможуть вашим вихованцям самостійно міркувати, робити висновки, співставляти, порівнювати, аналізувати, знаходити частку та загальне, встановлювати прості закономірності.

К. Ушинський важливим чинником формування особистості в молодшому шкільному віці вважав розумове виховання. Його авторству належить теорія розвитку розумових здібностей дітей паралельно з розвитком мовлення. Він стверджував, що розвивати мовлення окремо від думки неможливо, а розвивати його перед думкою — шкідливо. Самостійні думки є породженням лише самостійно здобутих знань про предмети і явища, які оточують дитину. Обстоюючи принцип наочності в розумовому вихованні, К. Ушинський наголошував на необхідності того, щоб предмет безпосередньо відображався у Душі дитини, її відчуття у цьому Процесі перетворювалися на поняття, а з понять складалася втілена в слові думка. Усе це має відбуватися на очах і під керівництвом учителя.

У своїй книжці «Дитячий світ» ро-сійський педагог КД. Ушинський (1824— 1871) радив учителям використовувати наочну логіку природи, щоб поступово довести мислення учня до логічної аб-страктності. В окремому розділі він роз-містив кілька логічних вправ. Але навчан-ня логіки він починав не з них. Якщо учень буде займатися вправами безпосе-редньо, то вони здаватимуться йому важ-кими і сухими. Щоб зробити їх легкими і зрозуміли-ми, Ушинський заздалегідь привчав до них учня на конкретних предметах. Разом з учнями він відшуку-вав, перелічував і висловлював у визначеному поряд-ку ознаки предмета, який був у них перед очима; потім порівнював між собою кілька знайомих учневі пред-метів, учив знаходити між ними схожість і відмінність. Коли учні звикали відшукувати і розрізняти ознаки, Ушинський повідомляв їм, що таке ознака. Коли учні набували навичок знаходити схожість і відмінність між предметами і вміли їх розрізняти за родами і видами, він повідомляв, що таке порівняння, суджен-ня, рід, вид тощо.

К.Д.Ушинський зазначав, що для розвитку логіч-ного мислення дітей не може бути корисніших пред-метів, ніж предмети природної історії. Логіка при-роди, стверджував він, є найдоступніша для дітей логіка, наочна і незаперечна. Кожний новий пред-мет природи викликає в пам'яті дитини порівняння, доповнює поняття, дає можливість підводити вже вивчені види під один рід. Кожне фізичне явище є прекрасною вправою для дитячої логіки. Дитина на-очно і практично засвоює логічні поняття: причину, наслідок, висновок тощо.

Більше ста років тому великий педагог Ушинсь-кий ставив питання про введення логіки в число обо-в'язкових предметів, що вивчаються в гімназії. Він правильно писав, що відсутність цієї дисципліни в школі є помітною і значною прогалиною.

Особистісно-орієнтована педагогіка має свою вітчизняну історію. Основою педагогічної системи С. Русової було визнання індивідуальності дитини стрижнем освітнього процесу "... Індивід є головним фактором, який творить соціальний прогрес, який находить шлях до розвитку нових форм життя".

Головне - це розвиток індивідуальності дитини, і вчитель повинен, не пригнічуючи її, соціалізувати дитину, ввести її у світ громадянськості.

Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського пронизана ідеєю виховання особистості як морального суб'єкта діяльності. З точки зору Ш. Амонашвілі, особистісно-гуманний підхід полягає в тому ,"... щоб дитина (педагогічне і соціальне) навчальне завдання усвідомлювала як вільно вибране ,приймала його на основі бажання".

Добірка статей по темі в методичному

журналі «Рідна школа»

Автор | Добірка статей в журналі «Рідна школа»

Бароннікова К. | Розвиваємо логічне мислення /Математика у 1-4 класах. / // Рідна школа .-1997. -№6.-с.25-26

Наумов Б | Школа повинна розвивати особистість // Рідна школа.-2005.-№1.-с.30-34

Добірка статей по темі в методичному

журналі «Розкажіть онуку»

Автор | Добірка статей в журналі «Розкажіть онуку»

Гаврилюк Г. Л. | Віднімання виду 40-8. Розв'язування задач // Розкажіть Онуку. - 2001. - №14. - С. 6-7.

Зайцева Т. В. | Як стати "Лисичкою"? // Розкажіть онуку. - 2001. -№1.-С.ЗЗ.

Мацюняк Н. Т. | Завдання з логічним навантаженням для уроків математики // Розкажіть онуку. - 2001. - №1. -С. 38.

Панасович М. | Множення багатоцифрових чисел на трицифрове. Задачі на рух // Розкажіть онуку. - 2001. - №14. - С. 20-21

Яковлєва А. В. | Підсумковий урок за III чверть. Повторення вивченого матеріалу // Розкажіть Онуку. - 2001. -№4.-С. 23.

Добірка статей по темі в методичному

журналі «Початкова школа»

Автор | Добірка статей в журналі “Початкова школа”

Богданович М. В. | Логічні прийоми формування понять. -2004.-№2.

Ознайомлення математичних понять.-2001.-№4.

Гайштут О. Г . | Сходинками до розвитку уваги, пам’яті, логіки.-2005.-№2.

Гончарук Г.Щ. | Логіка як навчальний предмет освітнього проекту “Перспективна освіта”. -2005.-№7.

Дашевська Л. І. | Способи навчальної роботи для розвитку логічного мислення учнів. -1987. №6.

Дудко Л. І. Московченко В. П. | Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням (3і 4 класи). -№5.-2005.

Система задач з логічним навантаженням для учнів 3-4