Єфремова Н. | Створення сприятливо-стимулюючих умов для розвитку особистості молодшого школяра. -2006.-№10.

Жукова С. | Розвиток логічного мислення учнів початкових класів шляхом вивчення формальної логіки. -2001.-№2.

Запереченко Н. | Диференційований підхід до навчання. -2000.-№5.

Заїка А.Г. Богданович М. В. | Учням про задачу і процес її розв’язування.-№3.-1998.

Косенко Л.Скопич Н. | Творчі вправи та ігри як невід’ємна частина логічного мислення молодших школярів .-№7.-2005.

Митник О.Я | Математична логіка як навчальний предмет.-1998.-№11-10;-1997.- №7 -9-11

Логіка у 4 класі. Методичні рекомендації.-2005.- №2 .

Логіка. Програма курсу для 2-4 класів загальноосвітньої школи. -2006.-№1-2

Логіка на уроках математики. -2004.

Логіка у 4 класі. Методичні рекомендації.-2005.-№3.

Логіка як засіб пізнання учнями об’єктивного світу. -2000.-№12.

Романишин І. Д. | Розвиток мовлення молодших школярів під час розв’язування простих текстових задач у контексті ідей В.О.Сухомлинського.-10.-2002.

Федотова Н.Я | Цікаві задачі з природничим змістом.-№5.-2000.

Шевчук І.Л. Котельникова Л.О. | Використання інтерактивних технологій в початкових класах.-№8.-2005.

1.2.АНАЛІЗ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА В АЛЬТЕРНАТИВНИХ

ПРОГРАМАХ РОЗВИТКУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Під логічною підготовкою молодших школярів будемо розуміти засвоєння на інтуїтивно-практично-му рівні певних логічних понять і набуття відповідних способів діяльності з метою їх розвитку в наступ-них ланках навчання. Логічні дії дошкільнят та молодших школярів ба-зуються на інтуїтивних уявленнях, набутих у резуль-таті спостережень і життєвого досвіду. Важливим завданням процесу навчання в початковій ланці є встановлення причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами навколишнього світу, фор-мування логічних умінь на основі вивчення змістово-го матеріалу, максимально наближеного до життєво-го досвіду молодших школярів. З метою набуття пропедевтичних знань з матема-тичної логіки до змісту програм з математики в по-чатковій школі включено елементи алгебри. Учні 1-4 класів мають отримати початкові уявлення про математичні вирази, числові рівності й нерівності, ознайомитися з буквеною символікою, навчитися розв'язувати найпростіші рівняння й нерівності. У 1—4 класах діти мають навчитися читати й за-писувати вирази, засвоїти правила порядку виконан-ня дій. ознайомитися з алгебраїчними перетворення-ми тощо. Діяльність, що розвиває мислення й мову молод-ших школярів у процесі вивчення математики, пе-редбачає засвоєння простих і складних висловлень. Для цього використовуються різноманітні відношен-ня (менше, більше, нижче, вище та ін.) між величи-нами (зріст, вага, висота та ін.). Особливе місце у процесі розвитку інтелектуальних здібностей учнів 1-4 класів належить вправам з формування уявлень про логічні поняття (загальності , існування, єдиності тощо ) та логічних зв'язків (кон'юнкція диз'юнкція, імплікація, еквіваленція). Засвоєння вказаних вище понять викликає в учнів значні труднощі, бо в підручник немає завдань з розв’язком-процедурою.

Сучасна програма з курсу математики для 1-4 класів включає 6 змістових ліній: властивості та відношення предметів; числа і дії над ними; числові і буквені вирази; геометричні фігури та їх властивості, геометричні тіла; вимірювання геометричних величин та обчислення їх значень; величини та одиниці вимірювання величин [70, с.24].

Першою змістовною лінією визначено "Властивості та відношення предметів". Ця змістовна лінія розкривається через втілення у зміст програми знань правил лічби, способів порівняння кількості предметів і умінь ними користуватися, методів формування в учнів умінь показувати і називати предмети, виділяти з групи один чи кілька предметів за певними ознаками, порівнювати їх, вживати відповідну термінологію, зокрема, терміни "стільки ж", "менше", "більше" вживати кількісні та порядкові числівники.

Другою змістовною лінією визначено "Числа і дії над ними". Ця змістовна лінія реалізується у програмі курсу під час формування уявлень про натуральний ряд та порядок чисел у ньому, цифру і число, по місцеве значення цифр у позначенні натурального числа в межах мільйона; про утворення дробу, чисельник, знаменник. Зміст курсу математики включає знання: що нуль не належить до натуральних чисел; розрядний та класовий склад чисел, таблицю класів та розрядів і співвідношень між розрядними одиницями кожного класу; таблиці додавання і множення натуральних чисел та відповідні табличні випадки віднімання і ділення; назви компонентів арифметичних дій і порядок їх виконання. В курсі формуються відповідні математичні уміння, а саме:

> уміння називати попереднє і наступне число, лічити одиницями, десятками, сотнями, тисячами;

> визначати кількість одиниць кожного розряду та загальну кількість
одиниць певного розряду в числі;

> записувати і читати число нуль та будь-яке натуральне число, порівнювати натуральні числа в межах мільйона і записувати результати;

Третя змістовна лінія дає уявлення про числовий вираз та його значення, про буквений вираз, а також сприяє формуванню умінь обчислювати значення числового виразу, знаходити числове значення простішого буквеного виразу при заданих числових значеннях букв, що входять до нього.

Четвертою змістовною лінією визначено "Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла", яка реалізується через формування таких понять: точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник і його елементи, чотирикутники, види чотирикутників, коло, круг, куб, куля, циліндр.

У 1-ому класі учні ознайомлюються з такими геометричними фігурами, як квадрат, прямокутник, трикутник, коло. Запропонований прийом розрізання цих фігур на частини і складання нових фігур, з отриманих частин допомагає учням усвідомити інваріантність площі, сприяє розвитку комбінаторських здібностей. Поряд з цими конкретними питаннями розглядаються більш абстрактні поняття